ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5253/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю
представника позивача : Савченко Жанни Василівни
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення 17988 грн. 26 коп. недоїмки
Обставини справи:
Заявлено позов Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі до фізичної сособи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 17988 грн. 26 коп. недоїмки (в тому рахунку: 1393 грн. 72 коп. - недоїмка із внесків, 16187 грн. 96 коп. штрафна санкція, 406 грн. 58 коп. пеня).
Позов мотивований, зокрема, тим, що в порушення вимог статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем своєчасно не сплачувались страхові внески, в зв’язку з чим виникла недоїмка в сумі 1393 грн. 72 коп. За порушення вимог щодо своєчасності сплати внесків до відповідача застосовані штрафні санкції та пеня. Відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу, яка залишилась неоплаченою. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 17988 грн. 26 грн., яку і просив стягнути позивач.
Поданою 10 лютого 2010 року заявою ( вх. № 2548), позивачем зменшено розмір позовних вимог, до 16594 грн. 54 коп., в зв'язку із частковим погашенням відповідачем 09 лютого 2010 року боргу, на загальну суму 1393 грн. 72 коп.
З огляду на права, якими наділені сторони статтею 51 КАС України заяву позивача про зменшення позовних вимог судом прийнято.
Представник позивача в судовому засіданні 10 лютого 2010 року позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення суми позову, підтримала в повному обсязі просила їх задовольнити.
Відповідач письмових пояснень щодо заявленого позову не надала, поряд з тим в судовому засіданні позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницькокої області про стягнення боргу в сумі 16594 грн. 54 коп. визнала повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі, відповідно є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування (а.с.9).
Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати ( доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.
В порушення вимог вказаної статті Закону, відповідачем порушувались строки сплати внесків до Пенсійного фонду України, в зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість (недоїмка).
Відповідно до статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Одночасно, на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Керуючись даними положеннями Закону відповідачеві нараховано пеню та застосовані штрафні санкції, що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.33-49). Вказані рішення у встановленому порядку відповідачем оскаржено не було. Добровільно суму штрафу та нараховану пеню відповідачем не сплачено.
Згідно пункту 3 статті 106 Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою та в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом 10 - ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суми фінансових санкцій.
Відповідачу була виставлена вимога № Ф У31 від 01.11.2009 року, про сплату заборгованості в сумі 17988 грн. 26 коп. (а.с.10), яка боржником, в порушення вимог Закону, протягом 10 робочих днів після її отримання не оплачена.
Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Заборгованість відповідача підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема: розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2006 року (а.с. 32), рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.33-49), витягом з картки особового рахунку страхувальника (а.с. 12-20) , вимогою № Ф У31 від 01.11.2009 року (а.с. 10) та розрахунками ціни позову (а.с. 29-31).
Крім того, оцінюючи визнання позову відповідачем, суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову базується на дійсних обставинах, що підтверджуються відповідними доказами, та не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є доведеними відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі (вул. Наконечного, 14, с.м.т. Тростянець, Вінницька область, 24300, код ЄДРПОУ 24898460) заборгованість в сумі 16594,54 (шістнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 54 коп.).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 15.02.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
10.02.2010