Постанова

Іменем України

24 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 713/1386/18

провадження № 61-14400св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Вашківецька міська рада Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вижницька державна нотаріальна контора,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником ОСОБА_3 , на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року в складі судді Кибич І. А. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області (далі - Вашківецька міська рада), ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Вижницька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він та його мати ОСОБА_4 були спадкоємцями за законом після смерті його батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з хворобою та лікуванням позивач не мав змоги подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та звертався до Вашківецької сільської ради про передачу такої заяви нотаріусу. Все спадкове майно, яке належало ОСОБА_5 , успадкувала мати позивача ОСОБА_4 , яка в подальшому відчужила його ОСОБА_2 . Про вказану обставину позивачу стало відомо лише 08 червня 2015 року.

23 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх спадкових прав, однак в задоволенні його позову про визнання свідоцтва та правочину незаконними та визнання його права власності на спадкове майно відмовлено.

Також зазначав, що після смерті його матері ОСОБА_4 , він як особа з інвалідністю другої групи, має право на обов`язкову частку в спадковому майні, однак у зв`язку з помилками в імені матері, які наявні в документах, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на належне йому спадкове майно.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 , та встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 як сина та матері.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, щопозивачем доведено факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 як сина та матері. Вказаний факт необхідний позивачу для оформлення спадкових справ.

Підстави для висновку про поважність пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 відсутні. У позивача не було об`єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 , залишено без змін. В іншій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Апеляційний суд погодився з позицією суду першої інстанції про те, що у позивача не було об`єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року представник ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасуватирішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що після відкриття спадщини ОСОБА_1 важко захворів, виїхав за кордон в Австрію для проведення опертивних втручань та лікування, що тривало з 14 березня 2008 року по 07 квітня 2008 року. Після повернення в Україну, 29 квітня 2008 року, позивач звернувся до Вашківецької міської ради та у зв`язку з поганим станом здоров`я просив передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 . Вказана заява прийнята та розглянута Вашківецькою міською радою, однак нотаріусу не передана. В період з 08 квітня 2008 року по 18 вересня 2008 року ОСОБА_1 здійснював безперервне стаціонарне лікування та обстеження у Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих та клінічній лікарні ДТГО «Львівська залізниця», майже не ходив.

На думку заявника, він вчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 від 29 квітня 2008 року через орган місцевого самоврядування до нотаріуса, ввжаючи, що її передано за належністю. Однак суди вказаних обставин не врахували, а тому дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні вимог в частині визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В касаційному порядку оскаржується рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та постанова апеляційного суду, тому відповідно до статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) перегляд оскаржуваних судових рішень в касаційному порядку здійснюється лише в цій частині.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу № 713/1386/18 з Вижницького районного суду Чернівецької області.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суди встановили, що згідно з витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 вересня 2008 року № 20190306, ОСОБА_5 належав житловий будинок, який заходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 008273 ОСОБА_5 належали земельні ділянки площею 0,30 га на території міста Вашківці для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17 лютого 2015 року серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 07 лютого 1962 року.

ОСОБА_4 була дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про одруження.

Отже, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 були його син ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Вашківецької міської ради від 02 грудня 2008 року № 244, померлий ОСОБА_5 з 03 серпня 1970 року постійно проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 по день смерті.

З 24 травня 2002 року позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта позивача.

Згідно з довідкою Державної лікарні-університетської клініки міста Грац , ОСОБА_1 перебував у державній лікарні-університетській клініці міста Грац на стаціонарному лікуванні в період з 14 березня 2008 року по 25 березня 2008 року.

З медичного заключення лікаря ортопедичної лікарні Центру для післяопераційного спеціального догляду Ортопедична реабілітація судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував у вказаній лікарні в період з 25 березня 2008 року по 07 квітня 2008 року.

18 червня 2008 року позивач отримав консультацію обласного ортопеда-травматолога Львівського обласного госпіталю інвалідів війни та репресованих ОСОБА_7 .

05 серпня 2009 року ОСОБА_1 видано пенсійне посвідчення як особі з інвалідністю другої групи серії ААД № НОМЕР_2.

29 квітня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Вашківецької сільської ради, в якій, у зв`язку з важким станом здоров`я, просив зареєструвати та передати нотаріусу його заяву про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_5 та підготувати відповідні рішення та документи, які є необхідними для оформлення ним спадщини у нотаріуса.

27 жовтня 2008 року ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а 13 лютого та 19 лютого 2009 року отримала свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5

22 березня 2009 року ОСОБА_4 зареєструвала своє право власності на житловий будинок, який заходиться по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13 лютого 2009 року.

30 липня 2009 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого земельні ділянки площею 0,30 га, надані для обслуговування жилого будинку та ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території міста Вашківці, заповідала ОСОБА_2

18 вересня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали договір довічного утримання (догляду), відповідно до якого ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та господарськими спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

22 вересня 2009 року ОСОБА_2 зареєстрував свої право власності на житловий будинок, який заходиться по АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 18 вересня 2009 року.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора, про визнання недійсними та скасування рішення міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення про його реєстрацію, свідоцтв про право на спадщину за законом та рішення про їх реєстрацію, договору довічного утримання та рішення про його реєстрацію та заповіту відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до Вашківецької міської ради Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , третя особа - Вижницька державна нотаріальна контора, про визнання рішення органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору, заповіту, реєстрації права власності недійсними та скасування за спливом позовної давності скасовано. В решті залишено без змін.

Апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними, а суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у позові за спливом позовної давності, чим порушив норми матеріального права.

Постановою Верховного Суду від 22 січня 2018 року рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 11 березня 2016 року в нескасованій його частині, та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 08 червня 2016 року залишено без змін.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої та другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з статтею 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у позивача не було об`єктивних, непереборних обставин та труднощів для звернення до нотаріальних органів у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини.

Аргумент касаційної скарги про те, що ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тій обставині, що позивач 29 квітня 2008 року подав заяву до Вашківецької сільської ради про передачу його заяви про прийняття спадщини нотаріусу, є неприйнятним, оскільки за вимогами статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати до нотаріальної контори (а не до іншого органу) заяву про прийняття спадщини.

Суди, ухвалюючи оскаржувані рішення, дійшли правильного висновку про те, що подача позивачем заяви до Вашківецької сільської ради вказує на те, що ОСОБА_1 був спроможний в передбачений законом строк подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу. Разом з цим, в порядку визначеному ЦК України з відповідною заявою до нотаріуса у встановлений законодавством не звернувся.

Помилковим є також твердження ОСОБА_1 про те, що його перебування з 14 березня 2008 року по 07 квітня 2008 року на лікуванні в медичному закладі міста Грац та подальше лікування у місті Львів-Винники свідчить про поважність пропуску строку на прийняття спадщини, оскільки після вказаного періоду позивач мав реальну можливість подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак до звернення до суду з позовом у серпні 2018 року (протягом більше 10 років) так і не звернувся з відповідною заявою.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необґрунтованими. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Поповою-Завгородньою Сніжаною Григорівною , залишити без задоволення.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 січня 2019 року в оскаржуваній частині та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель