Судове рішення 202/1104/16-ц від 28.02.2020

Особи

Учасники процесу:

позивач: ПАТ ОТП Банк
відповідач: Усенко Світлана Миколаївна
відповідач: Усенко Сергій Олександрович
Представник позивача: Кравчук Михайло Вікторович

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #85089022

Ухвала

25 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 202/1104/16-ц

провадження № 61-2920ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ).

10 лютого 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

За таких обставин перевірка оформлення касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , щодо додержанням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону № 460-ІХ.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки всупереч пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин заявнику необхідно направити на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), уточнити в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суд застосував не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.

Крім того, в касаційній скарзі порушено питання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги, яке обґрунтоване тим, що за правилами статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Ураховуючи категорію справи та вимоги, які були предметом розгляду, посилання заявника на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», щодо звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, є необґрунтованими, оскільки спір між сторонами справи виник з договірних правовідносин, зокрема, стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому ОСОБА_2 є відповідачем у справі. У зв`язку з наведеним, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01 січня 2016 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає

1 378, 00 грн.

Згідно з підпунктом першим пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Ураховуючи майновий характер позовних вимог у цій справі, судовий збір за подання касаційної скарги на судове рішення у цій справі становить - 40 488,00 грн

(20 244,00 грн (1,5 відсотка ціни позову) ? 200 %).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 01 січня 2020 року має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку - 207.

У графі «Призначення платежу» обов`язково необхідно вказати: *;101;22030102 (код класифікації доходів) (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків, а саме: направити на адресу Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скаргу, в якій необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), уточнити в чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суд застосував не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору та надати докази сплати судового збору.

Керуючись статтями 185, 389, 392 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого в інтересах ОСОБА_2 , про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 грудня

2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 25 березня 2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 2/202/58/2018