Судове рішення #8498610

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

17 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-37/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання:   Балан Марині Анатоліївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Гончара  Олександра  Івановича

відповідача :   Тушевської Любові Григорівни

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фірми "Люстдорф" у формі  товариства з обмеженою відповідальністю   

до:   Головної державної  інспекції  на автомобільному транспорті  

про: визниння  протиправною та скасування  постанови про  застосування фінансових санкцій

Обставини справи:

В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов фірми "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Головної  державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання протиправною  та скасування  постанови  № 088054 від 31 серпня 2009 року про застосування фінансових санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема,  на таке.

- Акт перевірки  дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт №125408 від 07.08.2009 року  не може бути  належним доказом  в розумінні  статті 70 КАС України, а відтак не повинен братися до уваги при вирішенні спору, оскільки він складений за результатами перевірки, яка проведена  з порушенням законодавства.

- При складанні акту  про порушення не враховано відсутність  самого порушення,  адже Позивач  не здійснює послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом  загального користування, а здійснює вантажні перевезення  для власних потреб, що  в силу статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" виключає  необхідність  наявності  у водія ліцензійної картки.

- В порушення  пункту 29 Порядку  здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, в матеріалах справи  відсутні докази  щодо  надсилання рекомендованим листом з повідомленням чи вручення під розписку Позивачу постанови  про застосування фінансових санкцій.

- Всупереч вимогам пунктів 16 та 38 Порядку  здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, завдання  на перевірку  державними інспекторами  під час проведення перевірки  не  пред'являлось, хоча в  акті перевірки №125408 від 07.08.2009 року  міститься посилання  про завдання на перевірку від 04.08.2009 року № 080078.

- Державні інспектори Відповідача та державний інспектор  від ДАІ порушили норми встановлені Законами України щодо порядку  здійснення контролю і нагляду, а також  без достатніх на те підстав  зупинили  транспортний засіб.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, водночас наголосив на тому, що  ТОВ Фірма "Люстдорф"  здійснювала  вантажні перевезення для власних потреб, що  виключає необхідність  наявності ліцензійної картки.   

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, мотивуючи, тим, що перевірка здійснювалась згідно плану  роботи  інспекторів  ВДК Територіального управління  Головної  державної інспекції на  автомобільному транспорті у Львівській області  у період  05.08.09-07.08.09 р. та відповідно до завдання на перевірку. За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом  транспортного засобу,  що належить  ТОВ Фірмі "Люстдорф", за кермом якого знаходився водій: ОСОБА_1, виявлено порушення, а саме: здійснення вантажного перевезення молочних продуктів згідно накладної № 03946 від 07.08.2009 року (відправник: СПД - ФОП ОСОБА_2; одержувач ОСОБА_3 ПП м. Львів) за відсутності  ліцензійної картки, про що зафіксовано в акті та  внаслідок чого до останнього застосовано фінансову санкцію передбачену абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Представник відповідача  наполягає на тому, що  перевезення здійснювалось  не для власних потреб Позивача, а  здійснювались вантажні перевезення  на договірних умовах, про що свідчить надана водієм, під час перевірки - накладна та  пояснення водія, а відтак  постанова про застосування фінансових санкцій винесена в правомірно, в зв’язку з чим в позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі,  дослідивши наявні матеріали справи, всебічно, повно з'ясувавши всі обставини, суд, -

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2009 року відповідно до «плану роботи  інспекторів ВДК Територіального  управління  Головної державної інспекції  на автомобільному  транспорті у Львівській області у період з 05.08.09-07.08.09 р.», затвердженого т.в.о.  начальника  Територіального управління  Головної  державної інспекції на  автомобільному транспорті  у Львівській області 05.08.2009 року та згідно завдання на перевірку № 080078 від 04.08.2009 року, державними інспекторами внутрішніх перевезень вантажів ТУ Головавтотрансінспекції  у Львівській області було проведено перевірку транспортного засобу  ГАЗ -3307,  номерний знак АВ 2608 АМ, що належить фірмі "Люстдорф"  у формі ТОВ і за кермом якого знаходився водій  ОСОБА_1.

За результатами проведеної перевірки складено акт  “проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом” №125408 від 07.08.2009 року (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано  виявлене порушення, а саме: «накладна № 039465 від 7.08.2009 року. Відправник: СПД-ФОП ОСОБА_2 одержувач ОСОБА_3 ПП м. Львів мол.продукти. Відсутня ліцензійна картка»та зазначено «Надання  послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт"…».

Як зазначено в акті перевірки, водій щодо причин  порушення пояснив, що ліцензійна картка знаходиться  на фірмі, а він їздить з документами  які йому були надані. Акт перевірки підписаний водієм транспортного засобу (а.с. 12).

На подорожньому листі Серії ААК № 224663 від 07.08.2009 року інспекторами зроблено відмітку про складення Акту № 125408 о 10 год. 45 хв. м. Львів, вул. Горкого, 143 та  вказано про  відсутність ліцензійної картки.               

13 серпня 2009 року  акт перевірки супровідним листом №21078  направлено  на адресу Територіального управління  Головавтоінспекції у Вінницькій області для подальшого прийняття рішення.

18.08.2009 року Територіальне управління  Головавтоінспекції у Вінницькій області направило ТОВ фірмі "Люстдорф" повідомлення № 02-3/3350 з пропозицією з’явитись 31.08.2009 року  для участі в розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.24).

Позивач про час і місце розгляду справи про порушення  був повідомлений 20.08.2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи ТОВ фірми "Люстдорф"  на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с 23), при цьому,  наведене  не  спростовано представником позивача в судовому засіданні. Разом з тим,  31 серпня  2009 року на розгляд справи уповноваженого представника не направлено, будь-яких пояснень щодо  виявлених перевіркою порушень чи будь-яких доказів в спростування цих порушень не надано.

31.08.2009 року начальником ТУ Головавтотрансінспекції у Вінницькій області прийнято постанову №088054 про застосування до ТОВ Фірми "Люстдорф" фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена частиною 1 абзацом 3 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”(а.с.4).

Копія вказаної постанови направлена  Позивачеві супровідним листом  №02-3/3624 від 03.09.2009 року.

Твердження Позивача стосовно того, що в порушення  пункту 29 Порядку  здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, постанову не було направлено рекомендованим листом з повідомленням чи вручено під розписку, в судовому засіданні представником відповідача не спростовано. Разом з тим, суд вважає, що  це не позбавило права Позивача на  своєчасне оскарження  вказаної постанови шляхом звернення до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.

Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень врегульована Порядком здійснення державного контролю  на автомобільному транспорті, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 8 листопада 2006 р. № 1567  (далі  - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку (в редакції чинній на момент перевірки) державному  контролю підлягають  усі  транспортні  засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль на автомобільному  транспорті  здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (п. 4 Порядку).

У відповідності до вимог  Порядку під час проведення перевірки суб'єкта господарювання  обов'язково перевіряється, між іншим,  наявність: визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

У  разі  виявлення  в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт.

Так, відповідно до статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Як встановлено в ході перевірки, здійснювалось перевезення на договірних умовах, доказом чого стала накладна № 039465 від 7.08.2009 р. При цьому, ліцензійної картки не було надано і,  як пояснив водій, вона знаходилась на фірмі.

Зазначене підтверджує, що позивачем  здійснювалось вантажне перевезення на договірних умовах, що передбачає наявність ліцензійної картки.

Поряд з цим, судом не беруться до уваги довідки ФОП ОСОБА_2 та ФОП Наконечної М.І, оскільки зазначені особи не є учасниками адміністративного процесу, адже тільки пояснення та покази останніх можуть бути  доказом в адміністративній справі.

Крім того, не враховуються судом пояснення представника позивача стосовно того, що перевіряючими  взята до уваги тільки накладна № 039465, яка насправді не  має будь-якого відношення до здійснюваного 07.08.2009 року перевезення, оскільки Фірмою "Люстдорф"  фактично здійснювались перевезення для власних потреб (що підтверджується  видатковими накладними  №№ ЛВ-009804 від 07.08.2009р., ЛВ-009806 від 07.08.2009р., ЛВ-009809 від 07.08.2009р., ЛВ-009810 від 07.08.2009р., ЛВ-009843 від 07.08.2009р., ЛВ-009847 від 07.08.2009р. та ЛВ-009848 від 07.08.2009р.), виходячи з того, що водієм вказана накладна разом з   посвідченням водія,  подорожнім листом Серії ААК № 224663 від 07.08.2009 року,  була надана  при перевірці.  

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт  вчиненого правопорушення відповідачем підтверджено.

Разом з тим, суд погоджується з позицією позивача, про те, що в оскаржуваній постанові зазначено про не оформлення  ліцензії, що не встановлювалось в ході перевірки, а застосовано штраф за відсутність ліцензійної катки. Однак,  постанова складена все ж таки за результатами виявленого порушення,  що зафіксовано у акті, на який  є посилання   в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг   з   перевезень  пасажирів  та  вантажів  без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що  відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Решта доводів позивача, викладених в позовній заяві, судом визнаються такими, що не можуть вплинути на правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, в судовому засіданні з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать що оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень інспекції та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та в той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, а тому, суд приходить до висновку, що  в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -



ПОСТАНОВИВ :

В задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   22.02.10  


Суддя                                                    Воробйова Інна Анатоліївна

17.02.2010

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація