Єдиний унікальний номер справи 235/7577/19

Номер провадження 2/235/185/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2020 року                                                                  м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді: Клікунової А. С.,

за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд суду пред`явлено вказану позовну заяву, в якій АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.11.2012 року в сумі 81755,358 гривень.

       Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 23.11.2012 року між акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом за кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить його підпис у заяві. За посиланням ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачував борг за кредитом та відсотки, в зв`язку з чим утворено заборгованість станом на 31.08.2019 року у розмірі 81755,35 гривень. Відповідачу неодноразово адресувались повідомлення про наявність заборгованості за кредитним договором, але належну суму до теперішнього часу не повернуто, що змусило ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому порядку захищати свої майнові інтереси.

       Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін що узгоджується з ч. 4 ст. 19, ст. 274 ЦПК України.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» про дату, час проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст. 130 ЦПК України, представником Гребенюк О.С. (діє на підставі довіреності) надано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 221 ЦПК України заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито максимальні заходи для його повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. В матеріалах справи наявна розписка від 24.01.2020 року про вручення відповідачу повістки під особистий підпис.

З огляду на вказане, в розумінні ст. 280 ЦПК України наявні умови для проведення заочного розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, - приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні правовідносини.

       23.11.2012 року ОСОБА_1 оформив в акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» заяву про відкриття кредитної картки.

Заперечень від відповідача ОСОБА_1 , що ним укладено договір з АТ КБ «ПриватБанк» та отримано кредитні кошти – під час розгляду судом справи не надійшло.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вказане свідчить, що підписана 23.11.2012 року ОСОБА_1 анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку складає між сторонами договір, відповідно до умов якого відповідачу публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» надано кредит у розмірі 800,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписання відповідачем заяви засвідчує його ознайомлення та згоду з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також підтверджує його згоду на те, що вказані документи в цілому складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Власник картки зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту.

ОСОБА_1  було допущено порушення виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань, за кредитом станом на 31.08.2019 року було утворено заборгованість в сумі 81755,35 гривень, з яких: 531,80 гривень – заборгованість за кредитом; 72085,08 – заборгованість по процентам за користування кредитом; 4769,17 гривень – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 гривень – штраф (фіксована частина); 3869,30 гривень – штраф (процентна складова).

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах встановлених договором, а позичальник, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. З аналізу правових норм параграфу 1 глави 71 ЦК України (саме ці положення застосовуються до кредитних відносин) випливає, що кредит надається суб`єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає банківський кредит як будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів із такої суми. АТ КБ «ПриватБанк», надавши ОСОБА_1 кредитні кошти за договором № б/н від 23.11.2012 року (тобто виконавши своє основне зобов`язання) отримав право на повернення позикових коштів, процентів, а відповідач взяв на себе зобов`язання виконання всіх умов договору. В порушення погоджених сторонами умов договірних відносин відповідач ОСОБА_1 не виконував умови зазначеного договору № б/н від 23.11.2012 року, порушив передбачені терміни погашення кредиту, що підтверджується випискою по картковому рахунку. Станом на 31.08.2019 року заборгованість за кредитом –531,80 гривень, заборгованість по процентам за користуванням кредиту – 72085,08 гривень, всього 72616,88 гривень - ця сума підлягає присудженню до стягнення.

Приймаючи такий висновок, суд враховує, що відповідачем не надано належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростовано наданий позивачем розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). Нарахування пені на суму простроченої заборгованості відповідача за кредитним договором передбачена положенням Умов та правил надання банківських послуг при непогашенні кредиту в строк, встановлений Графіком погашення кредиту. З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума пені, яка нарахована станом на 31.08.2019 року складає 4769,17 гривень.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним договором. ПАТ КБ «ПриватБанк» заявлено вимоги стягнення з відповідача штрафу на загальну суму 4369,30 гривень.

З вищевказаного вбачається, що пеня і штрафи нараховані ПАТ КБ «ПриватБанк» за одне й те ж саме порушення - за порушення відповідачем строків виконання зобов`язання, тобто у цьому випадку має місце подвійне стягнення, що законом забороняється.

В правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2003 цс-15 від 21.10.2015 р., та постанови Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-1374цс17 від 11.10.2017 року (підлягає обов`язковому врахуванню в розумінні ч. 4 ст. 263 ЦПК України) зазначено, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Разом з тим, суд вважає не потрібним надавати правову оцінку умовам договору між сторонами щодо покладання на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності в спосіб стягнення неустойки, оскільки до спірних відносин в частині вимог позивача стягнення пені, штрафів підлягає застосуванню положення Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року.

Згідно ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить с. Запоріжжя Покровського району Донецької області. В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р. Згідно із пунктом 23 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року до таких населених пунктів належить с. Запоріжжя Покровського району Донецької області. Крім того, райони проведення АТО були визначені іншими нормативно-правовими актами, зокрема, наказом Служби безпеки України від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення». Згідно з цим наказом районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень). Згідно відомостей в паспорті відповідача про адресу реєстрації – ОСОБА_1 є мешканцем с. Запоріжжя, Покровського району, Донецької області.

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Отже, незважаючи на те, що дія Переліку пунктів, де проводиться антитерористична операція розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р була зупинена, Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в тому числі і його ст. 2, яка забороняє нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами, підлягає застосуванню, оскільки цей закон не скасований, а також у зв`язку з тим, що прийняті інші нормативні акти, що визначають райони проведення АТО.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за кредитним договором № б/н від 23.11.2012 року нарахована неустойка (пеня, штрафи) за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасне погашення відсотків. Таким чином є підстави для застосування в цій частині вимог норму ч. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та постановити рішення про відмову в задоволенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 500,00 гривень (фіксована частина), штраф у розмірі 3869,30 гривень (процентна складова).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі задоволення позову – на відповідача. Позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково на суму 72616,88 гривень, тобто на 88 % від заявлених вимог (81755,35 /72616,88 * 100 %), тому розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дорівнює 1960,48 гривень (1921 * 88 / 100).

Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 554, 629, 1048, 1054 ЦК України, ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», виконуючи вимоги ст. ст. керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

       Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

       Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»:

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.11.2012 року в сумі 72616 (сімдесят дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 88 копійки, в тому числі 531,80 гривень – тіло кредиту, 72085,08 гривень – проценти за користуванням кредитом);

- судовий збір в сумі 1960 (одна тисяча сімсот одна) гривня 48 копійок.

       В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. 

               Заочне рішення може бути переглянуте Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення суду –  19.02.2020 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», р/р № НОМЕР_1 , МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1

       Суддя: