Справа № 202/5504/16-ц

Провадження № 2-др/202/2/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

(д о д а т к о в е)

       5 лютого 2020 року місто Дніпро

       Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Некрасової А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамко Віолетта Вячеславівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, Орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, про визнання правочинів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про права власності на житло, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шрамко Віолетта Вячеславівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, Орган опіки та піклування Індустріальної районної у м. Дніпрі ради, про визнання правочинів недійсними, визнання недійсним свідоцтва про права власності на житло, визнання права власності в порядку спадкування за законом, витребування майна.

Зокрема, в своєму позові позивач просив визнати довіреність, яка видана ОСОБА_8 на ім`я ОСОБА_3 та посвідчена 20 червня 2013 року консулом Генерального консульства України в м. Мюнхені Німеччини, номер в реєстрі 1186/2013; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який укладений 19 серпня 2013 року між ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_3 , з однієї сторони, та ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_9 , з другої сторони; визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло від 26.12.1996 року, яке видане виконкомом Дніпропетровської міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням від 26.12.1996 року за № 3/2849-96, підписане та засвідчене печаткою виконкому міської ради та Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, яке перебуває в матеріалах нотаріальної справи та в якому власником квартири зазначено лише одну особу - ОСОБА_8 ; визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувати 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_7 та передати йому, ОСОБА_1 .

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Під час ухвалення зазначеного рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.

Представником позивача до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат після ухвалення судом рішення.

У зв`язку з цим судом відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України призначено окреме судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановлено позивачу строк для подання доказів стосовно розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення у справі.

Так, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивач просить стягнути на користь позивача судові витрати: судовий збір у розмірі 3591 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17500 грн., а усього 21091 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання правової допомоги № 1 від 17 січня 2015 року, укладеного між Адвокатським бюро "Адвокатське бюро Валерія Гейка" і ОСОБА_1 , копію додаткової угоди № 1 до цього договору від 17 січня 2015 року щодо вартості години роботи бюро та копію акту № 1 про надання правової допомоги за договором від 26.12.2019 року, згідно з яким вартість наданих послуг з консультування, підготовки та складення позовної заяви, представництва інтересів позивача в суді склала 17500 грн.

У судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат позивач та його представник не з`явилися.

Представником позивача було надана заява про проведення судового засідання в його відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час і місце судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали заяви про розподіл судових витрат, приходить до висновку, що зазначена заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За замістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

При цьому статтею 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при звернені до суду були понесені витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 3591 грн., а саме у зв`язку з заявленням вимог майнового характеру 1385,32 грн. (1% ціни позову) та чотирьох вимог немайнового характеру 2204,80 грн. (551,20 грн. х 4).

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати в частині сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача ОСОБА_3 в розмірі 1378 грн. (551,20 + 551,20 + 275,6), з відповідача ОСОБА_4 в розмірі 275,60 грн., з відповідача ОСОБА_5 в розмірі 1385,32 грн., з відповідача ОСОБА_7 в розмірі 551,20 грн.

       Щодо стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 17500 грн., то суд вважає, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки як при поданні першої заяви по суті спору (позовної заяви), так і протягом усього часу розгляду справи позивачем не було подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, суд вважає, що позивачу слід відмовити у відшкодуванні витрат на правничу правову допомогу.

       Керуючись ст. ст. 134, 141, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1378 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 275,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1385,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 551, 20 грн.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено учасниками справи в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі скасування основного рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Суддя Н.Ю. Марченко