справа № 2-а-29752/08
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Снігірьовій О.С., Дойнечко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Баранівському районі Житомирської області про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом. В позові зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.03.2008 року (акт від 02.10.2008 року (№31) № 6/17/1536308196) ДПІ у Баранівському районі встановлені факти порушення п.п 7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та абз. 2 ст.13, ст.14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 зі змінами та доповненнями та абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку з чим винесено відповідні податкові повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 00034417/0 та №00034317/0, якими позивачу донараховано податкові зобов'язання та штрафні санкції. Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх незаконними. Зазначає, що податковий інспектор в акті перевірки взагалі не зазначив в зв'язку з чим було зроблено висновок про завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1620 грн. Що стосується заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 14583,01 грн., то цей висновок теж, на думку позивача, не правильний, так як понесені витрати повністю підтверджуються належними первинними документами. На підставі вищевикладеного, позивач просить визнати недійсними оскаржувані податкові повідомлення-рішення в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги уточнили та просили визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.10.2008 року №00034417/0 та №00034317/0.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Надала заперечення щодо позовних вимог позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено: на підставі направлень від 5.09.2008 р. № 79 інспектором податкової служби Василевським О.В. 02.10.2008 року проведена виїзна планова перевірка суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2005 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт від 02.10.2008 року (№31) № 6/17/1536308196.
В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення п.п 7.4.5., п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та абз. 2 ст.13, ст.14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92 зі змінами та доповненнями та абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 16.10.2008 року № 00034417/0 про нарахування 14583,01 грн. прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності та №00034317/0 про нарахування 1620,00 грн. податку на додану вартість та 810,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно акту перевірки виявлені такі порушення:
- в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" приватним підприємцем в І-му кварталі 2008 року завищено податковий кредит в сумі 1620,00 грн., а саме: за січень 2008 року - на 1020,00 грн., за березень 2008 року - на 600,00 грн.;
- в порушення абз. 2 ст.13, ст.14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" та абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами до доповненнями) суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 завищено валові витрати у І-му кварталі 2008 року, які не пов'язані із отриманим доходом від здійснення господарської діяльності у розмірі 97220,10 грн. Виключенню із складу валових витрат підлягають витрати по договору із СПД - ОСОБА_3 від 01.01.2008 року № 5 на суму 97222,10 грн.
Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Статтею 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 16.10.2009 року № 00034417/0, то суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Абзацом 2 ст.13 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" передбачено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Відповідно до ст.14 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" з доходів податок обчислюється:
а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період;
б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.
Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно акту перевірки фактично у період, що перевірявся, позивач здійснював таки види діяльності: лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини.
01.01.2008 року між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 був укладений договір №5 від 01.01.2008 року про надання послуг по виробництву (розпилювання та стругання деревини).
Відповідно до актів передачі-приймання лісоматеріалів на розпилювання; актів контрольного розпилу лісоматеріалів; актів прийняття товарно-матеріальних цінностей, згідно умов договору № 5 від 01.01.2008 року виконавцем ПП ОСОБА_3 надавались послуги по виробництву продукції замовнику ПП ОСОБА_1 у кількості та обсягах, що відповідають кількості та обсягам лісоматеріалів, які надавались на переробку. Загальна сума вартості робіт склала 97220,10 грн. Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру № 5 від 31.01.2008 року, № 10 від 26.03.2008 року та № 8 від 27.02.2008 року позивачем перераховано за виконані роботи 97220,10 грн.
Запрошений в якості свідка Василевський О.В., який проводив перевірку та складав акт перевірки, в судовому засіданні, ще раз оглянувши первинні документи, які були предметом вивчення і під час здійснення перевірки, не зміг пояснити чому під час перевірки він прийшов до висновку, що вище перераховані роботи не пов'язані з отриманням доходу від здійснення господарської діяльності та необхідності виключення із валових витрат СПД ОСОБА_1 в 1 кварталі 2008 року 97220,10 грн.
Отже, в судовому засіданні на підставі належних первинних документів встановлено, що позивач в 1 кварталі 2008 року поніс витрати в сумі 97220,10 грн., які пов'язані з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Що стосується податкового повідомлення-рішення № 00034317/0 від 16.10.2009 року, то суд не погоджується з висновками податкової інспекції про нарахування основного платежу з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій з огляду на наступне.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
В акті перевірки в розділі 4 "Податок на додану вартість" зазначено, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2005 року по 31.03.2008 року встановлено завищення податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 1620,00 грн., а саме: за січень 2008 року - на 1020,00 грн., за березень 2008 року - на 600,00 грн.
Відповідно до вимог п.п. 1.6., 1.7, 2.3.2 Наказу ДПА від 10.08.2005, № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" за результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Відповідно п.2.3.4. вказаного Наказу не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.
Запрошений в якості свідка Василевський О.В., який проводив перевірку та складав акт перевірки, в судовому засіданні пояснив, що дійсно такі висновки не чим не підтверджені, не зазначено на підставі яких первинних документів він прийшов до висновку про завищення податкового кредиту на вказану суму. Пояснити чи надати будь-які докази на підтвердження з чого складається сума завищення податкового кредиту, він не може.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що в акті перевірки взагалі не викладений зміст порушення із зазначенням показників, які відображені суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю, не зазначені первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, що не дає можливості суду перевірити висновки податкового органу.
В адміністративному судочинстві ст.71 КАС України обов’язок доказування покладено на суб’єкта владних повноважень. В даній справі таким суб’єктом являється ДПІ у Баранівському районі. Представники податкового органу не надали суду доказів щодо завищення валових витрат та податкового кредиту позивачем у 1 кварталі 2008 року.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168, "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Баранівському районі від 16.10.2008 року № 000344517/0 та № 00034317/0.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлений 22 вересня 2009 року.