Справа № 10-40/09 р. Головуючий у 1 інстанції Васильчук С.Ф.
Категорія ст. 236 КПК України Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2009 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В. суддів: Михайловського В.І.,
Слісарчука Я.А.
з участю: прокурора Шадури П.П. захисника ОСОБА_1
скаржника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Черняхівського району Житомирської області від 23 січня 2009 року про порушення кримінальної справи по факту зловживання службовими особами та вчинення службовими особами службового підроблення, а саме за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.354 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Згідно змісту постанови суду, 30.01.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з скаргою на постанову прокурора Черняхівського району від 23.01.2009 року про порушення кримінальної справи, посилаючись на те, що у зв'язку з проведенням в його службовому кабінеті обшуку, порушуються права та підривається авторитет ОСОБА_2 серед колег.
На думку скаржника, кримінальна справа, порушена по факту, не грунтується на достатніх приводах і підставах, а тому, при винесенні зазначеної постанови, у прокурора не було достатніх підстав для порушення справи по факту. Прокурор також виявив упередженість при порушенні кримінальної справи та порушення вимог ст.94 КГЖ України, оскільки приводи і підстави для порушення справи відсутні як відсутній й сам склад злочину, передбаченого ст.ст.364, 366 КК України.
В обгрунтування постанови від 13.02.2009 року суд першої інстанції послався на наявність певних приводів і підстав, передбачених змістом ст.94 КПК України та на вимоги ст.2368 КПК України.
В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.02.2009 року, постановити ухвалу, якою скасувати постанову прокурора Черняхівського району від 23.01.2009 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб Черняхівської РДА Житомирської області за ст.ст.364, 366 КК України та відмовити в порушенні кримінальної справи.
В обгрунтування апеляції ОСОБА_2 посилається на ті обставини, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті не врахував вимоги матеріального та кримінально-процесуального закону. В матеріалах справи відсутні достатні дані щодо причетності службових осіб Черняхівської РДА до подачі заяв громадянами про надання земельних ділянок.
Крім того, на думку апелянта, судом не враховано, що відповідно до посадових обов'язків, начальник Держскомзему Черняхівського району Житомирської області не має повноважень по наданню земельних ділянок, у тому числі й громадянам, зазначеним у постанові про проведення обшуку, будь-якого впливу на депутатів Зороківської сільської ради він не має також, також і не має повноважень на надання згоди на розроблення проектів землеустрою.
В апеляції ОСОБА_2 також посилається на те, що він не відноситься до посадових осіб Черняхівської РДА Житомирської області, однак зі змісту документів та проведених слідчих дій вбачається, що слідчий фактично врахував його в склад службових осіб Черняхівської РДА і обвинувачує у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.364, 366 КК України. На думку апелянта слідчий зацікавлений у порушенні справи, оскільки йому не було у певний час виділено земельної ділянки у парковій зоні смт.Черняхів.
Заслухавши доповідача по справі, міркування прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які підтримали подану апеляцію з наведених мотивів, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ст.2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи та не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З матеріалів справи та змісту постанови Черняхівського районного суду від 13.02.2009 року вбачається, що встановлена та досліджена наявність слідуючих приводів і підстав для порушення кримінальної справи по факту зловживання службовими особами та вчинення службового підроблення
службовими особами Черняхівської РДА, таких як наявність 11 заяв громадян про виділення земельних ділянок та пояснення частини вказаних громадян про те, що вони не писали таких заяв, не підписували їх та не доручали будь-кому це робити, пояснення голови Зороківської сульської ради з приводу того, що працівниками Черняхівської РДА ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подавалися до сільської ради заяви від 11 осіб про надання земельних ділянок з особистими проханнями про їх задоволення, висновок спеціаліста №1/29 від 21.01.2009 року щодо вчинених на певних заявах підписів не їх заявниками.
Апеляційний суд не погоджується з посиланнями апелянта на те, що суд першої інстанції не проаналізував належним чином всі докази, не врахував того, що ОСОБА_2 не відноситься до посадових осіб РДА, а також і те, що ст.364 КК України в обов'язковому порядку передбачає настання істотної шкоди. З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа порушена 23.01.2009 року за фактом зловживання службовим становищем та вчинення службового підроблення службовими особами Черняхівської РДА, що спричинило тяжкі наслідки, тобто за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України. Як вбачається з наданих матеріалів та пояснень слідчого, в провадженні якого знаходиться справа, коло та причетність конкретних осіб до вчинення вказаного злочину органами досудового слідства у даний час встановлюється, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 на момент розгляду його скарги в суді першої інстанції за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України не порушувалася та обвинувачення йому не пред'являлося.
У цьому зв'язку є також неприпустимими будь-який аналіз та оцінка зібраних доказів щодо наявності складу злочину та причетності до його вчинення певних осіб під час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Є також необгрунтованими посилання апелянта на те, що у даному випадку відсутній склад злочину, передбаченого ст.ст.364, 366 КК України, а також і на те, що у даному випадку відсутні ознаки заподіяння матеріальної шкоди, оскільки вказані обставини можуть бути досліджені та доводитися під час проведення досудового слідства, здійснення певних слідчих дій та відповідних юридичних висновків.
Законність джерел отримання даних, які стали приводом для винесення постанови про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами та вчинення службовими особами Черняхівської РДА службового підроблення від 23.01.2009 року підтверджується письмовими матеріалами кримінальної справи за №237003/09 за ст.ст.364, 366 КК України та будь-яких сумнівів не виклакає.
Апеляційний суд вважає неприпустимим здійснення додаткового дослідження будь-яких доказів щодо доведеності вини та причетності певних посадових осіб до вчинення злочинів, передбачених ст.ст.364, 366 КПК України, у тому числі й тих, на які є посилання в апеляції ОСОБА_2, оскільки зазначені дії можуть здійснитися лише на таких стадіях кримінального процесу як досудове та судове слідство.
Посилання апелянта на те, що слідчий, в провадженні якого знаходиться справа, має зацікавленість у результатах розслідування вказаної кримінальної справи також не може бути безумовною підставою для визнання незаконною та приводом для скасування постанови про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовими особами та вчинення ними службового підроблення, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України.
Суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.2367, 23б8 КПК України під час прийняття до свого провадження та розгляду скарги ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 23.01.2009 року, будь-яких порушень кримінального та кримінально-процесуального закону у цьому зв'язку апеляційний суд не вбачає.
З матеріалів справи та змісту самої постанови суду від 13.02.2009 року також вбачається, що наявність даних, передбачених змістом ст.94 КПК України також належним чином досліджена та врахована судом першої інстанції під час розгляду скарги по суті.
З урахуванням вищенаведеного та приймаючи до уваги законність і достатню обгрунтованість постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.02.2009 року, апеляційний суд не знаходить підстав для її скасування та постановления рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи від 23.01.2009 року.
Керуючись ст.ст. 2368, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2009 року щодо нього - без зміни.