ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5495/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Тишківського С. Л.
відповідача : Черпітяк О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що податковим органом за наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення, яким ОСОБА_1 визначено 90113,1 грн. податку на додану вартість, з яких 70664 грн. основного платежу та 19449,1 грн. штрафних санкцій. За результатами розгляду скарги позивача на вказане рішення, відповідачем у її задоволенні відмовлено та прийнято ще одне податкове повідомлення-рішення із тією самою сумою податкового зобов’язання.
В позові ОСОБА_1 вказує на необґрунтованість висновку податкової інспекції щодо заниження позивачем ПДВ, шляхом безпідставного включення до податкового кредиту 149194 грн. 62 коп. за податковою накладною №100/2 від 31.08.08. Обгрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що з 08.05.2008 року вона зареєстрована підприємцем, а 01.09.2008 року є платником ПДВ.
На підставі Акту прийому-передачі від 01.09.2008 року СТ «Шпиківський молокозавод» їй було передано адміністративно-складське приміщення, а також податкову накладну від 30.08.2008 року, за якою з ОСОБА_1 було утримано 149194,62 грн. ПДВ.
Виходячи з дати отримання приміщення та податкової накладеної, ОСОБА_1 віднесла вказану вище суму ПДВ до податкового кредиту. В свою чергу ДПІ у м. Вінниці в акті перевірки зазначила,що ОСОБА_1 є платником ПДВ з 01.09.2008 року і тому саме з цієї дати має право на податковий кредит,а оскільки податкова накладена №100/2 складена СТ «Шпиківський молокозавод» 31 серпня 2008 року, то права на податковий кредит за цією накладною вона не має.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачка звернулась до суду за даним позовом.
Не визнаючи позов, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала до суду письмові заперечення, в яких посилається на підпункт 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо дати виникнення права на податковий кредит,підкреслюючи,що станом на 31.08.2008 року позивач не була зареєстрована платником ПДВ, а отже і не мала права на податковий кредит за накладною датованою відповідним числом.
В судовому засіданні позивачка – ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 позов підтримали, посилаючись на наведене в позовній заяві та просили суд його задоволити. Окремо суду пояснили, що виписуючи податкову накладну СТ «Шпиківський молокозавод» допустив описку, а також, що фактично будівля була передана ОСОБА_1 01.09.2008 року, про що свідчить відповідний акт.
Представник відповідача – Черпітяк О. В. в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на мотивацію своєї позиції наведену в письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серія В02 №НОМЕР_1 (а. с. 11) з 08.05.2008 року зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
З 01 вересня 2008 року ОСОБА_1 зареєстрована платником ПДВ про що їй видано відповідне свідоцтво №НОМЕР_2, долучене до матеріалів справи (а. с. 13).
В період з 30.09.2009 року по 20 жовтня 2009 року ДПІ у м. Вінниці було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ОСОБА_1
За результатами даної перевірки, відповідачем складено Акт від 20.10.2009 року №2587/17/2707719295 (далі - Акт), за висновками якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0021151721/0 від 02.11.09.
Як вбачається з висновків Акту (а. с. 15-25) перевіркою встановлено ряд порушень, серед яких завищення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту по податку на додану вартість у 2-му кварталі 2009 року на загальну суму 78 531, 00 грн.
До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з того, що право на податковий кредит у позивача виникло з моменту реєстрації її платником податку на додатну вартість, тобто з 01.09.2008 року. Разом з тим,позивачкою до податкового кредиту було включено 149194, 62 грн., на підставі податкової накладної Споживчого товариства «Шпиківський молокозавод» від 31.08.2008 року на загальну суму 895167.ю 71 грн. в т.ч. ПДВ 149194, 62 грн. (а.с.38), згідно якої підприємцем одержано адміністративно-складське приміщення, розташоване за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі хутори, вул. Чехова, 35.
Дане приміщення було набуто позивачкою у власність на підставі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 20.08.2008 року (а.с. 34-35).
З матеріалі справи вбачається також те, що вказане адміністративно-господарське приміщення та податкову накладну, за якою СТ «Шпиківський молокозавод» з ОСОБА_1 утримано податок на додану вартість в сумі 149194,62грн., було передано позивачці на підставі Акту прийому-передачі від 01.09.2008р., складеного уповноваженими посадовими особами товариства (а.с. 37).
В судовому засіданні встановлено, що виходячи із дати фактичної передачі адміністративно-господарської будівлі, а саме 01 вересня 2008р. позивачка включила утриману з неї суму ПДВ - 149194,62грн. – до податкового кредиту, що податковим органом визначено як порушення, оскільки податкова накладна датована 31 серпня 2008р., тобто в період коли ОСОБА_1 іще не була платником ПДВ.
Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».
Зокрема підпункту 7.5.1 пунктом 7.5 ст.7 вказаного Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Керуючись наведеною нормою, ДПІ у м. Вінниці, визначено ОСОБА_1 90113,1грн. податку на додану вартість, в т.ч. 70664грн основного платежу та 19449,1грн штрафних санкцій, та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення.
За результатами адміністративного оскарження, зазначене рішення залишене без змін, а відповідну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, окрім того прийнято податкове повідомлення-рішення №0021151721/1 від 22 грудня 2009р.
Як вбачається з пояснень представників відповідача наданих в судовому засіданні, акту перевірки, рішення про розгляд первинної скарги, а також письмових заперечень проти позову - податковий орган визначаючи позивачу податкове зобов‘язання по ПДВ виходить із дати податкової накладної, як документу, що засвідчує факт придбання ОСОБА_1 адміністративно-складського приміщення.
Однак суд вважає, що вказана накладна не засвідчує факт придбання, оскільки була датована іншою датою (31.08.2008) ніж була отримана позивачем (01.09.2008).
В судовому засіданні встановлено, що передача даної накладної була здійснена за Актом прийому-передачі від 01.09.2008р., відповідно до якого було передано також і саме складське приміщення, а відтак саме цей документ засвідчує факт його придбання.
Наведене кореспондується з положеннями підпункту 7.5.1 пунктом 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, щодо дати виникнення права платника податку на податковий кредит виходячи із дати отримання податкової накладної (в даному випадку 01 вересня 2008р.)
При цьому суд враховує також те, що в податковій накладній Споживчого товариства «Шпиківський молокозавод» від 31.08.2008 року №100/2, вказано номер свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_1 платником ПДВ, яке видане позивачці 01.09.2008р.
Даний факт вказує на те, що зазначена податкова накладна фактично виписувалась вже в час, коли позивачка була платником ПДВ та отримала відповідне свідоцтво. Окрім того, цим підтверджуються покази позивачки та її представника, щодо допущеної при виписуванні податкової накладної помилки.
При цьому згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладно, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165, в якості єдиної підстави визнання недійною податкової накладної є її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 даного Порядку, тобто коли вказаний в податковій накладній продавець не являється платником ПДВ. В даному випадку продавець СТ "Шпиківський молокозавод" є платником ПДВ.
Інших підстав недійсності податкової накладної чинним законодаством не передбачено, тому, накладна є дійсною, внаслідок чого число яким вона датована, вважається відповідачем днем, коли ОСОБА_1 фактично отримала від СТ "Шпиківський молокозавод" адміністративно-господарське приміщення.
Наведене не було враховано податковим органом при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак прийняті вони безпідставно, внаслідок чого підлягають скасуванню.
Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб‘єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В матеріалах справи наявна квитанція №2834 від 29 грудня 2009р., на суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн., які підлягають стягненню с Державного бюджету на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0021151721/0 від 02 листопада 2009 року та №0021151721/1 від 22 грудня 2009 року винесених відносно фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судових витрат.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 12.02.10
Суддя Іващук Олена Іванівна
08.02.2010