УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.
суддів: Шишка А.І., Матківського Р.Й. секретаря Самуляк О.М. з участю ОСОБА_1 її представника - адвоката ОСОБА_2, позивачки ОСОБА_3, представника прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління архітектури і містобудування та міського управління земельних ресурсів Івано-Франківського міськвиконкому, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 про визнання незаконним пункту 14 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20 лютого 2006 року про передачу ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0.0402 га АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та державного акта серія ЯБ № 977727 про право приватної власності на цю землю виданого їм 27 березня 2006 року, визнати неправомірними дії Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів та Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому по підготовці документації і відведення зазначеної земельної ділянки на місцевості, визнати незаконним висновок Управління земельних ресурсів №912 від 10 листопада 2005 року і висновок Управління архітектури і містобудування №2/3-3/2705 від 26 жовтня 2004 року про погодження передачі у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 спірної земельної
Справа № 22-ц-1451/08 Головуючий у І інст.Перегінець Л.В.
Категорія 45 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
ділянки, визнання права спільної власності на земельну ділянку та зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні допоміжними приміщеннями будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановленого паркана за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ОСОБА_7 на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року та у вересні 2007 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулись в суд з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони є власниками квартири №1 п'ятиквартирного будинку АДРЕСА_1. Відповідно генерального плану присадибної ділянки, на якій знаходиться зазначений житловий будинок також розміщені господарські будівлі загального користування мешканців цього будинку. Пунктом 14 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20 лютого 2006 року передано ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0.0402 га АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та видано їм 27 березня 2006 року державний акт серія ЯБ № 977727 про право приватної власності на цю землю . Позивачі вважали, що зазначеним рішенням та видачею державного акта про право власності на цю землю порушується їх право користування господарськими будівлями і спорудами житлового будинку АДРЕСА_1, так як квартири у цьому будинку ними приватизовані відповідно ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду".
Крім цього, позивачі вказували, що між співвласниками будинку АДРЕСА_1 склався певний порядок користування присадибною земельною ділянкою пропорційно ідеальних часток квартир у будинку і згоди на передачу відповідачам спірної земельної ділянки вони не давали, що не було враховано працівниками Управління архітектури і містобудування та міського управління земельних ресурсів Івано-Франківського міськвиконкому при складанні технічної документації на цю землю.
Під час розгляду справи ОСОБА_3 звернулась в суд до тих же відповідачів з аналогічним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2008 року вказані позовні заяви об'єднані в одне провадження і замінено відповідача у справі з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на Івано-Франківську міську раду. Такою ж ухвалою суду від 1 липня 2008 року як третю особу в розгляді цієї справи притягнуто ОСОБА_8.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2008 року позов задоволено частково. Визнано незаконним пункт 14 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 20 лютого 2006 року про передачу ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0.0402 га АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та виданий їм 27 березня 2006 року державний акт серія ЯБ № 977727 про право приватної власності на цю землю.
Визнано неправомірними дії Івано-Франківського міського управління
земельних ресурсів та Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому по підготовці документації та відведення в натурі спірної земельної ділянки та висновок Управління земельних ресурсів №912 від 10 листопада 2005 року і висновок Управління архітектури і містобудування №2/3-3/2705 від 26 жовтня 2004 року про погодження передачі земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0.0402 га АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки під частиною спірної земельної ділянки розміщені допоміжні приміщення спільного користування вищевказаного будинку.
Зобов'язано ОСОБА_1 і ОСОБА_7 усунути перешкоди в користуванні позивачами допоміжними приміщеннями шляхом демонтажу встановленого паркана.
Врешті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 і ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення і відмовити у задоволенні позову у справі, вказуючи на те, що при вирішенні даного спору судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, на думку апелянтів, судом не враховано, що спірна земельна ділянка не належить до прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, а є землями комунальної власності і відноситься до земель житлової та громадської забудови. Тому, правила ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" судом застосовані помилково. Крім цього, вказують апелянти,
органами місцевого самоврядування не закріплялась земельна ділянка за будинками АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, а представлена Івано-Франківським ОБТІ копія плану присадибної земельної ділянки будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 підтверджує самовільне будівництво ОСОБА_6 автомобільного гаража на спірній земельній ділянці. Апелянти вважають, що спірна земельна ділянка їм правомірно передана для будівництва житлового будинку і господарських споруд, а рішення суду з цього приводу є помилковим.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали подану апеляційну скаргу, просять цю скаргу задовольнити.
Позивачка ОСОБА_3 і представник прокуратури Івано-Франківської області доводи апеляційної скарги не визнали, вважають апеляційну скаргу безпідставною.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням сесії Івано-Франківської міської ради та видачею відповідачам державного акта про право власності на спірну земельну ділянку, порушено право позивачів на користування допоміжними господарськими будівлями житлового будинку АДРЕСА_1. які розміщені на частині спірної земельної ділянки. У зв'язку з цим, суд вважав неправомірними дії Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів та Управління архітектури і містобудування Івано-Франківського міськвиконкому по підготовці документації та відведення в натурі спірної земельної ділянки та їх висновки з цього приводу.
Рішення суду у справі відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону від 19.06.92 N 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і при будинкової території, відповідно до своєї частки у майні будинку.
Згідно з чч. 2 та 3 ст. 42 Земельного кодексу (далі - ЗК) у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначається співвласниками.
Відповідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду № 7 даних у п.19 "Про судову практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року, при приватизації громадянами одної або багатоквартирного будинку державного житлового фонду порядок користування закріпленою за ним при будинковою територією згідно з п. 5 ст. 10 Закону від 19 червня 1992 p. N 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду" здійснюється в порядку та на умовах, передбачених ч.3 ст. 42 ЗК, якою встановлено, що порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначається співвласниками. Якщо в жилому будинку приватизовано частину квартир, питання про користування при будинковою територією вирішується відповідно до положень ч.3 ст. 88 ЗК, тобто шляхом отримання в користування її частини, що відповідає частці приватизованих квартир та інших приміщень у вартості будинку і споруд. При цьому розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Як убачається з матеріалів справи, позивачі та відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 по вул. є співвласниками багатоквартирного житлового будинку та належних до нього будівель і споруд АДРЕСА_1, квартири в якому ними приватизовані згідно Закону України від 19 червня 1992 p. N 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду". Зазначені обставини сторонами не заперечуються і підтверджуються копіями свідоцтв про право власності на житло (а.с.16-20, 27, 31, 83, 182).
Даними, які містяться у викопіровці генерального плану щодо при будинкової території будинку АДРЕСА_1 (а.с.184, 201) підтверджується, що до зазначеного будинку належать господарські будівлі і споруди, які розміщені на вказаній земельній ділянці. Даний факт також підтверджується інформацією Івано-Франківського обласного ОБТІ (а.а. 126).
Згідно проведеної перевірки працівниками прокуратури м. Івано-Франківська по розгляду скарги ОСОБА_5 (а.а.. 133), даними, які містяться в акті обстеження спірної земельної ділянки складеного головним спеціалістом управління земельних ресурсів (а.с.151) та письмовими поясненнями представника управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (а.с.107, т.2) підтверджується, що на огородженій частині спірної земельної ділянки, яка передана відповідачам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських
будівель і споруд розміщена господарська споруда загального користування мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1.
Згоди на передачу відповідачам у приватну власність частини спірної земельної ділянки, на якій розміщені належні допоміжні приміщення зазначеного будинку позивачі не давали, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи письмових доказів з цього приводу.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку задовольнивши позов у справі, оскільки в порушення частин 2, 3 ст. 10 Закону У країни від 19.06.92 N 2482-ХІІ "Про приватизацію державного житлового фонду" п.3 ст. 42, ст. 118, п.3 ст. 124 ЗК України, п.п. 2., 2, 86 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації державних актів на право власності на землю від 04.05.1999 р. №85, п.3.2.2 Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів від 26.08.1997 р. зареєстрованих Міністерством юстиції України відповідно 04.06.1999р.за №345/3647 та 31.101997р. за №522/2326 передано ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 спірну земельну ділянку у приватну власність площею 0.0402 га АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та виданий їм 27 березня 2006 року державний акт серія ЯБ № 977727 про право приватної власності на цю землю, так як на частині цієї земельної ділянки розміщені господарські будівлі загального користування мешканців вищевказаного будинку, що перешкоджає їм користуватись зазначеними допоміжними приміщеннями.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування зазначеного судового рішення за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_7 відхилити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 вересня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.