Справа № 2-6 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2007 р.

Камінь-Каширський    районний    суд    Волинської    області в складі: головуючого - судді  Борсука П.П. при секретарі  Антонюк Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди. Особи, які беруть участь у справі:

позивач - за первинним позовом та відповідач за зустрічним -ОСОБА_1,

відповідач за первинним позовом та позивач за зустрічним - ОСОБА_2,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням сесії Пнівненської сільської ради від 24 грудня 2005 року за НОМЕР_1 по провулку Скрипки с.Пнівне Камінь-Каширського району йому передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства.

В травні місяці 2006 року на земельній ділянці площею 0,30 га посіяв овес.

02 серпня 2006 року ним було виготовлено Державні акти на право власності на земельні ділянки.

16 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_2 скосив овес на площі 0,084 га, чим заподіяв збитки на суму 121,60 грн.

Внаслідок порушення його права власності на майно, вважає що йому заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 500грн.

Просить стягнути з ОСОБА_2 в його користь матеріальні збитки в розмірі 121,60 грн., 500грн. моральної шкоди, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 120 грн. витрат сплачених адвокату за надання допомоги при оформленні позовної заяви.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних і моральних збитків в сумі 2500грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 безпідставно пред'явив до нього позов, оскільки Державний акт на право власності на землю зазначений в заяві відсутній, акти обстеження земельної ділянки та визначення заподіяних збитків підроблені.

Внаслідок таких неправомірних і протиправних дій ОСОБА_1, він зазнав душевних страждань.

Просить стягнути з ОСОБА_1 в його користь 2500 грн майнової та моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю, а вимоги ОСОБА_2 не визнав та суду пояснив, що рішенням сесії сільської ради по провулку Скрипки с.Пнівне К-Каширського району, йому була виділена земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства. Після винесення меж земельної ділянки в натурі та погодження них з дружиною ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,30 га посіяв овес. 16 серпня 2006 року ОСОБА_2 скосив овес на площі 0,084 га чим заподіяв збитки в розмірі 121,60 грн. Такими діями йому завдано моральної шкоди, яку оцінює в сумі 500 грн.

Просить його позовні вимоги задовольнити повністю, а в задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити.

ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, а свої підтримав повністю та суду пояснив, що в травні 2006 року земельна ділянка, яка передана рішенням сесії сільської ради у приватну власність та якою він користувався з 1993 року була ОСОБА_1 засіяна вівсом. Овес на земельній ділянці ОСОБА_1 він не скошував. Безпідставним пред'явленням до нього позову він зазнав душевних страждань. Такими протиправними діями ОСОБА_1 завдав йому майнової та моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

Просить його позовні вимоги задовольнити повністю, а в задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.

Позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні вимог ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням сесії Пнівненської сільської ради від 24 грудня 2005 рокуНОМЕР_1ОСОБА_1 передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,8217 га по провулку Скрипки між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в тому числі для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та ведення особистого селянського господарства 0,5717 га.

В травні місяці 2006 року межі земельної ділянки ОСОБА_1 встановлено в натурі та погоджено з ОСОБА_4, яка в судовому засіданні не заперечила даного факту, а 02 серпня 2006 року видано Державні акти на право приватної власності на землю, які зареєстровані Пнівненською сільською радою.

3

Як вбачається з акту обстеження земельної ділянки від 21 серпня 2006 року комісія встановила, що на земельній ділянці площею 0,084 га, яка належить ОСОБА_1 скошено посів вівса. Допитані як свідки члени комісії підтвердили суду дану обставину.

Суд вважає, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки, відповідно до ст.152, 156 ЗК України вправі вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок пошкодження посіву вівса.

Твердження ОСОБА_2 в частині заперечення його причетності до пошкодження посіву вівса є неправдивими та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами.

Сам ОСОБА_2 при розгляді справи давав різні пояснення, а саме на попередньому судовому засіданні 13.09.2006 року та в судовому засіданні 03.10.2006 року стверджував, що скосив овес на земельній ділянці якою він раніше користувався, в інших судових засіданнях 20.02.07р. та 06.03.07р. проти цього заперечував.

При проведенні Камінь-Каширським РВ УМВС дізнання по заяві ОСОБА_1 даючи пояснення 31.08.06 року ОСОБА_2 визнав, що скосив овес на земельній ділянці останнього.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 ствердив, що бачив, як ОСОБА_2 косив овес на земельній ділянці ОСОБА_1

Судом розглядався позов ОСОБА_2 про визнання рішення сесії Пнівненської сільської ради про передачу земельної ділянки Грудіку недійсним. Рішенням суду від 21.11.2006 року в позові відмовлено.

Суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_2 пошкодив посів вівса на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1, а тому він повинен відшкодувати збитки.

З акту від 30 серпня 2006 року вбачається, що збитки внаслідок пошкодження посіву вівса на площі 0,084 га складають 121,60 грн., які суд відповідно до ст.156 ЗК України, ст.1166 ЦК України стягує з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1

Суд вважає, що ОСОБА_1 має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких ОСОБА_1 зазнав у зв'зку із знищенням його майна, а саме посіву вівса.

Враховуючи обставини при яких пошкоджено посів вівса, глибину душевних страждань, які зазнав ОСОБА_1 внаслідок цього, вимоги розумності і справедливості суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди в 50 гривень та на підставі ст.1167 ЦК України стягує з ОСОБА_2 в користь останнього.

Оскільки позов ОСОБА_1 підставний, доведено вину ОСОБА_2, суд не знаходить підстав, які б порушували права останнього, а тому в його позовних вимогах відмовляє.

4

Суд стягує з відповідача витрати сплачені на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та половину витрат сплачених адвокату за надання правової допомоги при оформленні позовної заяви виходячи із того, що вона задоволена частково.

Суд звільняє відповідача від сплати судового збору, оскільки він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи і від сплати звільнений.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 125,152,156 ЗК України, ст. 23,1166,1167 ЦК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 сто двадцять одну гривню 60 коп збитків завданих внаслідок пошкодження посіву вівса, п'ятдесят гривень моральної шкоди, тридцять гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, шістдесят гривень витрат сплачених адвокату за надання допомоги при оформленні позовної заяви.

В позові ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та наступної подачі після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Камінь-Каширського районного суду.

Головуючий:  підпис

Оригіналу відповідає                                                

Суддя Камінь-Каширського                     

районного суду                      П.П.Борсук