УХВАЛА

28 лютого 2020 року

Київ

справа №640/9654/19

адміністративне провадження №К/9901/4377/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Калашнікової О.В.,

суддів -Білак М.В., Єресько Л.О.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року

у справі №640/9654/19

за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

третя особа - ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - відповідач) в якому позивачка просила суд:

- визнати незаконними дії головного державного виконавця Голосіївського РВДВС Половця Андрія Михайловича зі складання акту державного виконавця від 11 травня 2019 року у виконавчому провадженні №50608137;

- визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського РВДВС Половця Андрія Михайловича про накладення штрафу від 11 травня 2019 року у виконавчому провадженні №50608137.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивачка звернулася до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України 1402-VIII від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження судового рішення у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій чи бездіяльності державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі №640/9654/19 за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

М.В. Білак

Л.О. Єресько,

Судді Верховного Суду