ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2010 рокуСправа № 2а-19619/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників відповідача Матвіюка С.Н., Бойко О.С., Гаврилюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області про визнання незаконною атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в позовом до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області (далі – відповідач, Управління ДДУПВП у Волинській області), в якому просить з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26 грудня 2005 року №125о/с «По особовому складу» в частині звільнення його у запас Збройних Сил за п.64 «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через службову невідповідність), поновити його на посаді інспектора Луцького міського відділу кримінально-виконавчої інспекції та стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що звільнення позивача відбулось з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звільненню передувала атестація ОСОБА_1, яка проведена з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, у висновку атестаційної комісії відповідач зазначив допущені позивачем порушення, за які він притягувався до дисциплінарної відповідальності, а тому своє звільнення вважає повторним накладенням дисциплінарного стягнення, що суперечить ст.26 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ. Крім того, зазначає, що всуперечеч п.8 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарання його звільнення відбулось без попереднього погодження з Департаментом.
В судовому засіданні позивач та його представник уточнили позовні вимоги, просили також визнати незаконною атестацію ОСОБА_1 за період з січня 2004 року по грудень 2005 року, проведену 06.12.2005 року. Додатково суду пояснили, що протягом 2005 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді інспектора Луцького міського відділу кримінально-виконавчої інспекції (далі – Луцький МВ КВІ), двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, наказом від 20.05.2005 року №46 позивачу оголошено сувору догану за неналежне виконання функціональних обов’язків, низький рівень виконавської та особистої дисципліни. Крім того, наказом від 16.11.2005 року №116 ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність за невиконання вироку Ратнівського районного суду від 06.10.2004 року відносно ОСОБА_6, засудженого за ст.ст.296 ч.1, 122 ч.1 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі. Позивач зазначає, що до його функціональних обов’язків не входили повноваження щодо виконання вироків відносно осіб, які засуджені до покарання у виді обмеження волі, вказаний вирок повинен був виконуватись начальником Луцького МВ КВІ, про факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно вказаного наказу йому відомо не було. Також ствердили, що на засіданні атестаційної комісії позивач не був присутній, в подальшому лише поставив підпис про ознайомлення із атестацією. Вважають, що порушення у процедурі проведення атестації полягають у безпідставності її проведення без видачі відповідного наказу, з порушенням строків атестування та без попереднього повідомлення про атестацію. Ствердили, що після атестації позивачем у 10-ти денний термін було подано рапорт з викладеними запереченнями, який не було належним чином розглянуто. Просили позов задовольнити.
В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що згідно оспорюваного наказу ОСОБА_1 був звільнений з органів кримінально-виконавчої служби згідно п.64 «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через службову невідповідність). Підставою такого звільнення стали ступінь відповідності позивача посаді, яку він обіймав, та перспектива його подальшого службового використання. Висновок атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді базується на фактах неналежного виконання останнім своїх службових обов’язків, незадовільний рівень особистої дисципліни, низькі моральні та ділові якості. Протягом 2005 року ОСОБА_1 двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді оголошення суворої догани згідно наказу від 20.05.2005 року №46 та попередження про неповну посадову відповідність згідно наказу від 16.11.2005 року №116, який був оголошений позивачу на оперативній нараді 23.11.2005 року та останній був попереджений про проведення повторної перевірки його службової діяльності. 02.12.2005 року була проведена перевірка стану службової діяльності інспектора Луцького МВ КВІ ОСОБА_1, за наслідками якої був складений рапорт та поданий начальнику Управління ДДУПВП у Волинській області для розгляду. На підставі рішення начальника Управління ДДУПВП у Волинській області було проведено позачергову атестацію ОСОБА_1 для визначення ступеню його відповідності посаді та перспективи його подальшого службового використання. Вказана атестація була проведена як винятковий випадок, вжито всіх організаційних заходів, тобто підготовлено текст атестації, з яким ознайомлено позивача під розпис, атестація розглянута на засіданні атестаційної комісії в присутності ОСОБА_1, рішення комісії прийнято одноголосно, результати атестації оголошені позивачу, який у визначений законодавством строк рішення атестаційної комісії не оскаржив. Оскільки у висновку атестаційної комісії було зазначено, що ОСОБА_1 для служби в органах та установах кримінально-виконавчої системи непридатний, підлягає звільненню, тому останнього правомірно було звільнено у відповідності до п.64 «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто через службову невідповідність. Просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.08.2001 року по день звільнення проходив службу на посаді інспектора Луцького МВ КВІ.
Згідно наказу начальника Управління ДДУПВП у Волинській області від 26.12.2005 року №125о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнений у запас Збройних Сил за п.64 «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через службову невідповідність) з 26 грудня 2005 року. Підставою для прийняття вказаного наказу стали атестація ОСОБА_1, подання та погодження ДДУПВП за №2/1-619 від 16.11.2005 року.
Правовий статут позивача, в тому числі відносини проходження служби, а також питання звільнення (поновлення на службі) врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі – Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 19.07.1991 року №114, дія якого поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі – Положення).
Згідно ч.1 ст.14 Закону до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать, зокрема, особи рядового і начальницького складу.
Відповідно до п.1 Положення дане Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
Так, згідно п.10 Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. У відповідності до п.23 Положення особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 24 Положення визначено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до висновку атестаційної комісії Управління ДДУПВП у Волинській області від 06.12.2005 року за наслідками проведеної атестації ОСОБА_1 за період з січня 2004 року до грудня 2005 року останній для служби в органах та установах кримінально-виконавчої системи непридатний, підлягає звільненню.
Підстави, порядок та умови проведення атестації осіб рядового і начальницького складу врегульований п.п.47, 48 Положення, згідно яких з метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу проводиться атестація осіб рядового і начальницького складу. При цьому всебічно оцінюються їх ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робляться висновки про відповідність займаній посаді і даються рекомендації щодо подальшої служби. Атестації осіб рядового і начальницького складу має передувати підготовча робота (організаційні та виховні заходи, індивідуальні бесіди з тими, хто підлягає атестації). Атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.
На виконання п.п.47, 48 Положення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2005 року №181, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.05.2005 року за №559/10839, було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України (далі – Інструкція), яка дублює вищезгадані норми Положення щодо проведення атестації. Крім того, Інструкцією врегульовано порядок створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження, визначено права та обов’язки начальників при атестуванні особового складі, закріплено порядок організації, підготовки, проведення атестування та затвердження висновку атестаційної комісії, а також обов’язковість реалізації висновків атестування.
Судом встановлено, що підставою для проведення позачергової атестації ОСОБА_1 стали факти неодноразового порушення останнім свої функціональних обов’язків.
Зокрема, згідно наказу Управління ДДУПВП у Волинській області від 20.05.2005 року №46 «Про недоліки в службовій діяльності та притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора Луцького МВ КВІ старшого лейтенанта внутріщньої служби ОСОБА_1.» на підставі висновку службового розслідування позивачу було оголошено сувору догану за допущення фактів численних порушень вимог спільного наказу ДДУПВП та МВС України №270/1560-2003 в частині здійснення контролю за виконанням засудженими встановлених судом обов’язків, низький рівень особистої та виконавської дисципліни, ігнорування вказівок керівника.
Крім того, наказом відповідача від 16.11.2005 року №116 «Про притягнення інспектора Луцького МВ КВІ ст.лейтенанта служби ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» за наслідками проведеного службового розслідування, в ході якого встановлено факт несвоєчасного виконання ОСОБА_1 вироку Ратнівського районного суду від 06.10.2004 року в частині направлення засудженого ОСОБА_6 до виправного центру для відбування покарання у вигляді обмеження волі, результатом чого стало ухилення засудженого від відбуття покарання протягом семи місяців з наступним звільненням від відбуття покарання згідно Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року, позивача було попереджено про неповну посадову відповідність та встановлено здійснити контрольну перевірку дотримання ОСОБА_1 законності при виконанні вироків судів відносно осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, протягом грудня 2005 року.
Вищезазначені накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності позивачем в установленому законом порядку не оскаржувались. Крім того, факти допущених ОСОБА_1 порушень підтверджуються висновками службових розслідувань, поясненнями працівників Луцького МВ КВІ та самого позивача, відібраними в ході проведення службового розслідування, а тому суд не приймає до уваги твердження позивача про безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
З рапорту інспектора сектору КВІ Управління ДДУПВП у Волинській області ОСОБА_7 вбачається, що 02.12.2005 року було здійснено перевірку стану службової діяльності інспектора Луцького МВ КВІ ОСОБА_1, в ході якої виявлені факти порушення останнім вимог спільного наказу ДДУПВП та МВС України №270/1560-2003 та Кримінально-виконавчого кодексу України в частині документального оформлення матеріалів особових справ та здійснення контролю за виконанням встановлених судом обов’язків особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Згідно резолюції начальника Управління ДДУПВП у Волинській області останнім прийнято рішення розглянути допущені позивачем порушення на засіданні атестаційної комісії 06.12.2005 року.
Згідно п.п.4.1, 4.2 Інструкції підрозділи роботи з персоналом, а там, де вони не передбачені штатним розписом, - працівники, які за функціональними обов'язками відповідають за роботу з персоналом, щорічно до 15 січня складають плани атестування особового складу органів і підрозділів МВС України за формою, визначеною у додатку 2 до цієї Інструкції, та затверджують їх у відповідних начальників. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних начальників і передбачають: створення атестаційних комісій; складання списків осіб, які підлягають атестуванню; інформування місцевих засобів масової інформації про час та місце проведення атестування із зазначенням контактних телефонів довіри органу чи підрозділу внутрішніх справ; доведення до особового складу планів проведення атестування; проведення інструктивних нарад з відповідними начальниками, головами та членами атестаційних комісій, а також працівниками підрозділів роботи з персоналом; проведення з працівниками, які підлягають атестуванню, індивідуальних бесід; ретельне опрацювання отриманої інформації щодо працівників та врахування її при складанні атестаційних листів; складання, у разі необхідності, заліків з бойової та службової підготовки, проходження медичного обстеження.
Вказані норми Інструкції закріплюють порядок проведення чергової атестації та відповідні організаційні заході з її проведення, однак не регулюють питання позачергової атестації, яка була проведена відносно ОСОБА_1 як винятковий випадок (у зв’язку із систематичними та грубими порушенням службових обов’язків та дисципліни).
Наказом Управління ДДУПВП від 10.11.2005 року №120 «Про уточнення складу атестаційної комісії для проведення атестування особового складу підрозділів управління Департаменту у Волинській області» було затверджено новий склад атестаційної комісії, саме в даному складі відбулось засідання атестаційної комісії 06.12.2005 року, на порядок денний якої було висунуто питання визначення ступеня відповідальності займаній посаді інспектора Луцького МВ КВІ ОСОБА_1, об’єктивної та повної оцінки його ділових, моральних та особистих якостей, що підтверджується протоколом №4 від 06.12.2005 року.
Судом не приймаються до уваги пояснення позивача та його представника, що ОСОБА_1 не був присутній на засіданні атестаційної комісії, атестаційний лист на розгляд комісії не подавався та з ним позивач не був ознайомлений, оскільки в матеріалах справи наявна атестація ОСОБА_1 за період з січня 2004 року до грудня 2005 року, яка відповідає формі передбаченого Інструкцією атестаційного листа, з текстом атестації ОСОБА_1 ознайомлений 06.12.2005 року, про що свідчить його підпис, факт присутності позивача на засіданні атестаційної комісії підтверджується протоколом №4 від 06.12.2005 року. Крім того, відповідно до п.4.15 Інструкції ОСОБА_1 ознайомлений із висновком атестаційної комісії, про що свідчить його підпис від 06.12.2005 року.
Згідно п.4.16 Інструкції у разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії протягом 10 днів з часу оголошення цього висновку подає мотивований рапорт на ім'я прямого начальника. Рапорти підлягають розгляду у місячний термін з дня подання.
Твердження позивача про те, що ним подавався рапорт щодо незгоди з висновком атестаційної комісії у визначений термін, який не був належним чином розглянутий, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки будь-яких доказів з цього приводу суду не надано. Разом з тим, суд враховує і ту обставину, що про факт подачі такого рапорту позивач в ході розгляду даної справи Луцьким міськрайонним судом Волинської області, Апеляційним судом Волинської області не зазначав.
Відповідно до п.5.1 Інструкції начальники всіх рівнів з урахуванням висновків атестаційної комісії та рішення начальника, який їх затвердив, повинні у двомісячний термін забезпечити їх реалізацію.
Отже, Інструкцією закріплено обов’язок начальника прийняти відповідне рішення за результатами атестування особи рядового і начальницького складу, а тому суд приходить до висновку, що наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 за службовою невідповідністю є правомірним.
Суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що його звільнення є повторним притягненням до дисциплінарної відповідальності за проступки, щодо яких вже були застосовані дисциплінарні стягнення, оскільки в наказі відповідача про звільнення ОСОБА_1 зі служби немає жодних посилань на Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР», який на момент звільнення позивача визначав порядок та умови накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу, крім того, позивача було звільнено через службову невідповідність, а не за порушення дисципліни.
Згідно п.64 «д» Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через службову невідповідність, при чому питання відповідності особи займаній посаді досліджується саме під час атестування, на підставі якого атестаційна комісія дає висновок про те, чи відповідає займаній посаді особа, чи ні.
Одночасно суд враховує ту обставину, що атестаційна комісія Управління ДДУПВП у Волинській області є колективним органом, який приймає свої рішення шляхом відкритого голосування, та при винесенні висновку від 06.12.2005 року діяла відповідно до вимог Інструкції, рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді було прийнято одноголосно.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність погодження на його звільнення від ДДУПВП з огляду на наступне.
Згідно п.8 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31.07.1998 року №827/98, голова Департаменту, зокрема, звільняє зі служби (роботи) осіб рядового і начальницького складу та працівників кримінально-виконавчої системи. Дана норма надає право голові Департаменту безпосередньо на звільнення вказаних осіб зі служби.
Звільнення ОСОБА_1 проведено наказом начальника Управління ДДУПВП у Волинській області, а не головою Департаменту, відповідно до вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яким не передбачено обов’язок на отримання начальником Управління погодження від ДДУПВП на звільнення особи рядового і начальницького складу. Крім того, в матеріалах справи наявний лист ДДУПВП від 16.11.2005 року №2/1-619, згідно якого Департамент не вбачав підстав для звільнення ОСОБА_1 за п.64 «є» Положення (за порушення дисципліни), однак вніс пропозицію розглянути питання щодо звільнення ОСОБА_1 за п.64 «д» Положення (через службову невідповідність).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що будь-яких порушень з боку Управління ДДУПВП у Волинській області щодо проведення атестації ОСОБА_1 не було допущено, а відтак підстави для визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення зі служби відсутні, у зв’язку з чим в позові слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області про визнання незаконною атестації, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 15 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій