Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2010 р. справа № 2а-23579/09/0570
час прийняття постанови: 16-58
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Васнєві Д.Г.
за участю представників: позивача – Філіної Н.О. (довіреність від 13.01.2010 року № 05/07.1-00036), відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської міської ради до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки» про спонукання закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на домоволодіння,
В С Т А Н О В И В:
Макіївська міська рада (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки» (надалі – БТІ м.Макіївки, відповідач) про спонукання закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на домоволодіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 знищено, власники у нього відсутні, при цьому діюче законодавство не надає право органам БТІ без заяви власника закрити розділ реєстру та реєстраційну карту, а тому заявник у судовому порядку просить спонукати БТІ виконати наведені дії.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, та надав відзив на позовну заяву, у якому визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності відповідача та на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
При розгляді вказаної заяви, землевпорядниками відділу з регулювання земельних відносин Макіївської міської ради було проведено ряд заходів по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з яких встановлено, що на вказана земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, не забудована, жилий будинок, який знаходився на цій земельній ділянці повністю зруйновано, знаходиться в незадовільному стані: вкрита карантинними рослинами. Мешканці сусідніх будинків використовують як стихійне звалище побутового сміття.
Відповідно до листа № 1/35-07-1253 від 19.10.2009 р. КП „БТІ м. Макіївки” встановлено, що згідно з реєстраційними даними КП „БТІ м. Макіївки”, будівля, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована на ім’я ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.07.1977 року. На підставі листа Червоногвардійського відділу реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області від 05.11.2009 № 2271/06-114 року встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Актовий запис № 1095.б.
Згідно витягу зі спадкового реєстру першої Макіївської нотаріальної контори від 10.11.2009 року № 22055958, спадкова справа була заведена, проте спадок прийнято не було.
Враховуючи зазначене, позивач просив провести дії щодо закриття реєстру прав та реєстраційної справи на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В силу підпункту 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговане повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", що визначено ст. 1 цього Закону.
Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
В силу п. 4 ст. 5 Закону, державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.
Місцевими органами державної реєстрації, у відповідності з ст. 7 Закону, є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).
У відповідності з п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно на час звернення позивача щодо здійснення реєстрації також визначені п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за N 157/6445).
Реєстрація прав власності згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 6/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року N 66/7387), здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Отже, відповідач виконує делеговані йому виконавчим органом місцевого самоврядування повноваження щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
У відповідності до п. 1.4. ст. 1 зазначеного Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Згідно з п. 1.7. ст. 1 Тимчасового положення № 7/5 Реєстр прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстр прав) є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
Підстави для закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи наведені у п 4.2. ст. 4 Тимчасового положення № 7/5. Відповідно до зазначеного пункту, розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення реєстратора прав у разі знищення нерухомого майна за заявою власника майна. При цьому до заяви додається акт відповідного органу, що засвідчує факт знищення майна та правовстановлювальні документи (у разі наявності) на знищене майно, які підлягають анулюванню у порядку, установленому цим Положенням.
Зважаючи на те, що нормами діючого законодавства не передбачено право органів БТІ на закриття реєстру прав та реєстраційної справи, а у матеріалах справи наявні документи, що підтверджують юридичний факт знищення майна та відсутність власників, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, оскільки позовні вимоги є законними та обґрунтованими.
За нормами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б доводили неправомірність позовних вимог позивача, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов Макіївської міської ради до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки» про спонукання закрити розділ реєстру прав та реєстраційну справу на домоволодіння – задовольнити повністю.
Спонукати комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” провести дії щодо закриття розділу реєстру справ та реєстраційної справи на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15 лютого 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 20 лютого 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.