ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 рокуСправа № 2а-691/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю представника прокуратури Бордюженко Е.Р.,
представника відповідача Гловацької В.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луцька до Луцької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог підприємця ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Луцька звернувся з адміністративним позовом до Луцької міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог підприємця ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення № 50/162 від 02.12.2009 року «Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_3 для створення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській, 9».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що прокуратурою м. Луцька проведено перевірку в ході якої встановлено, що рішенням Луцької міської ради № 50/162 від 02.12.2009 року підприємця ОСОБА_3 на умовах оренди надано земельну ділянку для становлення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській, 9 в м. Луцьку. Вважає дане рішення незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм Земельного Кодексу України, а саме рішення про оренду прийнято за відсутності проведення земельних торгів. На вище вказане рішення, прокуратурою м. Луцька 17.12.2009 року принесено протест, який 10.02.2010 року Луцькою міською радою був розглянутий та відхилений. Посилаючись на те, що у разі відхилення протесту, прокурор може звертатися з заявою про визнання акта незаконним.
В судовому засіданні представник прокуратури м. Луцька уточнила позовні вимоги. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування. Позовні вимоги підтримала, з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні, позов не визнала та пояснила, що оскаржуване рішення прийнято на підставі документів, та наданих висновків наданих Дежкомземом у м. Луцьку, департаментом містобудування, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області, державною санітарно-епідеміологічною службою, відповідно до вимог чинного законодавства, а отже відсутні підстави для визнання його протиправним. Рішення про оренду прийнято за відсутності проведення земельних торгів, оскільки можливо на даній земельній ділянці розташований торговий павільйон. Просить суд в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Частиною 2 ст.14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичною особою та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.8 ст.93 ЗК України, відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються законом.
Судом встановлено, що рішенням Луцької міської ради № 50/162 від 02.12.2009 року підприємця ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для встановлення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській, 9 загальною площею 0,0016 га., та надано підприємцю ОСОБА_3 на умовах оренди на 5 років, вище вказану земельну ділянку.
На вказане рішення Прокурором м. Луцька Волинської області 17.12.2009 року за № 8159 винесено протест.
Рішенням Луцької міської ради № 52/176 від 10.02.2010 року протест прокурора відхилено.
Статтею 1 Закону України № 161-XIV від 06.10.1998 року «Про оренду землі» (надалі Закон України № 161-XIV) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України, та ч.2 ст.16 Закону України № 161-XIV встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно ч.2 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Судом встановлено, що при наданні на умовах оренди підприємцю ОСОБА_3, земельної ділянки для встановлення та обслуговування зупинки громадського транспорту, з торговим павільйон на вул. Ковельській, 9, м. Луцька, земельні торги Луцькою міською радою, не проводились.
З листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Волинській області № 1348-1.12 від 21.12.2009 року, вбачається, що при проведенні перевірки з приводу відповідності рішення Луцької міської ради вимогам чинного законодавства встановлено, що при наданні земельної ділянки підприємцю ОСОБА_3 на вул. Ковельській,9 в м. Луцьку було порушено порядок надання земель в тимчасове користування, який передбачений Земельним Кодексом України, згідно якого передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній, або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Частиною 2 ст.134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі : розташування на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_3, для створення та обслуговування зупинки громадського транспорту, було прийнято відповідно до вимог вище вказаної статті ЗК України тому, що на даній ділянці можливо розташований торговий павільйон, оскільки в рішенні відповідача № 50/162 не має жодного посилання на норми ст.134 ЗК України.
Крім того, з плану земельної ділянки, додатку до рішення № 49/126 від 04.11.2009 року «Про затвердження матеріалів вибору та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для встановлення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській,9» вбачається, що земельна ділянка, передбачена для відведення ОСОБА_3, для встановлення та обслуговування торгового павільйону.
Відповідно до рішення Луцької міської ради № 50/162 від 02.12.2009 року, земельна ділянка, що надана підприємцю ОСОБА_3 на умовах оренди, надана для встановлення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном.
Отже, проаналізувавши вище прийняті рішення Луцької міської ради, суд приходить до висновку, що земельна ділянка була надана в оренду підприємця ОСОБА_3, для встановлення та обслуговування, як зупинки громадського транспорту, так і торгового павільйону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки, та надання її в оренду ОСОБА_3, для встановлення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном. Не представив суду доказів, що земельна ділянка передана підприємцю на умовах оренди, з об’єктом нерухомого майна, що перебуває у власності Луцької міської ради.
Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим — також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд вважає, що рішення органу місцевого самоврядування Луцької міської ради № 50/162 від 02.12.2009 року «Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_3 для створення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській, 9», прийняте не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та Земельним Кодексом України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже, його слід визнати протиправним та скасувати.
Керуючись ст.ст. 3,11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 93,124 Земельного Кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Луцької міської ради № 50/162 від 02.12.2009 року «Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_3 для створення та обслуговування зупинки громадського транспорту з торговим павільйоном на вул. Ковельській, 9».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 22 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський