ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2020 року

Київ

справа №825/366/16

адміністративне провадження №К/9901/19224/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєва В.І. Пасічник С.С. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуПрилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 (суддя - В.В. Добрянський)

та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 (колегія у складі суддів: Гром Л.М., Межевича М.В., Сорочка Є.О.)

у справі № 825/366/16

за позовомПриватного підприємства «Ротранс»

доПрилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ротранс» (далі - Підприємство) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі -ОДПІ), в якому просило: визнати бездіяльність ОДПІ щодо невиконання своїх обов`язків, встановлених вимогами пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), щодо прийняття (складання) і подання (направлення) на адресу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівській області висновків із зазначенням сум ПДВ - 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 грн. за листопад 2015 року відповідно, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Підприємства (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37787802), протиправною; зобов`язати ОДПІ прийняти (скласти) і подати (направити) на адресу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум ПДВ - 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 грн. за листопад 2015 року відповідно, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Підприємства, (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37787802).

Позивач вважає протиправною бездіяльність ОДПІ щодо невиконання своїх обов`язків, встановлених вимогами пп. 200.18.1 п. 200.10 ст. 200 ПК України, щодо прийняття (складання) і подання (направлення) на адресу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області висновків із зазначенням сум ПДВ 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 грн. за листопад 2015 року, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету, тим самим порушує право ПП «Ротранс» на своєчасне отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 позов задоволено. Визнано бездіяльність ОДПІ щодо невиконання своїх обов`язків, встановлених вимогами пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України, щодо прийняття (складання) і подання (направлення) на адресу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівській області висновків із зазначенням сум ПДВ - 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 грн. за листопад 2015 року відповідно, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Підприємства, (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37787802), протиправною. Зобов`язано ОДПІ прийняти (скласти) і подати (направити) на адресу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, що здійснює обслуговування бюджетних коштів, висновки із зазначенням сум ПДВ - 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 грн. за листопад 2015 року відповідно, що підлягають автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Підприємства, (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37787802).

Рішення судів мотивовані, тим що ОДПІ допустило бездіяльність в частині не направлення Казначейству висновку про відшкодування, заявленого позивачем бюджетного відшкодування згідно поданих податкових декларації за листопад, грудень 2015 року, так як у відповідності до довідок камеральних перевірок вказані суми підтвердженні.

Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується на те, що згідно із наявною в нього інформацією, яка надійшла від ГУ ДФС у Чернігівській області стосовного позивача є застереження в частині підтвердження бюджетного відшкодування по податковій деклараціям за жовтень та листопад 2015 року. Таке застереження обумовлено наявною оперативною інформацією ОУ ГУ ДФС про існування кримінального провадження №320152700000000070 внесеного до ЄДРДР щодо факту присвоєння службовими особами позивача бюджетник коштів, за ч. 1 ст. 191 КК України.

В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.11.2015 та 16.12.2015 Підприємством були подані податкові декларації з ПДВ з заявами на відшкодування ПДВ в сумі 84300,00 грн. за жовтень 2015 року та 135169,00 за листопад 2015 року, які прийняті податковим органом: за жовтень 2015 року квитанція за реєстраційним № 9235228893 від 20.11.2015; за листопад 2015 року квитанція за реєстраційним № 9254421033 від 21.12.2015 (з урахуванням уточнюючого розрахунку, прийнятого за реєстраційним номером № 9238802813)

За результатами проведених камеральних перевірок (№ 213/15-222/37787802 від 10.12.2015 по декларації з ПДВ за жовтень 2015 року; № 5/15-222/37787802 від 06.01.2016 по декларації з ПДВ за листопад 2015 року) порушень вимог чинного законодавства з боку позивача не встановлено. Зазначено, що вказаний платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до пункту 200.18 статті 200 розділу V ПК України, оскільки відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Не отримавши заявлених коштів на поточний рахунок і будучи проінформованим від Казначейства про те, що ОДПІ не надало висновку про нарахування таких коштів, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, який був задоволений, з чим погоджується Верховний Суд з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п. 200.1 та 200.2 ст. 200 ПК України (тут та надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до приписів п. 200.18. ст. 200 ПК України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Посадові особи контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в разі порушення визначених у пункті 200.18 цієї статті термінів відшкодування несуть відповідальність відповідно до закону.

Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, заявлений позивачем в двох податкових деклараціях розмір бюджетного відшкодування був узгоджений податковим органом, шляхом проведення камеральних перевірок, за наслідками яких складені довідки. При цьому в таких довідках визначено, що заявлена сума позивачем підлягає автоматичному бюджетному відшкодування.

Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОДПІ, у випадку із позивачем, допустила протиправну бездіяльність, не направивши своєчасно до Казначейства висновок про нарахування позивачу суми бюджетного відшкодування, заявленої у податкових деклараціях за жовтень та листопад 2015 року.

Щодо доводів відповідача про наявність в нього інформації про порушення відносно позивача кримінального провадження №320152700000000070, внесеного до ЄДРДР щодо факту присвоєння службовими особами позивача бюджетник коштів, за ч. 1 ст. 191 КК України, то Суд Касаційної інстанції з огляду на наявну інформацію в Єдиному держаному реєстрі судових рішень, а саме мотивувальної частини ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.12.2016, справа « 751/1371/16-к (провадження 1-кс/751/3083/16) вказане кримінальне провадження, - 16.11.2016 було закрито, у зв`язку із не встановленням події злочину.

Інші доводи позивача не приймаються Судом до уваги, оскільки вони не підтверджуються матеріалами даної справи. Крім того Суд визнає, що ДПІ касаційною скаргою просить здійснити переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних взаємовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене, Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої та апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду