Справа № 7802 Суддя 1- інстанції- Карякін О.О.
Категорія - 32 Доповідач- Єлгазіна Л.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді Червинської М.Є. Суддів- Лісового О.О., Єлгазіної Л.П. При секретарі - Володіній О.В.
За участю сторін : позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Єнакієвського міського суду Донецької обл. від 30 вересня 2008 року цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - „ Про відшкодування моральної шкоди внаслідок ДТП "
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Єнакієвського міського суду Донецької обл. від 30 вересня 2008року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд першої інстанції посилався на те , що 25.07.2007 року о 17 годині 00 хвилин, на автодорозі Знаменка - Луганськ - Ізваріно, ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ КРАЗ- 256 Б" державний номерний знак НОМЕР_1 з самоскидним причепом марки „СЗАП- 8551 " державний номерний знак НОМЕР_2, при переїзді дороги , стався розрив причепного пристрою, з виїздом вказаного причепу на зустрічну смугу дорожнього руху, і причеп скоїв наїзд на пішоходів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, спричинивши ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Кримінальна справа , порушена відносно ОСОБА_2 за ст..286 КК України, закрита відповідно до вимог ст..6 п.2 КПК України, оскільки на час споєння ДТП його дії відповідали вимогам правил дорожнього руху, і він не мав технічної можливості заподіяти даному ДТП.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди обґрунтована і з урахуванням конкретних обставин стягнув з ОСОБА_2 на користь позивачки, в рахунок відшкодування моральної шкоди - двадцять тисяч гривень, оскільки відповідач на думку суду, під час ДТП на правових підставах керував транспортним засобом.
Не погодившись з судовим рішенням, з апеляційною скаргою звернувся відповідач та представник відповідача, в якій просили рішення суду скасувати, постановити нове рішення , яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
На думку апелянтів, суд першої інстанції не взяв до уваги, що транспортний засіб відповідача вибув з керування ОСОБА_2 у зв.язку з непереборною силою - порушення тормозної системи внаслідок втомленого зносу металу, який при огляді встановити було неможливо. Втомлене зношення металу є наслідком даного ДТП.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення відповідача та його представника , які просили задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, пояснення позивача, яка просила скаргу залишити без задоволення , а рішення суду - без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно до вимог ст. 187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов, язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об, єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Апеляційним судом встановлено , що дійсно 25.07.2007 року о 17 годині 00 хвилин, на авто дорозі Знаменка - Луганськ - Ізваріно в районі 511км + 900метрів, ОСОБА_2, керуючи автомобілем „ КРАЗ- 256 Б" державний номерний знак НОМЕР_1 з самоскидним причепом марки „СЗАП- 8551 " державний номерний знак НОМЕР_2, при переїзді дороги , стався розрив причепного пристрою, з виїздом вказаного причепу на зустрічну смугу дорожнього руху, і причеп скоїв наїзд на пішоходів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, спричинивши ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть потерпілого(а.с.8) . Між подією та наслідками - смертю потерпілого ОСОБА_4 мається прямий причинний зв.язок, що не оспорюється стронами..
Відповідач вказаним автомобілем керував за договором позички, від 04.05.2005року, і посвідченим 04.05.2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_7. Харцизського міського нотаріального округу і зареєстрованого у реєстрі за № 817 (а.с.47)
Відносно ОСОБА_2 25.07.2007 року слідчим УМВС була порушена кримінальна справа за ст..286 КК України, оскільки на час споєння ДТП він керував вказаним автомобілем.(а.с10 -11) і постановою від 15.04.2008 року закрита за відсутністю складу злочину за ст..6 п.2 КПК України (а.с.38-39).
Відповідно до роз, яснень Пленуму Верховного суду України „ Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.92р. з наступними змінами передбачено, що:
п.2 - шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв, язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, -незалежно від наявності вини.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивачці спричинена моральна шкода у зв.язку з ДТП , оскільки вона переживає моральні страждання у зв, язку з втратою чоловіка та батька малолітньої дитини, стан здоров, я позивачки у зв, язку з зазначеною подією погіршився і вона перебуває на лікуванні лікаря - психіатра (а.с. 12, 14)
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України- моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
- якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров, я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань...
Розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначив в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачці моральних і фізичних страждань, позивачка суму моральної шкоди не оспорює.
На думку апеляційного суду розмір грошового відшкодування моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнала та продовжує зазнавати позивачка. Апеляційний суд вважає, що розмір моральної шкоди відповідає характеру та глибині моральних страждань позивачки.
Доводи відповідача та його представника про відсутність вини відповідача не впливають на висновок суду, оскільки шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки. Посилання відповідача та його представника на наявність непереборної сили безпідставні, оскільки така обставина не встановлена слідчими органами, і такі докази відсутні у матеріалах справи.
Апеляційний суд не застосовує вимоги ст.. 1193 ЦК України щодо зменшення шкоди, оскільки відповідач таких вимог у судовому засіданні не заявляв і доказів щодо наявності причини зменшення шкоди суду не надавав.
Розглядаючи спір , судова колегія вважає, що місцевий суд вірно врахував обставини справи і вірно визначив розмір моральної шкоди 20 тисяч гривень.
У зв'язку з наведеним, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції слід залишити без зміни.
Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 308, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Єнакієвського міського суду Донецької обл. від 30 вересня 2008 року -залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.