УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-1122/10/2370
31.03.2010 р. м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Коваленко В.І., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог акціонерне товариство «Укрінбанк»про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,
ВСТАНОВИВ:
Придніпровське відділення державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до повного виконання ним своїх зобов’язань.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2010 року позов залишено без руху до 31 березня 2010 року з метою усунення недоліків відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 106 КАС України.
Судом встановлено, що позивачем недоліки усунуто у повному обсязі у вищезазначений строк.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив, що дана справа не підвідомча Черкаському окружному адміністративному суду, а заявлений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Закону України «Про державну виконавчу службу»від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21 січня 1994 року № 3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням, –до виконання зобов'язань.
Відповідно до вимог пункту 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 для прикордонного контролю громадяни подають службовій особі контрольно-пропускного пункту Державної прикордонної служби паспорти, а у разі потреби й інші документи, передбачені відповідними міжнародними договорами України, та в ході перевірки паспортів, службові особи КПП з'ясовують наявність обмежуючих обставин, за яких громадянину може бути тимчасово відмовлено у виїзді з України, а у разі потреби проводять опитування громадян, які прямують через державний кордон, для з'ясування питань, пов'язаних з їх пропуском через державний кордон.
Згідно положень частини 2 статті 8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»у разі відмови громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 6-8 частини першої статті 6 цього Закону, він може оскаржити цю дію у судовому порядку за місцем свого проживання.
Таким чином, аналіз положень ст.ст. 6, 8 зазначеного Закону та п. 8 Правил перетинання державного кордону громадянами України свідчить про те, що в судовому порядку може бути розглянуто лише оскарження рішення відповідних органів та посадових осіб про тимчасове обмеження виїзду за межі України.
В той же час, вищевказаним Законом не передбачено розгляд питань про обмеження виїзду з України в судовому порядку за поданням посадових осіб державної виконавчої служби.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України, розділ V якого присвячений процесуальним питанням, пов’язаним з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Оскільки дане подання стосується саме виконання судового рішення, суд при розгляді інших заяв після вирішення справи та набрання законної сили судовим рішенням керується положеннями статей розділу V КАС України. Даний розділ, як і Кодекс адміністративного судочинства України загалом, не закріплюють за адміністративними судами права розглядати та вирішувати дану категорію справ.
Крім цього, нормативно-правові акти, що регулюють згадувані відносини, також не визначають порядку такого вирішення.
Суд не може брати на себе повноваження, чітко не визначені та не передбачені законом, оскільки це суперечить частині 2 статті 19 Конституції України.
Отже, дослідивши подану позовну заяву та додані до неї письмові матеріали Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, враховуючи норми діючого законодавства, що регулюють відносини з приводу виконання судових рішень, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає до розгляду Черкаським окружним адміністративним судом, оскільки чинним законодавством України не передбачено надання таких повноважень адміністративним судам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження Придніпровському відділенню державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції до ОСОБА_1 про його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Повернути Придніпровському відділенню державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами та направити йому копію даної ухвали.
Ухвала відповідно до ч. 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на до повного виконання ним своїх зобов’язань.
ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Коваленко