КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-А

Справа № 372/769/19 Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/1263/2020 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 р. Київський Апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду

цивільних справ :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі - Гаврюшенко К.О.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного

суду в порядку спрощеного позовного провадження

Цивільну справу за апеляційною скаргою

Прокуратури Київської області

на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року

в справі за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої

прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Територіальної громади

с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської

ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Києво- Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Територіальної громади с.Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.

В апеляційній скарзі Прокуратура Київської області просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, Рішенням Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області № 38.7-УІІ від 08.08.2017 року було затверджено ОСОБА_1 технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га; з них 0,2500 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер ділянки 3223185601:01:015:0051, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та передано безкоштовно у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер ділянки 3223185601:01:015:0051, за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення, ОСОБА_1 , зареєстрував право власності на земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 153426435 від 22.01.2019 року.

Так, постановлюючи рішення, суд, зокрема, зазначав, що вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов`язку від інших осіб.

Згідно ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Згідно ст.56 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурором в порушення даної статті не визначено складу територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність даних позовних вимог.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia (nо. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Меnchinsкауа v. Russia, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно п.3 ч.1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Так, виходячи із змісту ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд зобов`язаний перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, що не відповідає пред`явленому позову та свідчить про його безпідставність.

Згідно ст.40 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальна громада є невід`ємною складовою системи місцевого самоврядування наряду з сільською, селищною, міською радою, сільським, селищним, міським головою, виконавчими органами, сільської, селищної, міської ради. Територіальна громада села, селища, міста є первинним суб`єктом та основним носієм функцій і повноважень місцевого самоврядування.

На відміну від простої територіальної одиниці, поселення, яке має статус територіальної громади, наділяють певними правами, зокрема правом на самоврядування. Територіальна громада лише тоді стає самостійною сформованою одиницею громадянського суспільства, коли більшість її членів буде ідентифікувати себе з нею, усвідомлюючи наявність спільних інтересів і сприяючи їх реалізації. Процес становлення територіальної громади передбачає перетворення ординарної сукупності індивідів на єдину спільноту, що ігнорується судом при пред`явленні позову.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Згідно ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більш половини депутатів складу ради.

Відповідно до ч.3ст.16 Закону України «Про місцеві вибори» склад Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області становив 14 осіб.

На час прийняття рішень 08 серпня 2017 року приймали участь 7 депутатів з числа ради та сільський голова.

Згідно ст.46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради.

Також, відповідно до п.3.8. Регламенту сесію сільської ради відкриває і веде сільський голова, а у випадках, передбачених ч.6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - секретар ради.

Першим питанням даної сесії було рішення про припинення повноважень одного з депутатів, який подав відповідну письмову заяву.

Частиною 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з протоколу сьомої сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області від 08.08.2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 7 депутатів, присутні на сесії: сільський голова Клименко П.Г., секретар сільської ради Клименко С.І., депутати сільської ради Векла А.П., Чепурний А.М., Векла В.В., Клименко О.Б., Терещенко А.Я., Клименчук В.М., відсутні депутати сільської ради: Волошко О.М., Коркішко С.Ф., Рященко М.П., Яковенко В.М., Пилипчук В.О., Перехрест Г.В., Грама О.Г.

Даними депутатами було прийнято рішення про припинення повноважень одного з них, тим самим правомочним складом стало 7 депутатів, що відповідало кількість депутатів, які приймали рішення 08 серпня 2017 року, законність їх рішень та безпідставність позову прокурора.

Крім цього статтею 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, що свідчить про правомірність рішень ради від 08 серпня 2017 року.

Згідно відомості поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 » 08.08.2017 року на засіданні сесії проголосувало 8 осіб (7 депутатів та сільський голова), проти 0, утрималось 0, що відповідає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, заперечуючи проти позову та апеляції, в судовому засіданні апеляційної інстанції представники відповідачів зазначали, що до 1987 р. домоволодіння та земельна ділянка по АДРЕСА_1 у вказаних розмірах значилась за ОСОБА_2 , а з 1987 р. - за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою сільради та доданими письмовими документами (а.с.121-137).

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з`ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області - залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 вересня 2019 р. - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 27.02.2020 р.

Головуючий :

Судді :