Справа № 22-9191
Головуючий у І інстанції - Вовк С.В.
Доповідач - Горелкіна Н.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26 "листопада 2008р. Апеляційний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Горелкіної Н.А.
суддів - Ратнікової В.М.
- Штелик С.П.
при секретарі - Пасинок B.C.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві
цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення
Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року по
справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ :
5.05.200бр. ОСОБА_1. пред'явила позов до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя.
В заяві зазначала, що з 9.0б.1979р. вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей.
Під час шлюбу були придбані квартири за АДРЕСА_1 , вартістю 1515000 грн. кожна.
За попередньою домовленістю про розподіл майна подружжя квартира №49 буде належати відповідачеві, а квартира №48 -їй, що підтверджується договором позики грошових коштів від 29.11.2005р., згідно з яким відповідач позичив у неї 1515000 грн., з метою виконання зобов'язання зобов'язався передати в іпотеку квартиру АДРЕСА_2
Проте їй стало відомо, що відповідач хоче продати зазначені квартири без її згоди.
Посилаючись на наведене, позивачка просила суд поділити спільне майно подружжя, виділивши їй у власність квартиру АДРЕСА_3 а відповідачеві - квартиру №49 в цьому ж будинку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2006р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 червня 2007р. та ухвалою Верховного Суду України від 22 листопада 2007р. позов задоволений.
Ухвалою, Печерського районного суду м. Києва, від 2 3 травня 2008р. рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 червня 2006р. скасоване у зв'язку з ново виявленими обставинами.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 2 4 вересня 2008р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, а також в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що сторони відповідно до ст.69 СК України розділили майно за взаємною згодою. Відповідно до цієї угоди квартири за АДРЕСА_1 передаються у власність відповідача.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. 09.Об.1979р. укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом реєстрації шлюбів в м. Києва з державним Центром розвитку сім»ї, актовий запис № 1858.
Відповідно до договорів купівлі-продажу від 06.05.2001 та від 03.09.1993 сторони, перебуваючи в шлюбі, придбали за спільні кошти квартири АДРЕСА_1, вартістю 1515 000 грн. кожна.
Згідно з ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Договором позики грошових коштів від 29.11.2005р., укладеним сторонами, підтверджується факт попередньої домовленості сторін про поділ спільного майна подружжя (а.с.7).
За таких обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню, слід розподілити майно подружжя та визнати за позивачкою право власності на АДРЕСА_3 вартістю 1515000 грн., а за відповідачем -право власності на АДРЕСА_2 вартістю 1515000 грн.
Відповідач не надав доказів, які б спростували визначену позивачкою вартість зазначених квартир.
Посилання на те, що на території республіки Кіпр між ОСОБА_3 та. ОСОБА_1. 12.10.2005р. укладено письмову угоду про розподіл спільного майна, згідно з умовами якої квартири за АДРЕСА_1 залишалися у власність ОСОБА_4., не заслуговують на увагу.
Згідно з ч.2 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Нотаріально посвідченого договору про поділ майна подружжя відповідач не надав.
Копія договору від 12.10.2005р., прикладена до листа адвоката ОСОБА_5 з Лімассолу від 22.6.2006р., не підписана сторонами, нотаріально не посвідчена (а.с.88-92 т.1).
Не може служити підставою для відмови в задоволенні позову підтвердження без
дати доктора ОСОБА_6- адвоката, в якому зазначено, що відповідачка
подала загальний виклик до суду із вимогами про розірвання вказаної угоди, однак досі
не подала позовної заяви, оскільки цей факт не має правового значення для
вирішення спору за позовом ОСОБА_1., доданого на підставі ст.
ст.60, 64, 67, 69 СК України.
Керуючись ст.ст. 309 ч.1 п.3, 316 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 задовольнити, рішення Печерського районного суду м. Києва від 24 вересня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя задовольнити.
Розділити майно подружжя та визнати:
за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3
за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_2
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1700 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.