ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 1/206
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
30 грудня 2009 року 10:50 № 2а-15767/09/2670
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м.Києві
3-я особаСолом'янське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві
провизнання протиправним наказу №494 о/с від 10.06.2009р. та поновлення на роботі
Суддя О.В.Бачун
Секретар Р.М.Рисик
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: Губарева О.М. - нач.від. (дов. від 12.01.09 р. №1/101)
Від 3-ї особи: Муляр С.Г. - стар. ю/к (дов. від 01.07.09 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та відміну наказу ГУ МВС України в м. Києві №494 о/с від 10.06.09 р. в частині звільнення за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві на підставі невідповідності чинному законодавству, зобов'язання поновити позивача на посаді з 10.06.09 р.
В судовому засіданні 30.12.09 р. оголошено резолютивну частину постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 1996 року, а на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної міліції у справах дітей Солом’янського районного управління ГУМВС України в місті Києві з 09.03.05 р.
27.11.08 р. до ВКМСД звернувся гр. ОСОБА_2 із заявою про крадіжку його мобільного телефону. Заяву від нього прийняв оперуповноважений ВКМСД старший лейтенант міліції ОСОБА_1
Цього ж дня на вимогу ОСОБА_1 ОСОБА_2 передав гроші у сумі 200 грн. як винагороду за пошуки викраденого мобільного телефону.
02.12.08 р. ОСОБА_1 у своєму службовому кабінеті зустрівся з ОСОБА_2 та повідомив, що для встановлення точного місця знаходження його мобільного телефону йому необхідно передати ще гроші у сумі 200 грн.
03.12.08 р. ОСОБА_2 прибув до 10-го ВВБ (в місті Києві) СВБ ГУБОЗ МВС України та добровільно надав грошову купюру номіналом 200 грн., з метою передачі її в подальшому ОСОБА_1 на вимогу останнього за проведення дослідчої перевірки по викраденню мобільного телефону.
В присутності понятих цю купюру було оглянуто та вилучено та потім також за участі понятих її було вручено ОСОБА_2 для подальшої її передачі ОСОБА_1
Майже через півтори години після цього працівниками внутрішньої безпеки в присутності ОСОБА_1 за участі заступника начальника ВКМСД Солом’янського РУ Жугана С.Л. та понятих було проведено огляд службового кабінету ОСОБА_1 На письмовому столі, який є робочим місцем ОСОБА_1, було виявлено грошову купюру номіналом 200 грн., яка за серією та номером співпадала тій, яка була вручена ОСОБА_2 Як пояснив присутній під час огляду кабінету ОСОБА_2, дану купюру він передав ОСОБА_1 у якості грошової винагороди за проведення дослідчої перевірки по його заяві. Виявлену грошову купюру, в присутності понятих, було вилучено, упаковано у файл та опечатано.
Також на робочому місці ОСОБА_1 були виявлені службові матеріали, в т.ч. і пояснення ОСОБА_2 від 27.11.08 р. отримане напередодні ОСОБА_1
За даним фактом працівниками 10-го ВВБ (в місті Києві) проведено службову перевірку, матеріали якої для надання правової оцінки діям працівників міліції направлено до прокуратури Шевченківського району міста Києва.
13.01.09 р. за результатом цих матеріалів в.о. прокурора Шевченківського району міста Києва відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за вчинення ним правопорушення, передбаченого п. «а»ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
14.01.09 р. вказаний протокол направлено на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.09 р. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а»ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.09 р. вище зазначену постанову районного суду залишено без змін.
Опитаний в ході перевірки ОСОБА_1 свою вину у вчиненні корупційних діянь не визнав, однак його доводи спростовані матеріалами перевірки та судовими рішеннями, які набрали законної сили.
З урахуванням вимог вказівки МВС України від 04.11.08 р. № 19365/Лц «Про застосування окремих норм законодавчих актів, що регламентують діяльність міліції»наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 10.06.09 р. № 494 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказаний наказ незаконним та просить поновити його на посаді - з таких підстав.
Вказаними судовими рішеннями - постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.09 р. та постановою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.09 р. - не передбачено застосування до позивача такої санкції як звільнення з місця роботи.
Крім того, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.91 р., не передбачає підставою звільнення скоєння адміністративного правопорушення.
В той же час, за вказаним фактом відмовлено у порушенні кримінальної справи згідно постанови від 13.01.09 р.
Також позивач посилається на порушення його прав при звільненні, оскільки з наказом про звільнення його не ознайомлено, лише усно повідомили лише 22.06.09 р., на атестаційну комісію позивача не викликали і не заслуховували його пояснень.
У позивача на утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей, і їх інтереси також було порушено, оскільки позивач залишився без засобів до існування.
Відповідач - Головне управління МВС України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином ОСОБА_1, перебуваючи на службі в органах внутрішніх справ, вчинив корупційне діяння –проступок, що є несумісний з подальшим проходженням служби.
При прийнятті на службу до міліції працівники міліції приносять Присягу (ст. 17 Закону України «Про міліцію»).
ОСОБА_1, складаючи Присягу, зобов’язувався суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, присягався з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок та всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства та неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Проступок, який вчинив ОСОБА_1, підірвав імідж працівника міліції зокрема та авторитет міліції в цілому, що негативно позначилося на ступені довіри до міліції, а отож, і на ефективності її роботи.
ОСОБА_1 за час проходження служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе негативно, мав 13 дисциплінарних стягнень, останнє, яке на момент звільнення було діюче, –сувора догана, оголошена наказом Солом’янського РУ від 23.02.09р. № 37 о/с за безпідставний виклик громадянина до службового приміщення та вилучення у нього мобільного телефону.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
При цьому, поняття вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, законодавством не визначено. В кожному конкретному випадку відповідач як суб'єкт владних повноважень самостійно визначає, чи є конкретне діяння таким, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Скоєння адміністративного проступку окремо в якості підстави для звільнення Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ не передбачено, проте встановлений і доведений факт такого проступку цілком може бути розцінений як вчинок, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Матеріалами справи встановлено, і не заперечується і позивачем, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.09 р., залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 23.03.09 р., ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого п. «а»ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією», та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
На думку суду, відповідач мав всі підстави для оцінки вказаного факту як вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.
Звільнено позивача після отримання 17.04.09 р. копії постанови Апеляційного суду міста Києва від 23.03.09 р. та проведення службової перевірки, під час якої позивач надавав пояснення.
Суд погоджується з відповідачем, що ОСОБА_1, складаючи Присягу, зобов’язувався суворо дотримуватися Конституції та чинного законодавства, присягався з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок та всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, тоді як притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого п. «а»ч. 2 ст.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»є фактично порушенням присяги.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
На думку суду, в даному випадку відповідачем вказані принципи при прийнятті оскаржуваного наказу не порушено, у зв'язку з чим підстави вважати оскаржуваний наказ незаконним відсутні.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги про визнання протиправним та відміну наказу ГУ МВС України в м. Києві №494 о/с від 10.06.09 р. в частині звільнення за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві на підставі невідповідності чинному законодавству, зобов'язання поновити ОСОБА_1 на посаді з 10.06.09 р. - відхилити.
2. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя Бачун О.В.