2-179/2007p. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2007 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Лобастовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 25.08.2006р. близько 21-30 передав відповідачу на зберігання належні йому кошти у сумі 3400 доларів США, що складає 17170 грн. 15.09.2006р. відповідач, скориставшись його станом здоров'я, без його згоди на своє ім'я придбав квартиру, витративши належні йому кошти. Просив суд стягнути з відповідача кошти у сумі 17170 грн., а також судові витрати по справі.
У судовому засіданні позивач змінив підстави позову та доповнив позовні вимоги, пояснивши, що 25.08.2006 року близько 21-30 год. приїхав з м. Рубіжне до відповідача та передав йому гроші у сумі 3400 доларів США, що еквівалентно 17170 грн. для придбання квартири. 15.09.2006 року відповідач без його згоди на своє ім'я за належні йому кошти придбав квартиру, вийшовши за межі наданих йому повноважень. Договір доручення у письмовій формі не укладали. Він не бажає проживати у придбаній відповідачем квартирі, не бажає отримувати право власності на неї, так як вона не задовольняє його вимогам. Просив суд стягнути з відповідача на його користь 17170 грн., а також на відшкодування моральної шкоди 2000 грн., яка завдана тим, що відповідач придбав собі квартиру за його гроші, та виразилася у переживаннях з приводу дій відповідача. Розмір моральної шкоди визначив виходячи з перенесених переживань.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач приїхав до нього у нетверезому стані, віддав йому гроші у сумі 3100 доларів США та попросив купити для нього квартиру. Він придбав для позивача квартиру, але оформив право власності на своє ім'я, так як позивач просив оформити квартиру на його сина ОСОБА_3, а ОСОБА_3 від цього відмовився. Він готовий у будь-який час переоформити квартиру на позивача. Договір доручення у письмовій формі не укладали. Він безкорисливо виконував прохання позивача, так як вони родичі. Вимоги про стягнення коштів вважає необгрунтованими.
Судом досліджені наступні докази:
показання свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні пояснив, що є сином позивача, позивач постійно просив відповідача придбати йому квартиру. Речі позивача знаходились у гаражі відповідача. Позивач передавав відповідачу гроші, сума йому невідома, для придбання квартири;
письмові докази: квитанції про сплату судових витрат, копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.10.2006р., копія паспорту позивача, довідка про курс валют, копія договору завдатку, копія договору купівлі-продажу від 15.09.2006р., копія витягу з Державного реєстру правочинів, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, матеріали про відмову у порушенні кримінальної справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
25 серпня 2006 року між сторонами було укладено усний безоплатний договір доручення, за яким відповідач зобов'язався підібрати для позивача квартиру з метою
придбання, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4, копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.4).
Задля цього позивач передав відповідачу кошти у сумі 3100 доларів США, що не заперечується сторонами.
Задовольняючи позов частково, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Згідно зі ст. ст.206, 208 ЦК України у даному випадку договір доручення може бути укладеним в усній формі, бо є безоплатним, укладеним між фізичними особами.
Відповідач, придбавши квартиру за кошти, належні позивачу, на власне ім'я, вийшов за межі умов укладеного договору, створив юридичні наслідки лише для себе за рахунок позивача, у зв'язку з чим правова підстава збереження майна позивача відпала, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу безпідставно набуті кошти.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Позивачем суду не надано доказів на підтвердження передачі відповідачу коштів у сумі 3400 доларів США, що еквівалентно 17170 грн. Оскільки відповідачем визнано факт отримання коштів у сумі 3100 доларів США, що еквівалентно 15655 грн., то в частині позовних про стягнення 1515 грн. слід відмовити за необґрунтованістю.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки між сторонами мали місце договірні відносини, а відповідно до ст. 611 ЦК України відшкодування майнової шкоди внаслідок порушення зобов'язання настає лише у випадках, встановлених законом або договором. У даному випадку такого виду правових наслідків встановлено не було.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, у сумі 501 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 456,79 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 1000, 1212 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 15655 (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) гривень, а також судові витрати, понесені позивачем, у сумі 456 (чотириста п'ятдесят шість) гривень 79 копійок.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.