Справа № 22ц-8029/08
Головуючий в 1 й інстанції - Чебикін В.І.,
Категорія - 41
Доповідач - Сіромашенко Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Петренко О.І.,
суддів Сіромашенко Н.В., Максюти Ж.І.,
при секретарі Шило С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, КЖЕП №53 Індустріального району м. Дніпропетровська про вселення та зміну умов договору найму жилого приміщення, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-я особа: КЖЕП №53 Індустріального району м. Дніпропетровська про встановлення порядку користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2008 року у задоволенні вищевказаних позовів було відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 порушив питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог та відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 1986 року знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 19 червня 2007 року. 19 жовтня 1996 року Дніпропетровським бюро по обміну жилих приміщень відповідачці ОСОБА_2 був виданий обмінний ордер № 3250 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 на склад сім'ї 5 чоловік, в тому числі на її колишнього чоловіка ОСОБА_3, дочку ОСОБА_4, чоловіка доньки ОСОБА_1, доньку останніх ОСОБА_5. У жовтні 1996 року всі члени сім'ї заселилися в спірну квартиру, а 4 листопада 1996 року було зареєстровано місце проживання кожного із сторін за вказаною адресою.
Спірна квартира складається з 3-х ізольованих житлових кімнат площею 11, 2 кв.м, 9, 6 кв.м, 18, 1 кв.м, кухні - 8, 9 кв.м, коридору - 10, 5 кв.м, санвузла - 2, 7 кв.м, вбиральні -1, 3 кв.м; загальною площею - 62, 9 кв.м, житловою - 38, 9 кв.м.
Між сторонами фактично склався порядок користування житловим приміщенням, а саме: ОСОБА_1 мешкає в кімнаті площею 18, 1 кв.м, ОСОБА_4 - в кімнаті площею 11, 2 кв.м, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - в кімнаті площею 9, 6 кв.м. ОСОБА_6 проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 в кімнаті площею 11, 2 кв.м, однак, на цей час перейшла жити до свого чоловіка за іншою адресою.
На кожного проживаючого в спірній квартирі приходиться по 7, 77 кв.м житлової площі, а тому виділення ОСОБА_1 або ОСОБА_4 кімнати площею 9, 6 кв.м буде перевищувати долю інших наймачів фактично на 2 кв.м, що буде порушувати їхні житлові права. Виходячи з цього, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині його вселення в спірну квартиру та видачі йому ключів від вхідної двері необгрунтовані, оскільки він фактично проживає в спірній квартирі, має ключі від вхідної двері, постійно сплачує наймачу ОСОБА_6 свою частку квартплати та комунальні послуги.
Апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи, та, давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону; Висновки суду є обґрунтованими і підтвердженні наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставність приведених в апеляційній скарзі доводів.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду 1-ї інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307-308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.