Справа № 183/5640/13-ц

№ 4-с/183/13/20

                                               У Х В А Л А                                

17 лютого 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:        

головуючої судді Сороки О.В.

       секретаря Пащенко А.С.,       

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця,

заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», -

в с т а н о в и в:

02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, у якій просила суд скасувати постанову про арешт коштів боржника від 13.09.2019 року у виконавчому провадженні №60064014 та зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича скасувати накладений постановою від 13.09.2019 року арешт коштів боржника ОСОБА_2 , що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, карта № НОМЕР_2 і які є заробітною платою боржника.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 20 вересня 2019 року вона дізналася про відкрите виконавче провадження №60064014 від 13.09.2019 року, у зв`язку з тим, що на її номер телефону надійшло смс повідомлення про арешт її картки, на яку остання отримує заробітну плату. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження їй стало відомо про прийняття приватним виконавцем Голяченком І.П. постанови від 13.09.2019 року про арешт коштів боржника, де вказано усі існуючі банківські установи.

Так, в АТ КБ «Приватбанк» на її ім`я відкрито рахунок НОМЕР_1 і на карту № НОМЕР_2 зараховується заробітна плата від ТОВ «Технотон Енерго». Відповідно до виписки з банку, рахунок на який накладено арешт використовується лише для отримання заробітної плати. Крім того, заявник зауважує, що на її утриманні перебуває малолітня дитина, яка також потребує належного утримання.

А тому зазначену постанову заявник вважає неправомірною та такою, що порушує її конституційні права на винагороду за працю, оскільки оскаржувана постанова не містить виключення про недопустимість накладення арешту на заробітну плату боржника, у зв`язку з чим, арешт накладено на рахунок в АТ КБ «Приватбанк», на якому обліковується заробітна плата заявника, яка є для заявника та її малолітньої дитини єдиним джерелом існування.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення боржника зі скаргою до суду.

Заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко І.П. у своїх письмових поясненнях (а.с.60-63) просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 , з тих підстав, що остання не надала до суду жодного доказу на підтвердження того, що саме 20.09.2019 року вона дізналася про наявне виконавче провадження №60064014, а також доказів ознайомлення скаржником з матеріалами виконавчого провадження, в результаті чого вона дізналась про наявність оскаржуваної постанови, а отже скаргу подано з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.448 ЦПК України. Подана скаржником довідка з АТ КБ «Приватбанк» не містить інформації стосовно того, що картковий рахунок ОСОБА_2 має спеціальний режим використання. В свою чергу, приватний виконавець у своїй постанові визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення штрафу/арешту на рахунок, на яких серед інших зарахувань здійснюється нарахування заробітної плати чи пенсії.

Разом з письмовими поясненнями державний виконавець подав клопотання про залишення скарги без розгляду, у зв`язку з тим, що скаржником не було доведено факту того, що скаргу нею подано не з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.448 ЦПК України (а.с.65-66).

Представник заінтересованої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» надіслав до суду відзив на скаргу (а.с.38-39), у якому просив відмовити у задоволенні скарги, з огляду на те, що приватний виконавець, в межах наданих йому повноважень та в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», на підставі виконавчого документа, відкрив виконавче провадження та вчинив заходи з примусового виконання виконавчого документа, у зв`язку з чим, твердження боржника, наведені у скарзі, не заслуговують на увагу та задоволенню не підлягають, оскільки виконавчий лист за №183/5640/13-ц був виданий 08.12.2014 і по теперішній час боржником не виконаний.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, однак їх неявка в судове засідання, в силу ч.2 ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду скарги.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Розглянувши скаргу та подані до неї матеріали, а також процесуальні заяви заінтересованих осіб, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.

Згідно п. а ч.1, ч.2 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

У відповідності до ч.5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Як зазначає заявник у скарзі, про арешт картки на яку вона отримує заробітну плату вона дізналася 20.09.2019 року, шляхом отримання відповідного смс повідомлення, а тому у скарзі вказує, що встановлений ст.449 ЦПК України не пропущений.

Оскаржувана постанова винесена приватним виконавцем 13.09.2019 року, при цьому, скарга ОСОБА_2 зареєстрована канцелярією суду 02 жовтня 2019 року, тобто після спливу строку, встановленого ст.449 ЦПК України, ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження».

В свою чергу, державний виконавець наполягав на застосуванні наслідків пропуску скаржником строків на подання такої скарги та просив залишити скаргу без розгляду.

Між тим, поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Та підтверджені належними доказами.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку дляподання скарги, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин, характеру цих причин зробити висновок про їх поважність.

Так, державний виконавець у своїх письмових поясненнях зазначає, що 16 вересня 2019 року на адресу боржника направив постанову про відкриття виконавчого провадження, додаючи реєстр (список) рекомендованих листів від 16.09.2019 року (а.с.64).

Однак, даних про направлення на адресу боржника або безпосереднє вручення постанови про арешт коштів боржника від 13.09.2019 року судом не встановлено.

Виходячи з аналізу зазначених норм закону, а також встановлені в судовому засіданні обставини, переконує суд в тому, що строк на подання скарги, заявником не пропущено.

Вирішуючи питання по суті заявленої скарги, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича перебуває виконавче провадження №60064014 з примусового виконання виконавчого листа №183/5640/13-ц, виданого 08.12.2014 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» заборгованості за кредитним договором №2605/0207/64-003 від 14.02.2007 року в сумі 232 597,26 грн. станом на 19.07.2013 року, про що свідчить копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2019 року (а.с.8).

13 вересня 2019 року цим же приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах), в тому числі на карткові та вклади (депозити) рахунки, як в національній валюті так і в іноземній (далі перелік банківських, фінансових установ, в тому числі, - Акціонерне товариство Комерційних банк «Приватбанк», МФО 305299) та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, без урахування витрат виконавчого провадження, штрафів 255856,98 грн. (а.с.9-10).

Суду подано копію свідоцтва про шлюб (а.с.16), у відповідності до якого ОСОБА_3 25 січня 2014 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_5 .

У відповідності до п.7 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

В силу положень ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» метою накладення арешту є забезпечення реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі, на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Пунктом 8 розділу VIII "Інструкції з організації примусового виконання рішень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Частиною 3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

В судовому засіданні встановлено, що заявник працює у Товаристві з обмеженою відповідальності «Технотон Енерго» (код ЄДРПОУ 38893520) з 18 липня 2018 року на посаді бухгалтера, де отримує заробітну плату, що стверджується довідкою з місця роботи та довідкою про доходи ОСОБА_2 (а.с.11,12).

Як вбачається із виписки АТ КБ «Приватбанк» (а.с.13), належні заявнику суми заробітної плати від ТОВ «Технотон Енерго» перераховуються на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, на її поточний рахунок № НОМЕР_2 (а.с.15).

Згідно з абз. 2 ч.2, п.1 ч. 2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є, зокрема, отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Частинами 1,2 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Частиною 2 статі 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоровця, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Також, згідно ч.1 ст.2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав заробітної плати від 01.07.1949 року №95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, Конвенція застосовується до осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Даних про наявність у ОСОБА_2 коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, крім спірного рахунку, а також даних про наявність у боржника інших доходів, окрім заробітної плати або ж достатнього майна для покриття заборгованості за виконавчим документом, судом не встановлено.

Також слід взяти до уваги, що на утримання заявника є малолітня дитина – син ОСОБА_6 , 2014 року народження (а.с.17).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на вищенаведене, зважаючи на вимоги Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини про те, що рахунок в АТ КБ «Приватбанк» відкритий для ОСОБА_2 є зарплатним рахунком, суд приходить до висновку, що скарга обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню.

Так, за змістом ч.2 статті 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи те, що на картковому рахунку заявника, призначеного для перерахування заробітної плати, можуть знаходитися і інші кошти, перераховані фізичними або юридичними особами, і на такі кошти вищевикладені висновки не розповсюджуються, тому знаття арешту зі спірного рахунку, без урахування відправника, не відповідає вимогам виконавчого провадження, а отже суд вважає за необхідне зобов`язати приватного виконавця зняти арешт лише з грошових коштів, перерахованих Товариством з обмеженою відповідальності «Технотон Енерго» (код ЄДРПОУ 38893520), і тому вимога ОСОБА_2 про скасування в цілому постанови про арешт коштів боржника від 13.09.2019 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260,447-453 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 13 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №60064014, в частині накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_7 , які надходять від Товариства з обмеженою відповідальності «Технотон Енерго» (код ЄДРПОУ 38893520) на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, карта № НОМЕР_2 , і які є заробітною платою боржника.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича про арешт коштів боржника від 13 вересня 2019 року у виконавчому провадженні №60064014 в частині накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_7 , які надходять від Товариства з обмеженою відповідальності «Технотон Енерго» (код ЄДРПОУ 38893520) на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, карта № НОМЕР_2 , і які є заробітною платою боржника.

В іншій частині вимог скарги ОСОБА_1 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її оголошення.

Суддя                                                                        Сорока О.В.