Справа № 219/12436/19

Провадження № 2/219/706/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2019 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 18 156,86 гривень та витрат по сплаті судового збору в сумі 1921 гривень з тих підстав, що відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н від 13 травня 2016 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7 050,84 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у вищевказаному розмірі, проте, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим за кредитним договором станом на 14 жовтня 2019 року утворилась заборгованість в розмірі 18 156,86 грн, яка складається з наступного: 6 436,09 грн - заборгованість за кредиту; 2 206,15 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 895,72 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди в сумі 4 618,90 грн. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до свого провадження, відкрито спрощене позовне провадження, у зв`язку з чим призначено судове засідання з повідомленням (викликом) сторін для розгляду справи по суті на 08 годину 30 хвилин 28 листопада 2019 року та визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву з одночасним надісланням копії відзиву відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України позивачу.

Через неявку відповідача судове засідання, призначене на 28 листопада 2019 року, відкладено на 10 годину 00 хвилин 19 грудня 2019 року.

02 грудня 2019 року до суду надійшли заперечення відповідача ОСОБА_1 , які за формою та змістом відповідають вимогам до відзиву на позовну заяву, тож суд вважає за необхідне прийняти їх до уваги при ухваленні рішення. Так, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, по-перше, щодо одностороннього збільшення відсотків за користування кредитом, оскільки з наданого позивачем розрахунку убачається, що при нарахуванні процентів за поточну заборгованість та прострочену заборгованість позивач застосовував різні процентні ставки, проте визначена при укладені договору процентна ставка (у т.ч. за прострочену та поточну заборгованість) - 10 % річних є фіксованою та не може змінюватися протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до Тарифів Банку, оскільки без дотримання вимог ст. 1056-1 ЦК України така умова договору є нікчемною, при цьому відповідач будь-яких відомостей зміни процентної ставки не отримував. По-друге, відповідач вважає, що нарахування позивачем як пені так і штрафу за один і той самий період за порушення грошових зобов`язань суперечить вимогам національного законодавства, оскільки ст. 61 Конституції України заборонена подвійна цивільно-правова відповідальність за одне і те саме порушення. Крім того, враховуючи, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та проживає в населеному пункті де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції за укладеним ним кредитним договором нараховувати заборонено, а тому позов банку в частині стягнення пені, які нараховані після 14 квітня 2014 року, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства. По-третє, згідно наданого розрахунку відповідачем здійснено платіж 21 червня 2016 року у розмірі 650 грн за червень 2016 року, тобто наступний платіж він мав би зробити 16 липня 2016 року, таким чином позивач дізнався про порушення свого права 16 липня 2016 року та саме з цієї дати починається перебіг позовної давності, який сплинув 16 липня 2019 року, а з позовом банк звернувся 17 жовтня 2019 року, тобто за межами строку позовної давності. При цьому, списання коштів після 21 червня 2016 року здійснювалось автоматично працівниками позивача без волі відповідача та його участі у цьому. Тож, списання коштів, навіть якщо воно передбачене договором, не свідчить про те, що банк діяв на умовах представництва відповідача, як боржника за спірним кредитним договором. В-четвертих, відповідач наголошує, що надані суду Умови та правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою, затверджені наказом № СП-2010-256 від 06 березня 2010 року не містять його підпису, що свідчить про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які свідчили б, що при підписанні сторонами кредитного договору діяли умови надання споживчого кредиту в редакції, що передбачає збільшення строку позовної давності. Враховуючи, що в анкеті-заяві ОСОБА_1 домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача, не можна вважати, що між сторонами в передбаченій законом письмовій формі досягнута домовленість про збільшення позовної давності, у зв`язку з чим застосуванню підлягає загальний строк позовної давності - три роки, а тому відповідач просить застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

Одночасно з наданням відзиву відповідач 02 грудня 2019 року подав до суду два клопотання про витребування доказів, які ухвалою суду від 19 грудня 2019 року задоволені та зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду: 1) порядок (формулу), за допомогою якого отримана сума заборгованості за Угодою № б/н від 13 травня 2016 року, укладеною між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , та докази щодо повідомлення останнього про зміну такого порядку (формули), якщо таке відбувалось; 2) копію Пам`ятки клієнта (Довідки про умови кредитування) за Угодою № б/н від 13 травня 2016 року, укладеною між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; 3) належним чином завірену копію кредитної справи за кредитною угодою від 13 травня 2016 року, укладеною між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 ; 4) виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по руху грошових коштів та відсоткам по рахункам згідно кредитної угоди № б/н від 13 травня 2016 року, укладеною між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , завірені належним чином та підписані уповноваженою особою (з наданням доказів, що підтверджують повноваження такої особи): 5) оригінал Умов та Правил надання банківських послуг, погоджені підписом Позичальника ( ОСОБА_1 ); 6) підтверджуючі документи про інформування Позичальника ( ОСОБА_1 ) про збільшення відсотків штрафних санкцій, процентів за прострочену та поточну заборгованість за Угодою № б/н від 13 травня 2016 року, укладеною між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 , за період з 13 травня 2016 року по 01 листопада 2019 року. У зв`язку з витребуванням доказів судове засідання відкладено на 09 годину 00 хвилин 21 січня 2020 року.

03 січня 2020 року до суду надійшли пояснення позивача, згідно яких зазначено, що укладення кредитного договору здійснюється за принципом укладання банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України). Підписанням Генеральної угоди позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів, що разом складає кредитний договір, тож між відповідачем та позивачем було укладено договір у письмовій формі. З копії Генеральної угоди від 13 травня 2016 року вбачається, що відповідач погодився, що Генеральна угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить між ним та банком кредитний договір, а також ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку. З Генеральної угоди чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 0,833% (10% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо, тобто сторони обговорили усі істотні умови при укладенні договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Також позивач вважає, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами, а відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із зазначеними Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ банку від 06 березня 2010 року, яким були затверджені зазначені Умови та Правила надання банківських послуг. У заяві, підписаній клієнтом зазначено, що підписавши її, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, Тарифам банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування. Крім того, позивач звертає увагу суду, що операція від 21 червня 2016 року була здійснена відповідачем за допомогою терміналу самообслуговування., при цьому відповідач мав змогу різними йому доступними шляхами здійснювати погашення заборгованості в тому числі і через відділення банку. Щодо розрахунку заборгованості позивач зазначив, що він не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображає стан нарахування в певні періоди часу, тому позивач надає виписку по рахунку, яка містить інформацію про рух коштів відповідача. Також позивач звертає увагу, що за умовами Генеральної угоди розмір поточної процентної ставки становив 0,833% (10% на рік) і в подальшому не змінювався. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій, при цьому у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, а тому застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, позивач наголосив, що Верховний Суд України у справах № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року та № 6-61цс14 від 18 червня 2014 року визначив, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже строк пере випущеної картки до останнього дня 11.2009 року, а позивач звернувся до суду з позовом 23 жовтня 2019 року - до спливу строку позовної давності, у зв`язку з чим позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21 січня 2020 року судове засідання відкладено на 08 годину 00 хвилин 20 лютого 2020 року через відсутність відомостей про належне повідомлення відповідача.

03 лютого 2020 року до суду надійшла уточнена позовна заява, якою фактично лише збільшено суму позову у вигляді заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 травня 2016 року станом на 10 січня 2020 року до 18 703,51 грн, яка складається з наступного: 6 436,09 грн - заборгованість за кредиту; 2 363,48 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 668,04 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди в сумі 4 235,90 грн.

До судового засіданні представник позивача Савіхіна А.М. не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином: у відповідності до частини 6 статті 128 ЦПК України - шляхом направлення судової повістки із розпискою рекомендованим листом з повідомленням на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, в уточненій позовній заяві зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує щодо розгляду справи без участі представника позивача та ухвалення заочного рішення.

Повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання (у відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України: шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку, відповідач до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зауваживши, що підтримує надані ним письмові заперечення (а.с. 69).

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 5).

13 травня 2016 року ОСОБА_1 підписав Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт б/н, згідно якої сторони узгодили зменшити розмір заборгованості, що виникла в період з дати надання кредиту, а саме: проценти на 11 785,46 грн, комісію на 2 300,00 грн, пеню на 0,0 грн, штраф на 529,44 грн. Заборгованість за договором 1 з дати підписання Генеральної угоди складає 8 200,84 грн (а.с. 97).

Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав.

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13 травня 2016 року вбачається, що відповідач станом на 10 січня 2020 року має заборгованість в розмірі 18 703,51 грн, яка складається з наступного: 6 436,09 грн - заборгованість за кредиту; 2 363,48 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 668,04 грн - заборгованість за пенею та комісією; а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди в сумі 4 235,90 грн (а.с. 128).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що згідно п. 2.1 Генеральної угоди від 13 травня 2016 року банк надав ОСОБА_1 строковий кредит в сумі 7 050,84 грн на строк з 13 травня 2016 року по 31 травня 2017 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 7 050,84 грн в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплаті відсотків в розмірі 0,833% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у зазначені у заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 619,88 грн для погашення заборгованості по кредиту, яка складається з заборгованості по кредиту, процентів, а також інших витрат, відповідно з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31 травня 2017 року (а.с. 115).

Пунктом 2.2 Угоди сторони передбачили підстави сплати позичальником Банку штраф у розмірі 14 614,90 грн.

Пунктом 2.8 Угоди передбачено зобов`язання позичальника сплатити Банку пеню, розмір якої зазначений в Умовах та правилах за кожен день прострочки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими позивачем Умовами та правилами, Тарифами складають між ним та банком кредитний договір (а.с. 115).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається із частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розрахунок процентів за договором № б/н від 13 травня 2016 року станом на 10 січня 2020 року: дата, кількість днів, поточна заборгованість за кредитом, прострочена заборгованість за кредитом, процента ставка, нараховані проценти:

13 травня 2016 року 18 днів 7 050,84 грн 0 грн 0,833% 35,25 грн

31 травня 2016 року 21 день 7 050,84 грн 0 грн 0,833% 76,38 грн

21 червня 2016 року 9 днів 6 436,09 грн 0 грн 0,833% 57,22 грн

30 червня 2016 року 31 день 6 436,09 грн 0 грн 0,833% 112,64 грн

31 липня 2016 року 31 день 5 873,43 грн 562,66 грн 0,833% 168,06 грн

31 серпня 2016 року 30 днів 5 308,97 грн 1 127,12 грн 0,833% 221,69 грн

30 вересня 2016 року 31 день 4 744,51 грн 1 691,58 грн 0,833% 277,11 грн

31 жовтня 2016 року 30 днів 4 178,26 грн 2 257,83 грн 0,833% 330,74 грн

30 листопада 2016 року 31 день 3 613,80 грн 2 822,29 грн 0,833% 386,17 грн

31 грудня 2016 року 30 днів 3 047,55 грн 3 388,54 грн 0,833% 439,81 грн

30 січня 2017 року 1 день 3047,55 грн 3 388,54 грн 0,833% 441,60 грн

31 січня 2017 року 28 днів 2 483,10 грн 3 952,99 грн 0,833% 491,65 грн

28 лютого 2017 року 2 дні 1 918,65 грн 4 517,44 грн 0,833% 495,22 грн

02 березня 2017 року 29 днів 1 918,65 грн 4 517,44 грн 0,833% 547,07 грн

31 березня 2017 року 2 дні 1 348,82 грн 5 087,27 грн 0,833% 550,65 грн

02 квітня 2017 року 28 днів 1 348,82 грн 5 087,27 грн 0,833% 600,71 грн

30 квітня 2017 року 31 день 784,36 грн 5 851,73 грн 0,833% 656,12 грн

31 травня 2017 року 30 днів 218,12 грн 6 217,97 грн 0,833% 709,76 грн

30 червня 2017 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 765,18 грн

31 липня 2017 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 818,82 грн

30 серпня 2017 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 820,60 грн

31 серпня 2017 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 874,24 грн

30 вересня 2017 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 929,66 грн

31 жовтня 2017 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 983,29 грн

30 листопада 2017 року 29 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 035,14 грн

29 грудня 2017 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 038,72 грн

31 грудня 2017 року 25 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 083,41 грн

25 січня 2018 року 5 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 092,35 грн

30 січня 2018 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 094,14 грн

31 січня 2018 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 097,71 грн

02 лютого 2018 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 101,29 грн

04 лютого 2018 року 24 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 144,20 грн

28 лютого 2018 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 147,77 грн

02 березня 2018 року 20 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 183,53 грн

22 березня 2018 року 9 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 199,62 грн

31 березня 2018 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 203,19 грн

02 квітня 2018 року 28 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 253,25 грн

30 квітня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 306,89 грн

30 травня 2018 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 308,67 грн

31 травня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 362,31 грн

30 червня 2018 року 27 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 410,58 грн

27 липня 2018 року 4 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 417,73 грн

31 липня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 471,36 грн

30 серпня 2018 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 473,15 грн

31 серпня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 526,79 грн

30 вересня 2018 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 582,21 грн

31 жовтня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 635,84 грн

30 листопада 2018 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 691,26 грн

31 грудня 2018 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 744,90 грн

30 січня 2019 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 746,69 грн

31 січня 2019 року 28 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 796,74 грн

28 лютого 2019 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 800,32 грн

02 березня 2019 року 29 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 852,17 грн

31 березня 2019 року 2 дні 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 855,74 грн

02 квітня 2019 року 28 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 905,80 грн

30 квітня 2019 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 1 961,22 грн

31 травня 2019 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 014,86 грн

30 червня 2019 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 070,28 грн

31 липня 2019 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 123,91 грн

30 серпня 2019 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 125,70 грн

31 серпня 2019 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 179,33 грн

30 вересня 2019 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 234,76 грн

31 жовтня 2019 року 30 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 288,39 грн

30 листопада 2019 року 31 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 343,81 грн

31 грудня 2019 року 10 днів 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 361,69 грн

10 січня 2020 року 1 день 0 грн 6 436,09 0,0833% 2 363,48 грн

Всього: 2 363,48 грн.

Таким чином, з відповідача за несвоєчасне виконання зобов`язань по вказаному вище кредитному договору необхідно стягнути проценти за період з 13 травня 2016 року по 10 січня 2020 року.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині заборгованості за кредитом в сумі 6 436,09 гривень та заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 13 травня 2016 року по 10 січня 2020 року в сумі 2 363,48 гривень обґрунтовані та підлягають задоволенню, і тому з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 8 799,57 гривень.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею та комісією, а також штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, то суд вважає, що в цій частині слід відмовити за наступних обставин.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить м. Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить м. Бахмут Донецької області.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 , місцем проживання якого є м. Бахмут Донецької області, не надано своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку з чим нараховано заборгованість за пенею та комісією, а також штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди, разом з тим, починаючи з 14 квітня 2014 року є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи також і те, що виокремити заборгованість за комісією з наданого позивачем розрахунку не вбачається можливим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією в сумі 5 668,04 грн та штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди в сумі 4 235,90 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується заяви відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки останній платіж він зробив 21 червня 2016 року, а наступні операції по карті проводились самостійно банком, при цьому банк звернувся з позовом лише 29 жовтня 2019 року, хоча трирічний строк позовної давності сплив ще 16 липня 2019 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

За таких обставин, суд не бере до уваги посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 128) та виписки по карті № НОМЕР_1 (зворот а.с. 116-117) відповідачем здійснювалися погашення за даним кредитом шляхом поповнення готівкою в терміналі самообслуговування за адресою: АДРЕСА_1 , а саме 29 грудня 2017 року в сумі 700 грн, 25 січня 2018 року в сумі 1 500 грн, 22 березня 2018 року в сумі 695 грн, 30 травня 2018 року в сумі 1 000 грн та 27 липня 2018 року в сумі 990 грн, а також шляхом переказу зі своєї карти НОМЕР_4 через додаток Приват24: 02 лютого 2018 року в сумі 1 грн та 04 лютого 2018 року в сумі 1 грн, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу, а отже мав перебіг строку позовної давності переривався.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 988,94 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 8 799,57 х 2 102/ 18 703,51 = 988,94, де 8 799,57 гривень - сума задоволених позовних вимог; 2 102 гривні - сума сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви; 18 703,51 гривень - ціна позову.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 60, 61, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 79, 526, 530, 546, 549, 1054, 1184 Цивільного кодексу України,ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 травня 2016 року на загальну суму 8 799 (вісім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 57 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 6 436 (шість тисяч чотириста тридцять шість) гривень 09 копійок та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 2 363 (дві тисячі триста шістдесят три) гривні 48 копійок, а також судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 988 (дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 94 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за пенею та комісією в сумі 5 668 (п`ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 04 копійки та штрафу відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди в сумі 4 235 (чотири тисячі двісті тридцять п`ять) гривень 90 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження якого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач- ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.С. Конопленко