УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Шишко А.І.,
суддів: Бойчука І.В., Павлишиної А.Т.,
з участю: секретаря Сем"янчук С.Й.
сторін: апелянта - ОСОБА_1, голови Дзвиняцької
сільської ради ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника ОСОБА_4-ОСОБА_5, представника ОСОБА_6- ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до Дзвиняцької сільської ради Богородчанського району, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання незаконною відмови у наданні у власність земельної ділянки, визнання незаконним рішення 12 сесії Дзвиняцької сільської ради від 28.12.1993 року та Державного акту на право власності, повернення самовільно захопленої земельної ділянки, стягнення спричиненої матеріальної та моральної шкоди, визнання недійсним Державних актів про право власності від 08.06.2007 року площею 0, 25 га та від 08.06.2008 року площею 0, 40 га виданих на ім'я ОСОБА_6 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, що діє на підставі доручення ОСОБА_8 на ухвалу Богородчанського районного суду від 21 лютого 2008 року,
встановила:
У січні 2008 року ОСОБА_8 звернулася з позовом до Дзвиняцької сільської ради
Справа № 22-ц-1414/2008р.
Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.
Категорія 4
Доповідач Шишко А.І.
Богородчанського району, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання незаконною відмови у наданні у власність земельної ділянки, визнання незаконним рішення 12 сесії Дзвиняцької сільської ради від 28.12.1993 року та Державного акту на право власності, повернення самовільно захопленої земельної ділянки, стягнення матеріальної та моральної шкоди, визнання недійсним Державних актів про право власності від 08.06.2007 року площею 0, 25 га та від 08.06.2008 року площею 0, 40 га виданих на ім'я ОСОБА_6
Ухвалою Богородчанського районного суду від 19 вересня 2008 року провадження у справі за позовом ОСОБА_8 у частині позовних вимог до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про визнання недійсними рішення 12 сесії Дзвиняцької сільської ради від 28.12.1993 року щодо приватизації ОСОБА_4 земельної ділянки в с. Дзвиняч по вул. Шевченка та Державного акту на право власності на земельну ділянку 0, 2897 га; про повернення від ОСОБА_3 самовільно зайнятої частини земельної ділянки 0, 01 га та від ОСОБА_6 самовільно зайнятої частини заїзду по вул. Шевченка закрито по підставах п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі на дану ухвалу ОСОБА_1, що діє на підставі доручення ОСОБА_8 посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема ст.ст. 205, 212 ЦПК України. Апелянт зазначає, що суд закриваючи провадження у справі не з'ясовував обставин та підстав позову, а лише формально співставив сторони та його предмет. Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу повернути для розгляду по суті в суд першої інстанції.
Вислухавши доповідача, представника апелянта, заперечення відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження в справі суд виходив з того, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Разом з тим, такий висновок суду є передчасним.
Позивачка разом з іншими вимогами ставить питання про повернення самовільно зайнятої ділянки, відшкодування збитків, а таких вимог у 2006 році суд не розглядав.
Виходячи з вимог ст. 210 ЦПК України у вступній частині ухвали мають бути зазначені всі позовні вимоги з якими позивач звернувся до суду, однак суд не зазначив додаткових позовних вимог, хоч по них суд оголосив перерву.
Таким чином, ухвала про закриття провадження у справі з підстав, визначених п.2 ст. 205 ЦПК України є передчасною і не може залишатися в силі.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_8 задовольнити. Ухвалу Богородчанського районного суду від 21 лютого 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у цей же суд іншим складом.
Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.