ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

27 лютого 2020 року, м. Херсон, справа № 923/590/17

Суддя Господарського суду Херсонської області Соловйов К.В., розглянувши заяву від 24.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс" про відвід колегії суддів, що подана 25.02.2020 адвокатом Бондюченком В.М. у справі,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Генічеськ Плюс", м. Генічеськ Херсонської обл.,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Термінал", м.Генічеськ Херсонської обл.,

відповідача-2: Генічеської районної державної адміністрації, м.Генічеськ Херсонської обл.

про скасування свідоцтва на право власності та виключення запису з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ "Генічеськ Плюс" адвокат Бондюченко В.М. подав 25.02.2020 до суду заяву від 24.02.2020 про відвід колегії суддів у складі суддів Гридасова Ю.В. (головуючий суддя), Литвинової В.В., Ярошенко В.П., які утворюють склад суду у справі № 923/590/17.

За поданою заявою наявність підстав для відводу суду пов`язується з виникненням у заявника сумнівів щодо неупередженості суду при розгляді даної справи, з огляду на сукупність наступних обставин:

- всупереч приписам ст.ст.227-228 Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено підстави для зупинення провадження у справі та серед яких відсутня така підстава для зупинення провадження у справі як надходження апеляційної скарги на ухвалу суду про відмову у наданні роз`яснення судового рішення, вказана колегія суддів постановила 27.11.2019 ухвалу про зупинення провадження у справі у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ТОВ "Генічеськ Плюс" на ухвалу суду від 28.10.2019 у даній справі про відмову у роз`ясненні ухвали суду від 08.10.2019 у даній справі;

- вказана колегія суддів направила до господарського суду апеляційної інстанції з метою забезпечення апеляційного перегляду зазначеної ухвали від 28.10.2019 усі матеріали справи № 923/590/17, за об`єктивної відсутності дійсної потреби у цьому, а не лише ті матеріали справи, якими була обґрунтована позиція скаржника за апеляційною скаргою.

26.02.2020 судом у даній справі у складі колегії суддів Гридасов Ю.В. (головуючий суддя), Литвинова В.В. та Ярошенко В.П. вирішено питання щодо заяви від 24.02.2020 адвоката Бондюченка В.М. про відвід вказаній колегії, шляхом винесення ухвали, за якою доводи заяви про відвід відхилені, у зв`язку з чим вона передана на розгляд іншому судді.

Після чого, відповідно до ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України та Протоколу від 26.02.2020 автоматизованого розподілу справи між суддями Господарського суду Херсонської області здійснений розподіл вказаної заяви з метою вирішення питання поданого відводу. За результатами зазначеного розподілу заяву від 24.02.2020 адвоката Бондюченка В.М. про відвід складу суду у даній справі розподілено до розгляду судді Господарського суду Херсонської області Соловйову К.В.

Суд констатує про те, що згідно з ч.7 та ч.8 ст.39 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, має бути здійснено протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі, та здійснюється без повідомлення учасників справи, а за ініціативи суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З огляду на зазначені положення Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судом прийняте рішення про розгляд заяви про відвід без повідомлення учасників справи про її розгляд, тобто без проведення судового засідання.

Розгляд заяви від 24.02.2020 адвоката Бондюченка В.М. про відвід складу суду у даній справі здійснюється з урахуванням наступного.

Підстави для відводу судді визначає ст.35 ГПК України, за якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У зв`язку з наведеним, обов`язком заявника є доведення вказаних підстав для відводу, а також наявності очевидних обставин та фактів, які б стверджували, або вказували на упередженість або необ`єктивність судді при розгляді справи.

Тобто, за висновком судді, який розглядає заяву про відвід, суддя, що розглядає справу має вважатися безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного, а обов`язок подання доказів відсутності безсторонності судді при розгляді справи (упередженості судді) лежить на заявникові у відповідності до положень ч.1 ст.74 ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення критеріїв або безпосереднього визначення понять "неупередженість" та "об`єктивність", але вони наявні у нормах права, у тому числі міжнародних. Поряд з цим, положеннями ст.2 ГПК України, зокрема, встановлено, що "завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів", а тому апріорі встановлено законодавчу вимогу про обов`язок суду при розгляді справи діяти справедливо, неупереджено та своєчасно з метою досягнення завдань судочинства, наведених у ст.2 ГПК України. Водночас, протилежне є підставою для тверджень про упередженість та необ`єктивність суду при розгляді справи.

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За п.49 та п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд дійшов наступного висновку: "Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ... У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду... Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумюється, поки не надано доказів протилежного …".

Суд також зазначає, що судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади. В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси громадянина та суспільства.

Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Отже, довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

У даному випадку заявником у якості підстав для відводу складу суду наведені обставини, які за своєю суттю є твердженнями про неправомірність процесуального рішення суду при розгляді даної справи, а саме про неправомірність ухвали від 27.11.2019 у даній справі про зупинення провадження у справі, за текстом мотивувальної частини якої колегія суддів навела обґрунтування положеннями Господарського процесуального кодексу України як зупинення провадження у справі за цією ухвалою, так і направлення до господарського суду апеляційної інстанції з метою забезпечення апеляційного перегляду ухвали суду від 28.10.2019 повного обсягу матеріалів справи № 923/590/17.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про відвід та, відповідно, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі суддів Гридасова Ю.В. (головуючий суддя), Литвинової В.В. та Ярошенко В.П., які утворюють склад суду у справі № 923/590/17, відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата підпису даної ухвали 27.02.2020

Суддя К.В. Соловйов