ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 рокуСправа № 2а-237/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

в складі головуючого-судді Лозовського О.А.,  

при секретарі судового засідання  Чміль І.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3789,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ківерцівська міжрайонна державна податкова інспекція Волинської області звернулась з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3789,37 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суб»єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 06.03.2003 року зареєстрована Ківерцівською районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та взята на податковий облік Ківерцівською МДПІ як платник податків та платежів перед бюджетом. 14.12.2007 року відповідачем подано заяву на 2008 рік про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, у зв»язку з чим 29.12.2008 року одержав Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Однак, в порушення вимог статті 9  Закону  України „Про систему оподаткування”, статті 3  Закону України „Про порядок погашення  зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем до бюджету не сплачуються податкові платежі та збори, у зв”язку з чим станом на 29.12.2009 року існує податкова заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 3789,37 грн., яка утворилась внаслідок несплати у встановлені терміни нарахованих сум податку. В добровільному порядку заборгованість не погашена. Просить суд стягнути з активів відповідача бюджетну заборгованість по сплаті єдиного податку в розмірі 3789,37 грн.

В судове засідання представник позивача не з»явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Заперечень на позов до суду не надав.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, які беруть участь у справі по наявних письмових доказах у справі.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1.06.03.2003 року зареєстрована Ківерцівською районною державною адміністрацією як суб»єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку у Ківерцівській міжрайонній державній податковій інспекції Волинської області як платник податків та платежів перед бюджетом з 11.03.2003 року за №893, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №1049/17-127 від 11.03.2003 року.

14.12.2007 року відповідачем подано заяву на 2008 рік про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, у зв»язку з чим 29.12.2008 року їй було видано Свідоцтво про сплату єдиного податку серії Е НОМЕР_1, що засвідчує сплату єдиного податку в розмірі 1240 грн. 00 коп. щомісяця.

Згідно довідки Ківерцівської МДПІ про суму податкової заборгованості станом на 29.12.2009 року податковий борг по сплаті єдиного податку суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 становить 3789 грн. 37 коп.

Відповідно до вимог статтей 4, 9 Закону України “Про систему оподаткування” юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством України покладено обов”язок сплачувати податки та збори (обов”язкові платежі), є платниками податків і зборів й зобов”язані сплачувати належні їм суми у встановлені законом терміни.

Позивач здійснив заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги від 27.02.2008 року №1/154 та другої податкової вимоги від 28.03.2008 року №2/231, проте заборгованість відповідачем перед бюджетом не погашена.

Вказані податкові вимоги платником податків у визначеному законом порядку не оскаржені та недійсними не визнані. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про порядок  погашення  зобов’язань  платників  податків перед бюджетами та  державними  цільовими  фондами” від 21.12.2000 року №2181-III (далі - Закон № 2181-III) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на день виникнення боргу або на день його погашення.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Суд вважає, що позивач, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся з позовом про стягнення бюджетної  заборгованості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог  позивача  про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 3789,37 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 частини 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  на підставі  Закону  України „Про  порядок  погашення  зобов’язань  платників  податків перед бюджетами та державними  цільовими  фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з активів підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев»ять) грн. 37 коп. в дохід Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови  подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.  

Постанова виготовлена в повному обсязі 19 березня 2010 року.

Головуючий                                              О.А.Лозовський