ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа№ 910/12727/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Полякова Б.М.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 18.02.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019

у справі № 910/12727/16

за заявою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання результатів аукціону недійсними

в межах справи №910/12727/16

за заявою Приватного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню підприємства оборонної промисловості та машинобудування "Укрпромпроект"

до Державного підприємства "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2019 відмовлено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України у задоволенні заяви про визнання аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревресурс", а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, недійсним.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 910/12727/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревресурс", а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, недійсним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 910/12727/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 13.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 910/12727/16 до 04.12.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. у відпустці, згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/12727/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 прийнято апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 910/12727/16 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.01.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 розгляд апеляційної скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі №910/12727/16 відкладено на 10.02.2020.

У судовому засіданні 10.02.2020 було оголошено перерву до 18.02.2020.

17.02.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Деревресурс» надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 18.02.2020 представники апелянта та Фонду державного майна України підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник ТОВ «Деревресурс» заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін. Ліквідатор поклався на розсуд суду. Представники боржника заперечили щодо доводів апеляційної скарги, проте у її вирішенні послалися на розсуд суду.

Представники інших учасників провадження у даній справі не з`явились. Про день і час розгляду справи всі учасники провадження у справі повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників провадження, які не з`явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), судом першої інстанції застосовувались норми Закону (в редакції, що діяла з 19.01.2013 по 21.10.2019), чинного на час прийняття оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/12727/16 за заявою Приватного акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню підприємства оборонної промисловості та машинобудування "Укрпромпроект" до Державного підприємства "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій" (скорочена назва -ДП «УкрНТІ «Промтехнологія») (ідентифікаційний код 1369700) про банкрутство.

Постановою Господарського суду міста Києва від 15.01.2018 у справі № 910/12727/16 було припинено процедуру санації - Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", припинено повноваження виконуючого обов`язки керуючого санацією арбітражного керуючого Шкоди Андрія Сергійовича, Державне підприємство "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" було визнано банкрутом, введено ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шкоду Андрія Сергійовича. Вказана постанова була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 24.07.2018.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2019 арбітражного керуючого Шкоду А.С. було усунуто з посади ліквідатора, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

До господарського суду міста Києва надійшла заява Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у справі №910/12727/16 про визнання результатів аукціону недійсними, відповідно до якої заявник просить:

- визнати протиправними дії організатора аукціону "Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа";

- визнати недійсними результати аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревресурс", а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 Б.

Оскаржуваним судовим рішенням місцевий господарський суд відмовив в задоволенні цієї заяви про визнання результатів аукціону недійсними у повному обсязі.

З даним судовим рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з наступних підстав.

В обґрунтування своєї заяви Міністерство посилається на проведення вказаного вище аукціону з порушенням вимог чинного законодавства України.

Матеріально-правовим обґрунтуванням поданої заяви Міністерство зазначає, що ліквідатором порушено вимоги частини 18 статті 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та частини 2 статті 41, частини 1 статті 42, частини 12 статті 96 Закону, яке полягає в тому, що Заявник не погоджував ліквідатору Шкоді А. С. перелік ліквідаційної маси банкрута, а тому реалізація належного державі майна неможлива.

Також Міністерство зазначає, що ліквідатором порушено вимоги пунктів 4-6 Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 16.12.2013 № 1483, статті 49 Закону, які полягають в тому, що Заявник не погоджував арбітражному керуючому організатора аукціону.

Крім того, Міністерство, як на підставу визнання протиправними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання недійсними результатів аукціону, посилається на те, що ліквідатором та організатором аукціону порушено правила щодо підготовки торгів (аукціону).

Доводи апеляційної скарги Міністерства зводяться до того, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам Міністерства з приводу наступних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору:

1. Принцип мовчазної згоди не може бути застосований при погодженні переліку ліквідаційної маси та при погодженні кандидатури організатора аукціону з продажу майна;

2. Міністерство не погоджувало перелік ліквідаційної маси майна банкрута;

3. Ліквідатор не погодив з Міністерством кандидатуру організатора аукціону;

4. Порушено правила підготовки та проведення прилюдних торгів (аукціону).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам (ч. 2 ст. 49 Закону).

Пунктами 4-6 статті 49 Закону встановлено, що суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, а організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

Міністерство звернулося до суду з заявою про визнання протиправними дій організатора аукціону "Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання недійсними результатів аукціону від 01.04.2019. Вказані вимоги стосуються оцінки дотримання норм законодавства щодо підготовки та проведення аукціону організатором аукціону. Заявник вважає, що є підстави для визнання результатів аукціону недійсними, оскільки при організації і проведенні аукціону були допущені певні порушення.

Проведенню аукціону передує укладання Договору про проведення аукціону між замовником аукціону та організатором аукціону.

Відповідно до статті 51 Закону за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов`язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. До договору про проведення аукціону застосовуються правила про комісію (при укладенні на аукціоні договору організатором від свого імені) або доручення (в інших випадках), якщо інше не встановлено цим Законом. Після оприлюднення оголошення про проведення аукціону організатор може відмовитися від договору лише у випадку, коли проведення аукціону стало неможливим з причин, за які організатор аукціону не відповідає. Організатор аукціону не може застосовувати притримання майна, виставленого на аукціон, для забезпечення своїх вимог до замовника. Організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «УкрНТІ «Промтехнологія», в особі ліквідатора, та ТБ «Міжрегіональна українська біржа» був укладений договір про надання послуг від 13.06.2018 № 13/06 (далі - Договір № 13/06) із додатками №№1, 2, копії яких долучені до матеріалів справи №910/12727/16 та досліджені в судовому засіданні 18.02.2020 (засвідчені копії - а.с. 151-160, т. 8 - долучено судом до матеріалів справи № 910/12727/16 в межах провадження за заявою про визнання недійсними результатів аукціону від 03.09.2018 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, вул Героїв Дніпра, буд 1, що складається з: основного корпусу (літ. А-3), овочесховища (літ. Г), гаражу (літ. Ж), дизельної (літ. З), трансформаторної (літ. О), підвалу (літ. П), пожежно-насосної станції (літ. У), контрольно-пропускного пункту (літ. Х), пішохідної галереї (Літ. Щ), ЛЕП-10, проїздів, площадки, пішохідної дороги, за результатами якого переможцем визнано ТОВ "Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу "БРАВО-КІДС"). Проти зазначеного сторони не заперечують. Предметом цього договору є проведення зі сторони ТБ «Міжрегіональна українська біржа» пошуку потенційних покупців, та за свій рахунок організація та проведення торгів у формі аукціону з виявлення потенційних покупців на майно, зазначене у додатках до Договору.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зазначений договір є чинним, не визнавався недійсним судом та ніким не оскаржувався. Вказане було підтверджено учасниками судового процесу, присутніми у судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2020.

В подальшому, суд оцінює та встановлює наявність або відсутність порушення норм Закону та умов вказаного Договору щодо проведення аукціону зі сторони організатора аукціону.

Відповідно до ст. 52 Закону організатор аукціону повинен провести аукціон протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону, якщо інше не встановлено законом або договором. Аукціон (крім електронних торгів) проводиться у робочий день та у робочий час. Граничний строк подання пропозицій щодо ціни на електронних торгах визначається у робочий день та у робочий час.

Статтею 58 Закону організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Під час продажу на аукціоні права вимоги про проведення аукціону також повідомляється боржник. Під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.

Згідно зі ст. 59 Закону оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження; час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги); початкову вартість та відомості про можливість її зниження на тому ж аукціоні; розмір та порядок внесення гарантійного внеску; можливість надання переможцю податкової накладної; продавця майна (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); порядок, місце, строк і час представлення заявок на участь в торгах; порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред`являються учасникам, до їх оформлення; порядок і критерії виявлення переможця торгів; строки платежів, реквізити рахунків, на які вносяться платежі; організатора аукціону (найменування, місцезнаходження, засоби зв`язку); спосіб отримання додаткової інформації про проведення аукціону. В оголошенні наводиться текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця. Якщо аукціон є повторним або проводиться у зв`язку з розірванням договору, укладеного на попередньому аукціоні, про це зазначається в оголошенні із вказівкою на адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено інформацію про проведення попереднього аукціону. Якщо продажу підлягає земельна ділянка, то у характеристиці майна зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо. Якщо продажу підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира, то у характеристиці майна зазначаються план, загальна площа та житлова площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, відомості про земельну ділянку, на якій розташована будівля, споруда, право на земельну ділянку, що переходить до покупця будівлі, споруди, приміщення, квартири тощо. Якщо продажу підлягає транспортний засіб, то у характеристиці майна зазначаються марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Якщо продажу підлягають акції (частки) у статутному (складеному) капіталі господарського товариства, то в характеристиці майна зазначаються назва господарського товариства, його ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв`язку, розмір статутного (складеного) капіталу, кількість акцій (розмір часток), що пропонуються до продажу, номінальна вартість однієї акції, форма існування акцій, середньоспискова кількість працівників, площа та правовий режим земельної ділянки, що належить господарському товариству, балансова вартість основних фондів, знос основних фондів, балансовий прибуток, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, основні види продукції (робіт, послуг) та її обсяг, відомості про реєстратора цінних паперів. За звітний період при цьому береться останній фінансовий рік діяльності. Якщо продажу підлягає майнове право, право вимоги, то в оголошенні оприлюднюються копії всіх документів, необхідних для визначення змісту права. В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються. Якщо в один день в одному місці проводиться кілька аукціонів (крім електронних торгів) підряд, допускається зазначати в оголошенні лише час початку першого аукціону із вказівкою на черговість проведення наступних аукціонів.

Статтею 63 Закону передбачено, що організатор забезпечує доступ до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та особам, указаним замовником, працівникам державних органів при виконанні їхніх службових обов`язків та представникам засобів масової інформації. Для участі в аукціоні покупці одержують квитки учасників аукціону, які повинні містити відомості про: назву майна, в аукціоні якого бере участь покупець; умови проведення аукціону.

Відповідно до ст. 64 Закону аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Ліцитатором може бути організатор аукціону. Перед початком аукціону ліцитатор інформує про: умови договору, що укладається на аукціоні; суму, якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що не може перевищувати 10 відсотків початкової вартості; спосіб повідомлення про готовність укласти договір; початкову вартість. У разі якщо протягом триразового оголошення початкової вартості учасники аукціону не виявляють бажання укласти договір, ліцитатор оголошує про закінчення аукціону без виявлення переможця, якщо в оголошенні про проведення аукціону не передбачено можливості зниження початкової вартості на цьому ж аукціоні. Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну. Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора. Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадках, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.

Статтею 65 Закону передбачено, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону. До участі у повторному аукціоні не допускаються переможці попередніх торгів, що не сплатили в установлений строк вартості лота за договором, відмовилися від укладення договору купівлі-продажу чи від підписання протоколу із зазначенням результатів аукціону.

Згідно зі ст. 66 Закону якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 55 Закону, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання організатором аукціону вимог щодо його проведення. До того ж слід оцінити, чи впливають такі порушення на кінцевий результат аукціону.

До предмету дослідження питань визнання протиправними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та недійсності результатів аукціону в даному випадку входить встановлення обставин дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його підготовки та проведення.

При вирішенні спорів про визнання результатів аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства саме при підготовці та проведенні аукціону у відповідності до статей, зазначених вище судовою колегією (ст.ст. 51-76 Закону); чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи перешкодило це продажу майна за найвищою ціною.

Інвентаризація та оцінка майна банкрута, порядок визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, погодження в даному випадку з Міністерством переліку ліквідаційної маси та кандидатури організатора аукціону з продажу майна стосується дій ліквідатора, а не дій організатора аукціону та передує укладанню відповідного договору на проведення аукціону.

Порушення, припущені ліквідатором при передпідготовці аукціону, не може бути достатньою та належною підставою для визнання протиправними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання результатів аукціону недійсними, якщо не доведено, що ці порушення вплинули на кінцеві результати аукціону, чи перешкодило це продажу майна за найвищою ціною. До того ж ст. 55 Закону про банкрутство передбачає, що це можливо виключно у випадку порушення порядку проведення аукціону. Так, підставою для визнання недійсними результатів аукціону, як самостійного правочину, є виключно порушення встановлених законодавством правил його проведення, зокрема процедури підготовки, проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону. Але за певних умов ці порушення з боку ліквідатора можуть бути враховані при оцінці правомірності договору купівлі-продажу, який укладається за результатами проведення таких аукціонів. Оскарження такого договору може здійснюватись не тільки на спеціальній підставі, що передбачена Законом, а й на загально-правових підставах. В даному випадку вимог щодо визнання таких договорів купівлі-продажу недійсними Міністерством не заявлено. Доказів реалізації майна за результатами оскаржуваного аукціону, доказів укладання відповідного договору купівлі-продажу за результатами проведення такого аукціону матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 24.01.2019 господарський суд міста Києва усунув арбітражного керуючого Шкоду А.С. від виконання обов`язків ліквідатора ДП "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій", призначив ліквідатором ДП "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 апеляційні скарги ПАТ "Український інститут по проектуванню підприємств оборонної промисловості та машинобудування "Укрпромпроект" та ТОВ "Сіділайн" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі №910/12727/16 в частині усунення арбітражного керуючого Шкоди А.С. від виконання обов`язків ліквідатора ДП "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій" та в частині призначення ліквідатором ДП "Український державний науково технічний і проектний інститут промислових технологій" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. скасовано.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2019 у даній справі постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №910/12727/16 було скасовано. Ухвалу Господарського суд міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/12727/16 про усунення арбітражного керуючого Шкоди Андрія Сергійовича від виконання обов`язків ліквідатора Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" залишено в силі.

Касаційний суд у вказаній вище постанові погодився з правильністю висновків місцевого суду про встановлення порушення ліквідатором вимог частини 3 статті 49 та частини 12 статті 96 Закону про банкрутство як підстав для відсторонення ліквідатора за ініціативою суду згідно з частиною 3 статті 98 цього Закону. Проте, в даному випадку суди оцінювали дії ліквідатора, а не результати аукціону та правомірність дій організатора аукціону; судами також не надавалась оцінка правомірності Договору № 13/06 між ліквідатором та організатором аукціону.

Вказаними вище судовими рішеннями було оцінено дії ліквідатора, в даному ж випадку суд має дослідити правомірність проведення аукціону і дотримання вимог Закону при його проведенні організатором аукціону, та вплив цього на дійсність результатів аукціону.

Аукціон у ліквідаційній процедурі за своєю суттю є спеціалізованим заходом, який призначається для продажу певних активів боржника та його результати зводяться до визначення переможця торгів та ціни, за якою в подальшому може бути реалізоване відповідне майно за Договором купівлі-продажу. І тільки після завершення аукціону з певним результатом та оформлення цих результатів відповідним протоколом, лище за певних умов може відбутись реалізація активів боржника, щодо яких проводився такий аукціон, із оформленням договору купівлі-продажу.

Враховуючи підстави заяви та апеляційної скарги Міністерства, судова колегія звертає увагу на те, що Кодексом України з процедур банкрутства, чинним з 21.10.2019, тобто чинним на час розгляду даної апеляційної скарги в апеляційному господарському суді, а саме, розділом п`ятим, законодавець визначив, що правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні може бути визнаний недійсним господарським судом, якщо вказаний аукціон проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною. Таким чином, законодавець пов`язав порушення порядку підготовки і проведення аукціону з можливістю продажу майна за найвищою ціною. Саме ці обставини надають право особі, інтереси якої були порушені, вимагати визнання недійсним відповідного правочину. Судовою колегією врахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц щодо застосовування норм Кодексу України з процедур банкрутства (№ 2597-VIII). Вказана правова позиція обґрунтована тим, що суд має застосовувати відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України норму, чинну на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду (перегляду) справи, у тому числі й у судах апеляційної, касаційної інстанцій.

Cудова колегія бере до уваги, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено такої процедури, як то установлення органом, уповноваженим управляти державним майном, порядку організації та проведення аукціонів у провадженні у справах про банкрутство та вимоги до їх організаторів та погодження з органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Законодавець за Кодексом України з процедур банкрутства, чинним на даний час, лібералізував вплив органу, уповноваженого управляти державним майном, на встановлення порядку організації та проведення аукціонів щодо майна такого боржника у ліквідаційній процедурі, та звів підстави визнання судом недійсним правочину щодо продажу такого майна до встановлення порушень порядку підготовки або проведення аукціону за умови, що такі порушення перешкодили або могли перешкодити продажу майна за найвищою ціною.

Судова колегія звертає увагу, що, як зазначено вище, дії ліквідатора, вчинені з порушенням вимог частини 3 статті 49 та частини 12 статті 96 Закону про банкрутство, на які посилається апелянт, не є в даному випадку, крім іншого, достатньою та належною підставою для визнання протиправними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання недійсними результатів саме аукціону. Так, в даному випадку відповідно до ст. 204 ЦК України презюмується правомірність вищевказаного Договору від 13.06.2018 № 13/06.

Як було зазначено вище, між ДП «УкрНТІ «Промтехнологія», в особі ліквідатора, та ТБ «Міжрегіональна українська біржа» був укладений договір про надання послуг від 13.06.2018 № 13/06, із Додатком № 1 та Додатком № 2 до цього Договору, засвідчені копії яких досліджені судом у судовому засіданні 18.02.2020.

Судом встановлено та матеріалами справи № 910/12727/16 підтверджено, що за умовами вказаного договору від 13.06.2018 Біржа прийняла на себе зобов`язання протягом двох місяців з дня укладення цього договору провести пошук потенційних покупців, та за свій рахунок організувати та провести торги у формі аукціону з виявлення потенційних покупців на майно, зазначене у додатках до даного договору, якщо інше не установлено законом або договором (пункт 1.1 договору від 13.06.2018).

Крім іншого, зазначене спростовує доводи Міністерства щодо порушення вимог частини 3 статті 50 Закону про використання переважного права купівлі майна при проведенні аукціону, який оскаржується. Ці доводи є хибними з огляду на те, що на аукціоні не може бути використане переважне право купівлі майна, крім випадків передбачених законом, а в даному випадку аукціон проводився на конкурсних засадах з відповідними кроками на підвищення ціни лота Учасниками аукціону.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2018 Біржа на сайті ВГСУ (номер публікації: 52502 - що є загальнодоступною публічною інформацією, що досліджено судом апеляційної інстанції) щодо лоту № 1 : Цілісний майновий комплекс, що належить ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" (02094, Україна, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, п/рахунок № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 13697008, МФО 321842, КГРУ ПАО КБ "Приватбанк") було розміщено оголошення про те, що 03.08.2018 за адресою: м.Київ, вул.Магнітогорська, 1-Б, в приміщенні актового залу (4 поверх) відбудеться аукціон з продажу майна підприємства - банкрута ДП Укр "НТІ "Промтехнологія" за ціною 71 046 326,67 грн. Як вбачається з матеріалів справи, початкова вартість Цілісного майнового комплексу (далі- ЦМК) визначена за сукупною вартістю визнаних кредиторських вимог (додаток №1 до Договору).

Повідомлення власника майна про дату, час та місце проведення торгів, про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу є обов`язком організатора аукціону. Вищевказана публікація на сайті ВГСУ була загальнодоступною інформацією, що не заперечується Міністерством.

Як зазначено у відповідному оголошенні на сайті Вищого господарського суду України у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні щодо купівлі цілісного майнового комплексу за лотом № 1 аукціон, призначений на 03.08.2018, не відбувся.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна ЦМК. Ліквідатор може одразу перейти до продажу майна окремими лотами, якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем. В даному випадку реалізація майна банкрута окремими лотами є обгрунтованою.

Так, відповідно до Додатку № 2 до вказаного Договору № 13/06 початкова вартість лотів визначена згідно з експертною оцінкою. Оцінка початкової вартості майна банкрута ніким не оскаржувалась і зауважень щодо цієї оцінки учасниками провадження до суду не подавалось, про що зазначили учасники провадження, присутні у судовому засіданні 18.02.2020. Як вбачається з Додатку № 2 до вказаного Договору № 13/06, за експертною оцінкою початкова вартість всіх ліквідаційних активів боржника (за окремими лотами) є вищою за початкову вартість цих активів, за якою їх було виставлено на продаж у вигляді ЦМК.

Метою аукціону є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується, виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які замовник та організатор аукціону не мають жодного впливу.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням заявника господарським судом м. Києва від Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа", боржника в особі ліквідатора було витребувано відповідні документи.

Проте суд не надав оцінку тому, що Міністерство не підтвердило при поданні клопотання заходи, яких було заявником вжито для отримання відповідних документів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання відповідних доказів.

У суді апеляційної інстанції представники боржника зазначили, що вони не мають можливості подати оригінали чи засвідчені копії витребуваних судом документів, оскільки вони були вилучені правоохоронними органами.

Як вбачається з матеріалів справи, повторний аукціон з продажу майна банкрута за відповідним лотом визнаний таким, що не відбувся, та організатором аукціону 28.02.2019 на сайті ВГСУ було розміщено оголошення (номер публікації 57866) про проведення аукціону з продажу майна банкрута (приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б), який відбудеться 01.04.2019 в 13-00 за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, в приміщенні актового зала, 4 поверх, за ціною 13 906 980,00 грн. Результати саме цього аукціону просить визнати недійсним заявник.

Перевіривши зміст оголошення про продаж вказаного майна, судова колегія не встановила порушень вимог чинного на той час законодавства, які б могли бути визнані підставою визнання неправомірними дій організатора аукціону Товарної біржі "Міжрегіональна Українська Біржа" та визнання недійсними результатів цього аукціону.

Я вбачається з матеріалів справи, на сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено інформаційне повідомлення про визнання аукціону з визначення найвищої ціни майна боржника - ДП "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій " (02094, Україна, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 -Б, ЄДРПОУ 13697008, МФО 321842, КГРУ ПАО КБ "Приватбанк") таким, що відбувся 01.04.2019.

Згідно з опублікованою інформацією організатором аукціону є Товарна біржа "Межрегіональна Українська Біржа" (код ЄДРПОУ 31402754). Об`єктом аукціону є: нежитлові приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б. Переможцем за результатами вказаного аукціону визнано - ТОВ «Деревресурс», який запропонував ціну за лот - 14 046 049,80 грн.. Тобто ціна вказаного майна за результатами аукціону визначена вищою за його початкову вартість, зазначену організатором аукціону на сайті ВГСУ 28.02.2019 у вищевказаному оголошенні (номер публікації 57866) про проведення аукціону, що оскаржується.

Порушень норм Закону зі сторони Товарної біржи "Межрегіональна Українська Біржа", що могли б призвести до визнання її дій з проведення вказаного аукціону, неправомірними чи до визнання результатів оскаржуваного аукціону недісними, судовою колегією не встановлено, виходячи з доводів заяви і скарги Міністерства та з доказів, що містяться в матеріалах справи.

Крім іншого, заявником не доведено, що ті порушення, на які він посилається в своїй заяві, вплинули на кінцевий результат аукціону, тобто на продаж майна за найвищою ціною. Доказів того, що при проведенні оскаржуваного аукціону в іншому порядку боржником у справі було б отримано за майно більшу вартість учасниками провадження у справі суду не надано. Відповідні дії з продажу майна банкрута мають вчинятися з метою дотримання балансу інтересів як кредиторів у справі, так і боржника.

Міністерство не довело вжиття самостійно вичерпних заходів щодо отримання доказів, на підтвердження своїх доводів, об`єктивної неможливості отримання таких доказів.

Статтєю 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» та «Ankerl v. Switzerland».

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права, як вже вказано вище.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи, що фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, апелянтом не доведено протилежного, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення немає.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні заяви про визнання неправомірними дій Товарної біржи "Межрегіональна Українська Біржа" та про визнання недійсними результатів аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б),що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1-Б, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревресурс".

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 19.08.2019 у даній справі щодо відмови у задоволенні заяви про визнання неправомірними дій Товарної біржи "Межрегіональна Українська Біржа" та про визнання недійсними результатів аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1-Б, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревресурс" . Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 19.08.2019 у справі № 910/12727/16 про відмову у задоволенні заяви про визнання аукціону від 01.04.2019 з продажу майна Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій" за лотом №1, придбаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревресурс", а саме: приміщення адміністративно-лабораторного корпусу (літера А), приміщення складу цегляного (літера Б), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська,1-Б, недійсними, - без змін.

2. Матеріали справи № 910/12727/16 передати на розгляд до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 24.02.2020.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Б.М. Поляков

А.А. Верховець