Справа № 307/104/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 лютого 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Куштана Б.П.,

за участі секретаря - Юрочко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 17 травня 2019 року (головуючий суддя Гримут В.І.) щодо відмови в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тячівського районного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради про скасування рішень сесії та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, у якому просив визнати незаконними та скасувати рішення сільської ради про надання дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність, скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 .

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2016 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 08.11.2016 рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016 та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 08.11.2016 - залишено без змін.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016.

В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що після прийняття рішення суду, з листа Новоселицької сільської ради від 25.09.2018, йому стало відомо, що ОСОБА_2 було передано земельну ділянку, яка раніше перебувала у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без вилучення її від цих землекористувачів.

Зазначав, що дана обставина має істотне значення для вирішення справи, не була і не могла бути відома заявнику та суду на час розгляду справи. Вказуючи на те, що дана обставина є нововиявленою, просив рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016 переглянути та його позов - задовольнити.

Ухвалою Тячівського районного суду від 17 травня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016 - відмовлено.

Не погодившись із цією ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, просить ухвалу скасувати та його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим судом не з`ясовано на яких підставах земельну ділянку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано у власність ОСОБА_2 ; не з`ясовано, що пішохідною дорогою до будинку через земельну ділянку, яку передано ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_5 користувалась все життя; ОСОБА_6 та ОСОБА_2 під час розгляду справи вводили суд в оману, вказуючи, що пішохідної дороги не було, а також те, що ОСОБА_5 використовувала земельну ділянку ОСОБА_2 ; Новоселицька сільська рада передала земельну ділянку поза межами своїх повноважень, без вилучення її від землекористувачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та представника ОСОБА_2 - Гоздо В.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Новоселицької сільської ради Тячівського району Закарпатської області, у якому просив визнати незаконними та скасувати рішення сільської ради про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки та затвердження проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у власність; скасувати виданий ОСОБА_2 державний акт про право власності на земельну ділянку у АДРЕСА_1 .

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 12липня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 08.11.2016 рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 12.07.2016 залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довів належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішеннями сільської ради порушені його права.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016 та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 08.11.2016 - залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення вимог чинного законодавства при ухваленні рішень сільської ради та видання державного акта відповідачу. Суди правомірно відхилили посилання ОСОБА_1 , що сільська рада незаконно передала у власність дорогу загального користування. При цьому, судами апеляційної та касаційної інстанції зазначено, що належним способом захисту права позивача щодо можливості користуватись його будинком буде встановлення земельного сервітуту.

Перегляд рішення за нововиявленими обставинами - це факультативна стадія цивільного процесу, під час якої суд, який ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, у зв`язку із виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України однією з підстав для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 423 ЦПК України).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

У п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено наступне.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК (наразі ст.12 ЦПК України у редакції із 15.12.2017) не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Доводи заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами зводяться до того, що після прийняття рішення суду (рішення Тячівського районного суду від 12.07.2016, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 08.11.2016 та постановою Верховного Суду від 26.06.2018) йому стало відомо, що ОСОБА_2 передано земельну ділянку, яка раніше перебувала у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без вилучення земельної ділянки від цих землекористувачів. ОСОБА_1 зазначає, що дана обставина має істотне значення для вирішення справи, не була і не могла бути відома заявнику та суду на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2018 адвокатом Суботою М.І., в інтересах ОСОБА_1 , було здійснено запит № 142 до Новоселицької сільської ради про те, чи перебувала земельна ділянка у АДРЕСА_1 , до того як була передана у власність ОСОБА_2 у користуванні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 34 т. 2)

У відповідь на запит адвоката від 04.09.2018 № 142 Новоселицька сільська рада надіслала листа від 25.09.2018 про те, що земельна ділянка, яка передана ОСОБА_2 , в 90-х роках була в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також у ньому вказано, що ОСОБА_5 цією земельною ділянкою не користувалася (а.с. 35 т. 2).

Колегія суддів вважає, що наведені обставини про те, що земельна ділянка яка, передана ОСОБА_2 , була в користуванні в 90-х роках у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не може вплинути на висновки судів про права та обов`язки ОСОБА_1 , зокрема, не впливає на висновки судів трьох інстанції, про те, що позивач ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами порушення вимог чинного законодавства при ухваленні рішень сільської ради та видання державного акта відповідачу ОСОБА_2 .

Обставини стосовно порушення порядку передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 вказувались у позовній заяві ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі та такі обставини могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи.

Обставини стосовно законності передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , були предметом дослідження судів трьох інстанцій, у зв`язку з чим не вважається нововиявленою обставиною.

Наведені ОСОБА_1 обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, а ухвала суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - постановлена з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тячівського районного суду від 12 липня 2016 року - є правильним.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Тячівського районного суду від 17 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 лютого 2020 року.

Головуюча:

Судді: