Справа №22ц/737 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Загуменнова Н. М.

Категорія 27 Суддя-доповідач Жизневська А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Жизневської А.В.

суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.

при секретарі судового

засідання . Копій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді

Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 грудня 2008

року у матеріалах за заявою ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» (далі-

Приватбанк) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованності за кредитним договором, -

встановила:

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду від 05.12.2008 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованності за кредитним договором з ОСОБА_1

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення норм процесуального права просить скасувати вказану ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду І інстанцп. Зазначає, що поза увагою суду залишилися положення ч.1 ст.96 ЦПК України і те, що представлений кредитний договір відповідає вимогам законодавства щодо його оформлення, строк виконання зобов'язання, встановленого договором, настав, а боржник зобов'язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя виходив з того, що заявник просить стягнути штрафні санкції за користування кредитом, а? це може бути підставою для спору про право, оскільки вказані суми не зазначені у договорі.

Проте, такий висновок є безпідставним.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Виходячи із змісту ст.100 ЦПК України, у наказовому провадженні не може бути досліджено та розглянуто питання про стягнення штрафних санкцій, процентів, збитків, що не випливають з договору кредитування і не погоджуються з боржником.

З матеріалів вбачається, що Приватбанк подав заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором від 31.01.2008 року (а.сп.12). Представлений кредитний договір відповідає вимогам ст.207 ЦК України. До заяви долучено розрахунок заборгованності за кредитом та заборгованності по процентам за користування кредитом (а.сп.11). Вказані розрахунки відповідають умовам договору (а.сп.14).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом безпідставно відмовлено у прийнятті заяви Приватбанку. Ухвалу постановлено з порушенням вимог закону, вона підлягає скасуванню з поверненням заяви з матеріалами до суду для вирішення питання про її прийняття.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу З AT комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 грудня 2008 року скасувати. Заяву ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу разом з матеріалами повернути до того ж суду для вирішення питання про її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.