Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 березня 2010 р. справа № 2а-1996/10/0570
час прийняття постанови: 17год.15хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мозгової Н. А.
при секретарі Пригода О.В.
за участю військового прокурора Камєнєва О.А.
Донецького гарнізону
позивача не з’явився
представника відповідача Лютаревича О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А1402 про визнання незаконними дій командування військової частини А1402, щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., стягнення з Військової частини А1402 заборгованості по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2224,50грн. та зобов’язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 2224,50грн.,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1402 про визнання незаконними дій командування військової частини А1402 щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., стягнення з Військової частини А1402 заборгованості по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2224,50грн. та зобов’язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 2224,50грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 проходить дійсну військову службу на посаді оперативного чергового військової частини А1402.
В порушення вимог ст.17 Конституції України, ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України», п. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач не виплатив ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008р в сумі 2224,50 гривень та грошову допомогу на оздоровлення за 2009р. в сумі 2224,50грн.
Прокурор також посилається на ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» відповідно до яких однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Просив визнати дії відповідача незаконними щодо невиплати ОСОБА_2 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. та грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., стягнути з Військової частини А1402 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2224,50грн. та зобов’язати відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 2224,50грн.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Позивач надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі.
Відповідач надав суду заяву від 10.03.2010р. про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Згідно частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, зокрема, у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюються за правилами, встановленими статтею 112 КАС України.
Так, відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про наступне:
Капітан ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині А1402 на посаді оперативного чергового військової частини А1402.
Як вбачається із довідки ВЧ А1402 від 20.01.2010р. №127, заборгованість відповідача по матеріальній допомозі перед позивачем становить 4449,00 гривень, яку у добровільному порядку відповідач не виплачує.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», однією із функцій прокуратури є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Прокурор із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються права, свободи та інтереси позивача, у зв’язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Також судом встановлено, що відповідно до ст. 17 Конституції України, Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі у Збройних силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Згідно ст. 16 Закону України «Про збройні Сили України», держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, який здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Пунктом 5 підпунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також установлено надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20рп-/2004 по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про бюджет України на 2004 рік» визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям згідно якої комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов’язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спір врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою статті 111 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відповідачем визнано адміністративний позов у повному обсязі.
За таких підставі суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись , ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 111, 112, 121, 136, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_2 до Військової частини А1402 про визнання незаконними дій командування військової частини А1402, щодо невиплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. та невиплати грошової допомоги на оздоровлення за 2009р., стягнення з Військової частини А1402 заборгованості по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 2224,50грн. та зобов’язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 2224,50грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А1402 (83001, м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 7) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) заборгованість з матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2008р. в розмірі 2224,50грн.
Зобов’язати Військову частину А1402 (83001, м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 7) відшкодувати на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення за 2009р. в розмірі 2224,50грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 10 березня 2010 року в присутності представника відповідача та прокурора.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мозговая Н. А.