АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛА СТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - Фадєєнко А.Ф.,

суддів - Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.,

при секретарі - Пачевій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційними скаргами Управління дорожнього господарства Одеської міської ради та комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради та комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

19.07.2007 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради про відшкодування матеріальної і моральної шкоди (а.с. 3-5).

Уточнивши вимоги (а.с. 75-76), позивачка зазначила, що 02.12.2006 р. о 17 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Мазда 323», державний номер НОМЕР_1, та рухаючись по АДРЕСА_1, потрапила в яму, яка була залишена після проведення дорожніх робіт.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивачки отримав механічні пошкодження, вартість ремонту якого склала 1491 грн. 03 коп. Від нервового фізичного і психічного виснаження погіршився стан її здоров'я, на ліки було затрачено 362, 53 грн., моральна шкода склала 10 000 грн.

Вартість правових послуг -1500 грн.

Представник відповідача КП «Міські дороги» Одеської міської ради позов не визнала.

Справа розглянута у відсутності представника Управління дорожнього господарства Одеської міської ради.

Рішенням суду стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки матеріальну шкоду у сумі 1491, 03 грн., витрати на лікування у сумі 304, 48 грн., моральну шкоду -10 000 грн., за правову допомогу - 1500 грн., судові витрати - 65 грн.

В апеляційних скаргах відповідачі просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись

Справа № 22ц-178/09

Головуючий у першій інстанції Гаращенко Д.Р.

Доповідач: Фадєєнко А.Ф.

Категорія ЦП:

перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Розглянувши спір, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачі є винними у дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась, 02.12.2006 p., а саме КП «Міські дороги», яке є баланс - утримувачем та відповідальним за експлуатаційне утримання вулично-

шляхової мережі м. Одеси, а Управління дорожнього господарства Одеської міської ради є замовником у проведені ремонтних робіт з відновлення дорожнього покриття по АДРЕСА_1, не здійснили належним чином ремонт дорожнього покриття, залишивши яку, в яку потрапив автомобіль позивачки.

З такими висновками суду повністю погодитися неможливо, оскільки вони зроблені з порушенням права на справедливий судовий розгляд відповідача - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради.

В силу ст. 303 ч.3 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 311 ч. 1 п.3 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.07.2007 р. справа зареєстрована у суді першої інстанції (а.с. 3).

24.07.2007 р. відкрито провадження і призначено справу у попереднє судове засідання на 15.08.2007 р. о 12 год. 00 хв. (а.с. 29), а потім - у судове засідання на 21.09.2007 р. о 9 год. 30 хв. (а.с. 37).

21.09.2007 р. справу призначено до слухання на 22.10.2007 р. (а.с. 43).

У цей день судом прийняті уточнені вимоги позивачки (а.с. 75-76), і справа відкладена слуханням без призначення дати (а.с. 77).

Дані про те, що відповідач - Управління дорожнього господарства Одеської міської ради отримало уточнені позовні вимоги у справі відсутні. Відсутні у справі і дані про направлення зазначеному відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів (а.с. 3-28), як це передбачено ст. 127 ч. 2 ЦПК України.

22.07.2008 р. суд розпочав слухання справи по суті у відсутності відповідачів і допросив свідка зі сторони позивачки - ОСОБА_2 (а.с. 93-94). У справі оголошена перерва на 26.08.2008 р. о 14 год. 30 хв.

Про слухання справи на 26.08.2008 р. сповіщено лише КП «Міські дороги» (а.с. 103), представник якого був у судовому засіданні.

Управління дорожнього господарства Одеської міської ради про слухання справи 26.08.2008 р. о 14 год. 30 хв. не повідомлялось (а.с. 102-105), і питання про наслідки його неявки згідно ст. 169 ЦПК України судом не розглядалось та думки учасників процесу з цього питання судом не з'ясовувались (а.с. 104-106).

Грубо порушивши право на справедливий суд одного із відповідачів, суд його заперечення на позов не вислухав, та свої висновки з цього питання у рішенні суду не висловив.

В силу ст. 6 ч. 1 Конвенції з прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий... розгляд його справи... незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...».

Допуск до суду першої інстанції є невід'ємною частиною права на справедливий суд.

Не повідомивши Управління дорожнього господарства Одеської міської ради, як це передбачено ст.ст. 74-76 ЦПК України, суд порушив його право на справедливий суд.

Згідно ст. 311 ч. 1 п.3 ЦПК України розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Зробивши висновок про солідарну відповідальність відповідачів щодо заподіяної матеріальної і моральної шкоди, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що за правилами ст.ст. 1166, 1167 ЦК України для покладання відповідальності на осіб, які заподіяли матеріальну і моральну шкоду необхідна сукупність чотирьох умов:

- наявність шкоди;

- протиправність дій осіб, які заподіяли шкоду;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою осіб, які заподіяли шкоду, та шкодою;

- вина у заподіяній шкоді.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано

шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

За змістом даної норми закону при спільному завдані шкоди має місце єдність дій осіб, які заподіяли шкоду, у такій взаємодії, при якій виключення однієї особи із комплексу дій осіб, які причинили шкоду, не призводить до виникнення спільного шкодливого результату.

Тому питання про солідарну відповідальність відповідачів потребують додаткового дослідження.

Поклавши на відповідачів солідарну відповідальність, суд не звернув увагу на те, що позивачка у позовній заяві та уточнених вимогах (а.с. 3-5, 75-76) на це не посилалась.

В силу ст. 11 ч. 2 ЦПК України стосовно диспозитивності цивільного судочинства особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спора на власний розсуд.

Законом не передбачено солідарне стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, судових витрат та судового збору, що зробив суд.

З урахуванням викладеного, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід уточнити заявлені вимоги, з'ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановити норми матеріального закону, які їх регулюють та з урахуванням здобутих фактичних даних постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п.3, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Управління дорожнього господарства Одеської міської ради та комунального підприємства «Міські дороги» Одеської міської ради задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.