Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9266/19

Провадження 2-з/711/9/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді                         Демчика Р.В.,

       при секретарі                         Бузун Л.В.,

       за участі представника відповідачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення,-

встановив:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення.

28 січня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду заявою про зустрічне забезпечення, в якій просить застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі №711/9266/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення. Визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення в сумі 27500 доларів США та зобов`язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову та зобов`язати позивача у вказаний строк надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Заява обгрнутована тим, що відповідач заперечує проти первісного позову, і вважає, що первісний позов не підлягає задоволенню з огляду на обставини викладені у зустрічному позові та у відзиві на первісний позов, запереченнях відповідача на відповідь позивача.

Відповідно до вимог ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановления. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

В даному випадку відповідач посилається на п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Як встановлено з матеріалів справи позивач має зареєстроване місце проживання на території України, що підтверджується відміткою у паспорті.

Крім того звертає увагу суду на те, що позивач не має взагалі власного майна і коштів у розмірі позовних вимог, і не має чим в подальшому відшкодувати збитки від такого забезпечення; позивач не надала суду жодного доказу можливого відчуження майна відповідачами, а накладений арешт заважає подружжю Надточій в укладанні угод в інтересах подружжя ОСОБА_5 ; позивач звернулась із заявою про забезпечення первісного позову з накладенням арешту на майно іншої особи, в той час як ОСОБА_4 є власником іншого майна, що цілком забезпечувало позов.

Позивач умисно ввела суд в оману щодо підстав і обставин забезпечення позову.

Відтак, у випадку відмови у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову відповідачу можуть бути заподіяні збитки, які в сукупності відповідач оцінює в сумі 27500 доларів.

Дана заява підлягає задоволенню, оскільки, дійсно, ОСОБА_2 , як власник нерухомого майна, має право отримувати вигоду від його здачі в оренду, управління і позбавлення її такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою).

Враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 159 ЩІК України у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, дотримуючись принципу співмірності, враховуючи, що у позивача відсутнє майно, відповідач вважає за доцільне задовольнити дану заяву про зустрічне забезпечення позову.

В судовому засіданні представник відповідачів адвокат Шаповал О.В. заяву про зустрічне забезпечення підтримала, просила задовольнити її повністю.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2019 року З метою забезпечення позову накласти арешт, на майно зареєстроване на праві власності за ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1 ), а саме: квартиру АДРЕСА_1 .

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 листопада 2019 року скасовано, постановлено нове судове рішення, яким заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Давигори С. А. задоволено частково. З метою забезпечення поданого позову накладено арешт на майно, зареєстроване на праві власності за ОСОБА_2 , а саме на1/2 частину квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до ч.ч. 1-9 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2,18,154 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про зустрічне забезпечення. При цьому відповідно до ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, тільки у випадку забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричиненні забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, за позивачем не зареєстровано цінного рухомого чи не рухомого майна, за рахунок якого можливо відшкодувати вірогідні збитки, яких понесе відповідач у випадку відмови у задоволенні позову.

Натомість, суд приймаючи рішення про застосування зустрічного забезпечення вважає за необхідне зазначити, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та повинен бути співрозмірним із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може понести відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При цьому суд враховує, що позивач має зареєстроване місце проживання в Україні.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Так відповідач просить застосувати зустрічне забезпечення, оскільки позивач не має взагалі власного майна і коштів у розмірі позовних вимог, і не має чим в подальшому відшкодувати збитки від такого забезпечення; позивач не надала суду жодного доказу можливого відчуження майна відповідачами, а накладений арешт заважає подружжю Надточій в укладанні угод в інтересах подружжя ОСОБА_5 ; позивач звернулась із заявою про забезпечення первісного позову з накладенням арешту на майно іншої особи, в той час як ОСОБА_4 є власником іншого майна, що цілком забезпечувало позов.

Позивач умисно ввела суд в оману щодо підстав і обставин забезпечення позову.

Відтак, у випадку відмови у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову відповідачу можуть бути заподіяні збитки, які в сукупності відповідач оцінює в сумі 27500 доларів. ОСОБА_2 , як власник нерухомого майна, має право отримувати вигоду від його здачі в оренду, управління і позбавлення її такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою).

Однак, заявником не надано жодних належних розрахунків можливих збитків, які може він понести в результаті прийнятих судом заходів забезпечення позову, та відповідного обґрунтування таких розрахунків, визначаючи розмір зустрічного забезпечення виходячи з вартості спірного майна. Зазначена позиція відповідача протирічить загальним принципам, які закладені законодавцем при встановленні інституту зустрічного забезпечення, яке повинно гарантувати покриття можливих збитків відповідача саме при відмові у задоволені позову. Відповідачем не доведено, що накладений арешт заважає подружжю Надточій в укладанні угод в інтересах подружжя ОСОБА_5 , оскільки відповідач не позбавлена права володіння та користування вказаним майном.

Суд звертає увагу на те, що в постанові Черкаського апеляційного суду від 9 січня 2020 року зазначено про те, що колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу визнання грошових коштів в сумі 55 000 дол. США спільним майном подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також стягнення з ОСОБА_2 половини цієї суми, на яку претендує позивачка як на частку у спільному сумісному майні подружжя та яка безпідставно передана ОСОБА_4 у власність ОСОБА_2 .

Тому у районного суду були всі підстави вважати, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист.

При цьому суд враховує, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів, а тому посилання відповідача на те, що позивач умисно ввела суд в оману щодо підстав і обставин забезпечення позову, є помилковим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, на підставі наведеного, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, про визнання права власності та витребування майна безпідставно набутого шляхом стягнення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий: Р.В.Демчик.

Повний текст ухвали суду виготовлено 24 лютого 2020 року.

Головуючий: Р. В. Демчик