ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4393/20 Справа № 214/5418/18 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 лютого 2020 року                                                                м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Зубакової В.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги позивачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудн27 лютого 2020 рокуя 2019 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Криворізької міської ради, Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області про виключення квартири з числа службових,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

24 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду в якій також просить поновити строк на апеляційне оскарження, апеляційне провадження за якою не може бути відкрито з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (іі) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 ст. 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона   подана   після   закінчення   строків,   установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Рішення суду по справі ухвалено судом першої інстанції 06 грудня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, а тому строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення – 11 грудня 2019 року.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 про отримання копії рішення 08 січня 2020 року ( а.с.114).

Звернувшись з апеляційною скаргою 24.02.2020 року на рішення суду від 06.12.2019 року ОСОБА_3 заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, з посиланням на те, що звернутись вона вчасно не мала можливості, оскільки з нею проживають двоє внуків та знаходяться на її піклуванні, які не ходили до школи в зв`язку з карантином та потребували її постійного контролю та уваги.

Вважає вищевказані підстави поважними причинами пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року .

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху  та надати апелянту строк для зазначення інших поважних причин які перешкоджали особі оскаржити рішення суду та надання доказів на підтвердження поважності цих причин.

Керуючись ч. 3 ст. 357 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року залишити без руху, для чого надати строк для усунення названих вище недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Попередити особу, яка подає апеляційну скаргу, що на випадок невиконання даної ухвали в названий строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

        Суддя: