Справа № 22ц-2734/2008
Головуючий в 1 інстанції Шкіндер О.А.
Категорія 27
Доповідач: Фурман Т.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 року грудня місяця 09 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого: ПузановоїЛ.В., суддів: Фурман Т.Г., Стародубця М.П. при секретарі: Віднині О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2008 року в справі
за заявою закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ,
встановила:
Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявленої вимоги товариство послалося на кредитний договір, який був укладений з ОСОБА_1 вчинений у письмовій формі 03.09.2007 року.
За умовами вказаної угоди ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки .
Оскільки ОСОБА_1 порушує умови договору щодо повернення кредиту і вказана обставина дає банку підстави достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, заявник просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі: 2266, 42 грн.
Ухвалою від 21 жовтня 2008 року суд відмовив у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить ухвалу суду скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що судом порушені норми матеріального і процесуального права .
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом ст.. 100 ЦПК України видача судового наказу неможлива, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Як вбачається із змісту поданої ЗАТ КБ «ПриватБанк» заяви і доданих до неї документів, банк , як кредитодавець, бажає реалізувати своє право вимоги дострокового повернення кредиту за письмово укладеним кредитним договором.
Оскільки така вимога не є безспірною, а доказів на підтвердження згоди ОСОБА_1 на дострокове повернення позики, заявник не надав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за заявленою ЗАТ КБ «ПриватБанк» вимогою не може бути видано судовий наказ.
При цьому , колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між сторонами відсутній правочин укладений у письмовій формі , що унеможливлює розгляд зазначеної вимоги в порядку наказного провадження.
Із матеріалів справи вбачається, що позичальником була заповнена і підписана сторонами заява від 03.09.2007 року в якій він погодився з Умовами надання банківських послуг , Правилами користування платіжною картою та Тарифами банку і погодився з тим, що ця заява є угодою між ним і банком про надання банківських послуг , а відтак відповідно до ст.. 207, 1055 ЦК України вимоги щодо письмової форми правочину сторонами дотримані.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, відповідних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
Ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 21 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.