Справа № 1 - 4 / 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2007 року Менський районний суд
Чернігівської області в складі:
головуючого судді Білого В.М.
при секретарі Галенок Н.М.
за участю захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мена, Чернігівської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого рентген лаборантом ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого АДРЕСА_1, судимого 12 жовтня 2006 року Менським районним судом за ст.. 122 ч.І КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України ,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Мена, Чернігівської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого , проживаючого АДРЕСА_2, не судимого , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України ,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Мена, Чернігівської області, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого , проживаючого АДРЕСА_3, не судимого , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2006 року, близько 23 години, підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на грунті раптово виниклих неприязних відносин, будучи в стані алкогольного сп"яніння, знаходячись на вул.Червона площа м.Мена, умисно нанесли потерпілому ОСОБА_8 удари руками та ногами по голові, хребту, грудній клітині, внаслідок чого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми-струсу головного мозку, синця на верхній та нижній повіці лівого ока, забою мяких тканин правої вушної раковини, забою в грудному відділі хребта, синця в ділянці лівої кісті, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе у висунутому проти нього звинуваченні за ст. 125 ч. 2 КК України не визнав повністю і показав, що 17 березня 2006 року він знаходився разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в приміщенні кафе „Зустріч" в Мена де розпивали спиртні напої. Там він побачив свого бувшого однокласника ОСОБА_8, який також розпивав спиртні напої разом з співробітниками. Він попрохав ОСОБА_8 пригостити його спиртним. Той відмовився і став ображати його батька. Через деякий час він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли на вулицю, там вже знаходився ОСОБА_8. Між ними почалась сварка, вони стали штовхатись та хапати один одного за одяг. В цей час на вулицю вийшли
2
співробітники ОСОБА_8 та розборонили їх. Всі знову повернулись до кафе, там він з ОСОБА_8 вже не спілкувався. Близько 23 години він з ОСОБА_6 стали проводити до дому ОСОБА_9, шли в напрямку автостанції м.Мена. ОСОБА_7 пішов додому в іншому напрямку раніше. Раптом вони помітили, що біля повороту, близько магазину „Будматеріали" хтось лежить на землі. Підійшовши з ОСОБА_6 вони побачили, що це ОСОБА_8. Вони підняли з землі потерпілого він став на їх за щось кричати, оскільки знаходився в стані алкогольного сп"яніння, тоді вони пішли далі а ОСОБА_8. залишився стояти. Ніяких ударів вони йому не наносили.
Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 винним себе у висунутому проти них звинуваченні за ст. 125 ч. 2 КК України не визнали повністю, і в судовому засіданні дали покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_5.
Однак незважаючи на повне невизнання своєї вини вина підсудних у скоєнні злочину, передбаченого ст.125 ч.2 КК України підтверджується показами потерпілого, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8. суду показав, що 17 березня 2006 року він з колегами по роботі святкував професійне свято в кафе „Зустріч". Там він зустрів ОСОБА_5., ОСОБА_6 та незнайомого хлопця, як пізніше виявилося то був ОСОБА_7 Вони розпивали спиртні напої. ОСОБА_5 підізвав його до себе і почав вимагати, щоб той пригостив його горілкою. Він відмовився, між ними виникла сварка. Через деякий час вони всі разом вийшли на вулиці та продовжували сваритись. В цей час на вулицю вийшли його співробітники та роз"єднали їх. Побувши ще деякий час в кафе, він після 23 години пішов додому. Відійшовши від кафе на деяку відстань він почув, що хтось його наздоганяє. Потім він впав від удару на землю і його почали бити ногами та руками. Це були ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Хто і в які частини тіла конкретно його бив сказати він не може. Потім хлопці залишили його на землі. Він підвівся пішов спочатку додому, а потім звернувся в міліцію та лікарню. Прохає засудити ОСОБА_5., ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та стягнути з них 12000 гривень в рахунок відшкодування нанесеної мені моральної шкоди та зобов"язати відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 976 грн. 75 коп.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 показав, що 17 березня 2006 року він з колегами по роботі святкував професійне свято в кафе „Зустріч". На святі були присутні майже всі працівники комунального господарства, серед їх знаходився і ОСОБА_8. Чи розпивав спиртні напої під час свята останній він не бачив. Ввечері він вийшов на двір і побачив як ОСОБА_8. свариться з трьома хлопцями, вони штовхали один одного. Бійки не було, він та інші співробітники підприємства розборонили їх, хлопці пообіцяли не чіпати ОСОБА_8 Після цього всі зайшли в приміщення кафе. Коли ОСОБА_8. пішов додому він не помітив, також трьох хлопців, що сварились з ОСОБА_8. в той вечір він більше не бачив.
Аналогічні покази дали і допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 показав, що від сусідки він дізнався, що ОСОБА_8 побили в м.Мена і він знаходиться в лікарні. Оскільки він підтримував з ОСОБА_8 дружні стосунки то зайшов до їх будинку. Коли він знаходився всередині будинку зайшли два хлопці - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Він чув, знаходячись в сусідній кімнаті як хлопці пропонували матері ОСОБА_8 по 500 грн., щоб улагодити конфлікт. В розмові хлопці повідомили, щоб під час бійки з ними також був ОСОБА_7. Потім між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 виникла сварка, вони не дійшли згоди і хлопці покинули будинок.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показав, що підтримує дружні стосунки з ОСОБА_8 27.10.06 року в ранковий час він хотів знайти ОСОБА_8., з цією метою він пішов до суду, оскільки ОСОБА_8 міг там знаходитись. Не знайшовши останнього він вирішив зайти до дому ОСОБА_8. Коли він йшов, то бачив, що за ним йшли три хлопця. Два з них - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зайшли до будинку ОСОБА_8, а ОСОБА_5 залишився на вулиці. Він стояв під дверима будинку і частково чув розмову, що відбувалась всередині. ОСОБА_7 казав матері ОСОБА_8, ш;о хоче піти в армію, мати запропонувала розповісти останньому як було. Після цього між ними виникла сварка і хлопці вийшли з будинку.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 показав, що ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знає наглядно. 17.03.06 року в вечірній час він з ОСОБА_15 проходили
3
біля приміщення „Кулінарії"" та почули крики з боку кіосків. Вони вирішили підійти, там стояв ОСОБА_8, крові на йому він не бачив. Він запитав, що трапилось, ОСОБА_8 відповів, що його побили ОСОБА_5 та ОСОБА_6, після цього ОСОБА_8 пішов в напрямку дому.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 показав, що ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 знає наглядно. 17.03.06 року в вечірній час він з ОСОБА_14 проходили біля приміщення „Маркету" та почули крики з боку кіосків. Вони вирішили підійти, там стояв ОСОБА_8, крові чи побоїв на йому він не бачив. Вони поговорили хвилини дві, про що була розмова він не пам"ятає так як пройшло багато часу. Після розмови ОСОБА_8 пішов додому.
З висновку судово-медичної експертизи № 394 від 13.12.2006 року, що потерпілому ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми-струсу головного мозку, синця на верхній та нижній повіці лівого ока, забою м'яких тканин правої вушної раковини, забою в грудному відділі хребта, синця в ділянці лівої кісті, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я. Дані тілесні ушкодження могли утворитись 17.03.2006 року (а.с. ).
В той же час суд піддає критичному аналізу покази ОСОБА_9 дані в судовому засіданні, які фактично співпадають з показами підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки остання знаходиться з підсудними в близьких дружніх стосунках.
Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності дають підстави суду зробити висновок, що вина підсудних ОСОБА_5., ОСОБА_7, ОСОБА_6 в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинило короткочасний розлад здоров"я ОСОБА_8 доведена і їх дії слід кваліфікувати за ст. 125 ч.2 КК України .
Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудним, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ними злочину, особу винних і обставини, що пом"якшують та обтяжують відповідальність.
Так, обставинами, що обтяжує відповідальність підсудних ОСОБА_5., ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд визнає скоєння злочину в стані алкогльного сп"яніння.
Обставиною, яка пом"якшує покарання підсудному ОСОБА_7 суд визнає вчинення злочину неповнолітнім.
При призначенні покарання підсудним суд враховує обставини справи те, що вони посередньо характеризуються по місцю проживання та навчання , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися , ОСОБА_5 засуджений Менським районним судом та відбуває покарання, думку потерпілого, представника потерпілого, тому суд вважає за доцільне призначити підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання у вигляді громадських робіт, а ОСОБА_5 у вигляді обмеження волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 976 грн.75 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки це підтверджується наданими документами, чеками медичних установ, в частині моральної шкоди підлягає задоволенню частково в сумі 3000 грн. , оскільки в судовому засіданні встановлено , що потерпілий дійсно зазнав моральних та фізичних страждань від нанесених підсудними умисних тілесних ушкоджень , переносив фізичну біль, порушилися його нормальні життєві відносини. Вищезазначені сумі підлягають солідарному стягненню на користь потерпілого. Речових доказів , судових витрат по справі немає. Керуючись ст. ст.. 323, 324 КПК України, ст..ст.1166, 1167 ЦК України , суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 6 (шість) місяців.
На підставі ст.7() ч.4 КК України повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Менського районного суду від 12 жовтня 2006 року і призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.
Обрати відносно засудженого ОСОБА_5. міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
4
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125ч.2КК України та призначити покарання у вигляді 200 годин громадських робіт.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 125ч.2КК України та призначити покарання у вигляді 150 годин громадських робіт.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Солідарно стягнути з засуджених ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8. 976 грн. 75 коп. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня його оголошення.
Головуючий: Білий В.М.