Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про < про що ухвала >
15 лютого 2010 р. Справа № 2а-21684/09/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецькій окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чучко В.М., суддів Ушенка С.В., Шинкарьової І.В. при секретарі Васнєві Д.Г., за участю представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2010 року № 16), відповідача – Михайлішиної С.В. (довіреність від 11.01.2010 року б/н), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області про визнання незаконними дій, скасування акту перевірки та визнання вимоги незаконною,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_3 (далі – ФЛП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій посадових осіб Пенсійного фонду України (надалі – ПФУ, відповідач-1) та Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області (в подальшому – УПФ в м. Дружківці, відповідач-2), скасування акту № 10 камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку № 25 за 2008 рік суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 від 22.05.2009 року як незаконного, та визнання вимоги про сплату боргу № 674 від 04.06.2009 року, незаконною.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні перевірки та складенні вимоги про сплату боргу, на думку позивача відповідачем порушені приписи Закону України «Про збір на обов’язкове пенсійне страхування», у відповідності до якого сплачувалися внески, а тому заявник просить у судовому порядку визнати незаконними дії відповідача, скасувати акт камеральної перевірки, та визнати вимогу про сплату боргу № 674 від 04.06.2009 року незаконною.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.
Відповідачем-2 позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.
Заперечення обґрунтовані тим, що висновки, викладені в акті камеральної перевірки річної звітності ФЛП ОСОБА_3, повністю підтверджені матеріалами перевірки, а тому вимога про сплату боргу відповідає вимогам діючого законодавства.
Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідач-1 до судового засідання не з’явився, заяви про розгляд справи без його участі та заперечення на позов не направив, хоча був повідомлений про дату час та місце судового засідання належним чином.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У розумінні ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За ст. 17 цього ж Кодексу Компетенція адміністративних судів поширюється на 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Приписами ст. 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно з частинами 3-4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності. Позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Виходячи з аналізу норм КАС України суд вважає, що рішення суб’єкта владних повноважень в розумінні цього Кодексу – це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин та впливає на обсяг їх прав та обов’язків.
Як вбачається з позовної заяви та доданих матеріалів, в тому числі пояснень представника позивача, предметом позову є в тому числі акт № 10 камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку № 25 за 2008 рік суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 від 22.05.2009 року, який позивач просить скасувати.
З аналізу положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 слідує, що результати перевірок, які здійснюються органами Пенсійного фонду України, викладаються у відповідних актах. Акти перевірок є службовими документами, які встановлюють факти виявлених під час проведення перевірок порушень, і виступають носієм доказової інформації про виявленні порушення з боку суб’єктів господарювання, та є підставою для складання в тому числі і вимог про сплату боргу. Акт перевірки, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не має обов’язкового характеру в сфері публічно-правових відносин.
Додатково до наведеного суд також вважає за необхідне відмітити, що акт камеральної перевірки, який в тому числі є предметом оскарження заявленого ФОП ОСОБА_3 позову, не підпадає під предмет адміністративного позову, оскільки кваліфікую чою ознакою змісту адміністративного позову є юридична значущість для особи, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, тобто безпосередня залежність виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків зазна ченої особи від такого рішення, дії чи бездіяльності.
Таким чином, зважаючи на те, що акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України, та не впливає на обсяг прав та обов’язків позивача (не є підставою для їх виникнення, зміни чи припинення), позовна вимога з приводу визнання недійсним акту перевірки не може бути розглянута в порядку адміністративного судочинства
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог про скасування акту № 10 камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку № 25 за 2008 рік суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 від 22.05.2009 року.
З огляду на вищенаведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 159, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Закрити провадження у справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України у м. Дружківці Донецької області в частині заявлених позовних вимог про скасування акту № 10 камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку № 25 за 2008 рік суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 від 22.05.2009 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Чучко В.М.
Судді І.В.Шинкарьова
С.В.Ушенко