справа № 2а-3498/09/0670
категорія 2.11.17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Снігірьовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про зобов`язання вчинити дії. Вказує, що ним 31.03.2008 року була подана до ДПІ у м.Житомирі річна податкова декларація про доходи, одержані з 1.01.2007 року по 31.12.2007 року з метою реалізувати своє право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. На підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" не погоджується з відмовою ДПІ у м.Житомирі у включенні до податкового кредиту коштів сплачених у вигляді відсотків на користь банку згідно договору про надання споживчого кредиту №11099210000 від 22.12.2006 року.
Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить визнати протиправною відмову ДПІ у м. Житомирі стосовно реалізації права позивача на податковий кредит згідно декларації про доходи, одержані з 1.01.2007 року по 31.12.2007 року та стягнути на його користь з Головного управління державного казначейства України у Житомирській області 1760,73грн. суми податкового кредиту та 1760,73 грн. штрафу за порушення повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник державної податкової інспекції у м. Житомирі в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відмовляючи позивачу податкова інспекція діяла у відповідності до вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та роз"яснень ДПА України, а повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит та штрафів згідно п.п. 20.4.2 п. 20.4 ст.20 цього ж закону здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних місцевих бюджетів.
Представник Головного управління державного казначейства України у Житомирській області направив заяву про розгляд справи у відсутність представника управління. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги не визнав. Надав суду письмові заперечення проти доводів позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: 31.03.2008 року позивачем була подана до ДПІ у м.Житомирі річна податкова декларація про доходи, одержані ним з 1.01.2007 року по 31.12.2007 року з метою реалізувати своє право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Листом 22.05.2008 року №48007/Ц/17-3 ДПІ у м. Житомирі відмовлено у включенні до податкового кредиту процентів по іпотечному кредиту в зв"язку з тим, що фінансовий кредит на придбання житла одержано фізичною особою у банківській установі у іноземній валюті.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.1.16 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п.п. 5.1.1 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації (п.п.5.1.2 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, а саме, частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно із статтею 10 цього Закону.
Згідно п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку - резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику як у національній, так і в іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання.
Згідно п.10.5 ст.10 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися.
Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Згідно п.18.8 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
В судовому засіданні на підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 придбав квартиру в м.Житомирі на майдані Згоди, 3/75 кв.89, яка згідно договору іпотеки забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором.
Реалізовуючи своє право на нарахування податкового кредиту позивач подав річну декларацію із зазначенням конкретної суми, яка підлягає відшкодуванню. В порушення вищеперерахованих норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ДПІ у м.Житомирі відмовила позивачу в отриманні податкового кредиту, зіславшись на те, що ОСОБА_1 одержав фінансовий кредит на придбання житла у банківській установі у іноземній валюті і такий кредит не може розглядатись як іпотечний кредит.
Крім того, ДПА України своїм листом від 17.06.2008 року № 6023/6/17-0716 роз'яснила, що оскільки в Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" не наведено визначення терміну "витрати, що понесені в іноземній валюті", тому при розрахунку суми зазначених витрату гривнях згідно з п. 1.21 ст. 1 цього ж Закону слід використовувати відповідні положення п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині, що не суперечать Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому на підставі норми п.п.5.4.3 п.5.4 ст. 5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку з доходів фізичних осіб мають право включити до складу свого податкового кредиту за 2007 рік частину суми процентів, сплачених за іпотечними житловими кредитами, виданими та повернутими в іноземній валюті.
Отже, відмова Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо реалізації права ОСОБА_1 на податковий кредит згідно декларації про доходи є протиправною.
Згідно п.п.20.4.1 п. 20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, є:
а) податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір;
б) орган Державного казначейства України, що порушує строки такого повернення або занижує його розмір.
Згідно п.п.20.4.2 п. 20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються такі штрафи: якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Як встановлено судом позивач подав до ДПІ річну податкову декларацію 31.03.2008 року. Передбачений п.18.8 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" строк повернення йому суми надміру сплаченого податку закінчився 31.05.2008 року. Затримка відповідачем повернення суми наміру сплаченого податку внаслідок застосування позивачем права на податковий кредит на дату подання позову становить понад 91 календарний день. Отже, сума штрафу, яку повинен сплатити відповідач на користь позивача, становить 100 відсотків від суми надміру сплаченого податку внаслідок застосування позивачем права на податковий кредит, а саме 1760,73 грн.
Посилання представника відповідача на те, що повернення суми надміру сплаченого податку та штрафів здійснюється виключно органом державного казначейства, судом не приймаються.
Підпунктом 20.4.1 пункту 20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит та штрафів відповідно до п.п. 20.4.2 цього пункту здійснюється органом державного казначейства з рахунку, на який зараховується цей податок до його розподілу між рівнями відповідних бюджетів. У разі, коли штрафні санкції застосовуються внаслідок наявності причин, визначених п.п. "а" п.п.20.4.1 (податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір), така сума стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу.
Отже, якщо особою, яка несе відповідальність за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, є податковий орган, який порушує строки подання розрахунку такої суми або занижує його розмір, то відповідно до п.п.20.4.3 п. 20.4 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума невідшкодованого податків та штрафів стягується у безспірному порядку з бюджетного рахунку, призначеного для утримання відповідного податкового органу, у цьому випадку з рахунку ДПІ у м.Житомирі.
Суд, оцінивши всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню та стягує з ДПІ у м.Житомирі на користь позивача суму податкового кредиту - 1760,73 грн. та штрафні санкції у розмірі 100 відсотків від суми неотриманого вчасно податкового кредиту у розмірі 1760,73 грн. В позові до Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області суд відмовляє за безпідставністю позовних вимог.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.ст. 86,158-162 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Житомирі стосовно реалізації права ОСОБА_1 на податковий кредит згідно декларації про доходи, одержані з 1.01.2007 року по 31.12.2007 року.
Стягнути з державної податкової інспекції у м. Житомирі на користь ОСОБА_1 1760,73грн. суми податкового кредиту та 1760,73 грн. штрафу за порушення повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит.
В позові до Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.