ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5338/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника відповідача –Колосової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій протиправними та скасування рішення № 29 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24 червня 2008 року

в с т а н о в и в :

У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в Ямпільський районний суд з позовом до Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій протиправними та скасування рішення № 29 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 24 червня 2008 року.

Зазначала, що з 1 липня 2008 року мала намір здійснювати підприємницьку діяльність за адресою м. Ямпіль, вул. Комсомольська, 44, в орендованому приміщенні (магазин «Крамничка»), відповідно до договору оренди від 1.06.2008 року.

19 червня 2008 року під час прибирання магазину, до неї підійшли працівник Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів –Колосова Л.С. та секретар Ямпільської міської ради –Катрук Т.Б. та попросили надати дозвіл на розміщення реклами на магазині, на що пояснила, що рекламний плакат, розташований на вулиці, їй не належить та був встановлений вже давно, а саме з липня 2003 року.

Рішенням начальника Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів № 29 від 24 червня 2008 року її було притягнуто до відповідальності за порушення статті 6 та частини 1 статті 16 Закону України «Про рекламу», у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Посилаючись на те, що відповідачем під час винесення рішення не було взято до уваги, що вона не являється рекламодавцем, виробником або розповсюджувачем реклами, оскільки даний вид діяльності не зазначений в свідоцтві про сплату єдиного податку, розмір застосованої штрафної санкції необґрунтований, а також ту обставину, що під час розгляду матеріалів про порушення законодавства «Про рекламу»її було позбавлено права бути присутньою, надавати свої пояснення та заперечення у відповідності до ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України, позивач просила:

Визнати дії начальника Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів в частині накладення фінансових (штрафних) санкцій за порушення Закону України «Про рекламу»- протиправними.

Скасувати рішення № 29 від 24.06.2008 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою Ямпільського районного суду від 30 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, відповідно до статті 22 КАС України, справу передано на розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

В судове засідання позивач повторно не з’явилась, надавши до суду заяви про можливість розгляду за її відсутності (а.с. 66, 74).

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо заявленого позову. Зазначала, що позивач під час розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу не заперечувала щодо виявленого порушення та погодилась з ним. Мала намір отримати відповідні дозволи на встановлення зовнішньої реклами, в підтвердження чого надала довідку з Ямліьської міської ради. В зв’язку з чим представник відповідача просила відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію серії В00 № НОМЕР_2 ОСОБА_1 29.06.2000 року зареєстрована Ямпільською районною державною адміністрацією Вінницької області, як фізична особа –підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до протоколу про порушення законодавства про рекламу № 0163 від 19.06.2008 року, складеного головним спеціалістом Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів Колосовою Л.С. встановлено, що в м. Ямпіль по вул. Комсомольська на газоні розміщено та розповсюджено рекламу наступного змісту «Магазин ШИК»Мир женской и мужской одежды»Магазин «Крамничка», «Куры-Гриль». На момент здійснення контролю вищезазначену зовнішню рекламу розміщено в населеному пункті без відповідно дозволу, що надається виконавчими органами міської ради, а також рекламу розповсюджено не українською мовою.

З протоколом ОСОБА_1 ознайомлена про, що свідчить її підпис під ним та була повідомлена про засідання щодо розгляду справи про порушення законодавства про рекламу на 24.06.2008 року на 10-00 –11-00 год. в приміщенні управління (а.с. 8, 79).

24 червня 2008 року складено протокол № 0163 щодо засідання по розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, на яку були присутні начальник Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів Сорока І.І., головний спеціаліст Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів Колосова Л.С. та ФОП ОСОБА_1

Рішенням начальника Вінницького обласного управління у справах захисту прав споживачів № 29 від 24.06.2008 року, за порушення пункту 1 статті 16 та статті 6 Закону України «Про рекламу», на підставі статті 27 Закону України «Про рекламу»на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700 грн.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про рекламу»(далі –Закон) застосування мови у рекламі здійснюється відповідно до законодавства України про мови.

Згідно частини 1 статті 16 цього ж Закону визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Відповідно до визначень даних в статті 1 Закону зовнішня реклама це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Позивач на обґрунтування свого позову зазначає, що даний рекламний щит нею не був встановлений, не містить інформації про товари чи послуги реалізацію яких вона здійснює, а тому вона не є «розповсюджувачем реклами», у розумінні Закону України «Про рекламу». Проте дані посилання спростовуються наявними доказами в матеріалах справи.

Так згідно договору оренди № 1 від 1.06.2008 року ОСОБА_1 (орендар) бере у тимчасове користування приміщення, розташованого за адресою м. Ямпіль, вул. Комсомольська, 44, магазин «Лідія», «Крамничка». Саме за цією адресою був виявлений рекламний щит, на якому серед інших вказана назва магазину «Крамничка».

В подальшому, після складання протоколу про порушення законодавства про рекламу 19.06.2008 року та проведеним засіданням по справі про порушення законодавства про рекламу 24.06.2008 року, згідно довідки Ямпільської міської ради № 0212516 від 23.06.2008 року, ОСОБА_1 23.06.2008 року подала документи до міської ради, необхідні для розміщення рекламного щита по вул. Комсомольській, 44.

Не беруться судом до уваги посилання позивача, що їй було обмежено право на участь в розгляді питання про порушення законодавства про рекламу, і як наслідок неможливість надати заперечення та пояснення з приводу порушень. Відповідно до протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, ОСОБА_1 була присутня на ньому, про що свідчить її підпис (а.с. 8).

Розмір штрафної санкції розрахований відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 27 Закону де встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Відповідно до частини 7 цієї ж статті визначено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки на момент розгляду справи інформації щодо вартості розповсюдженої реклами не було, відповідачем було прийнято рішення з визначенням суми штрафної санкції передбаченої частиною 7 статті 27 Закону.

Оскільки доводи позивача щодо протиправності прийнятого рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, то в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо  він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

В задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   06.02.10  

Суддя/підпис/                                                  Дончик Віталій Володимирович

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

01.02.2010