Дата документу 19.02.2020

Справа № 937/9915/19

1-кс/937/67/20

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді Фоміна В.А.,

за участю секретаря – Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Фастовця О.В. про закриття кримінального провадження № 42016000000001889,-

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 04 грудня 2019 року надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Фастовця О.В. про закриття кримінального провадження № 42016000000001889.

В обґрунтування вимог скарги заявник вказує, що не згоден з постановою слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Фастовця О.В. про закриття кримінального провадження № 42016000000001889, оскільки вважає її необґрунтованою та упередженою. Так, слідчим не було перевірено правомірності дій слідчого Бреславського О.В. в частині повернення вилученого майна обвинуваченому, а саме автомобіля ДАФ 95ХБ430. Крім того, слідчим не було встановлено обставину про місце знаходження доручення виданого слідчим Бреславським О.В. про накладення арешту на майно обвинуваченого, а саме його відправлення на Укрпошту службовими особами Шевченківської районної прокуратури м. Запоріжжя. В оскаржуваній постанові відсутні відомості стосовно відповідальної особи за не закінчення слідчих дій в частині накладення арешту на майно обвинуваченого, хід виконання постанови про накладення арешту. Не було допитано ОСОБА_2 стосовно отримання нею автомобіля для його відчуження.

27.01.2017 року та 26.07.2019 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя була винесена ухвала про зобов`язання слідчих про допит ОСОБА_3 на предмет того чи відправляла вона на виконання 20.03.2017 року з прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя доручення слідчого Бреславського О.В. про накладення арешту на автомобіль. Крім того, 18.06.2018 року ухвалою Апеляційного суду Запорізької області слідчі органи прокуратури були зобов`язані провести допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , однак вказані рішення слідчим виконані не були.

Крім того, слідчим Фастовець О.В. не було надіслано на адресу заявника копію оскаржуваної постанови у передбачені законом строки. Слідчим також не було враховано, що внаслідок незабезпечення цивільного позову через не накладення арешту на майно ОСОБА_7 завдано тяжких наслідків законним інтересам та правам ОСОБА_1 передбачені ст. ст. 11,15 ЦК України. Внаслідок протиправних дій порушені права потерпілого ОСОБА_1 щодо своєчасного виконання вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в частині відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди за рахунок майна засудженого.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, у поданій скарзі просить проводити розгляд справи за його відсутністю, викладені у скарзі доводи підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Крім того, 02 січня 2020 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності та про надання суду додаткових доказів по скарзі.

Слідчий Фастовець О.В. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення скарги заперечує, зазначив, що ним були здійснені всі необхідні слідчі дії, проведено перевірку та допитані свідки. В ході розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що в діях службових осіб Шевченківського району м. Запоріжжя відсутній складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, у зв`язку з чим кримінальне провадження було закрито. Крім того надав суду копію постанови про закриття кримінального провадження від 30.09.2019 року, копію листа начальника Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури та копію вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 22.10.2013 року.

На підставі ст. 107 КПК України у зв`язку з неявкою всіх сторін кримінального провадження фіксування кримінального провадження не здійснюється.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Слідчий суддя, перевіривши скаргу та додані до неї матеріали, прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судом встановлено, що слідчим першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Фастовець О.В. здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001889 відомості про яке внесені до ЄРДР 20.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Постановою слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Мелітополі Фастовець О.В.   від 30.09.2019 закрито кримінальне провадження № 42016000000001889  від 20.07.2016  на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діях службових осіб прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

В обґрунтування постанови, як підстави для закриття кримінального провадження, слідчим було зазначено про відсутність об`єктивних даних, які б вказували на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Винесення слідчим постанови про закриття кримінальне провадження було мотивовано наступним.

Допитаний як свідок ОСОБА_1 показав, що 29.01.2007 його визнано потерпілим та цивільним позивачем в кримінальній справі №030704-пр за фактом вбивства його брата ОСОБА_8 досудове розслідування у вказаній кримінальній справі здійснювалося слідчим прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Бреславським О.В.

Протягом досудового слідства ОСОБА_9 здійснював активні дії на користь третіх осіб, та передав ключі та сідельного тягач ДАФ 95ХБ430, д/н НОМЕР_1 , автомобільний причіп Шварцмюллер д/н НОМЕР_2 , телевізор, кошти вилучені у вбивці, (технічні паспорти) свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів на вищезгадані сідельний тягач та причіп Шварцмюллер та посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , два мобільних телефони Нокіа 1112, зарядний пристрій до телефону ОСОБА_2 (дружині особи, обвинуваченої у вбивстві ОСОБА_8 ).

Крім того, ОСОБА_9 , всупереч вимогам ст.ст. 78, 79 КПК України (в редакції 1960 року) не визнав речовим доказом сідельний тягач НОМЕР_3 .

Також, ОСОБА_9 , в порушення вимог вимоги ст.ст. 125, 126 КПК України (в редакції 1960 року) – практично до моменту закриття кримінальної справи не складав постанову про накладення арешту на майно, не описував майно особи, обвинуваченої у вчиненні вбивства та не передавав вказане майно на зберігання під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження. ОСОБА_9 не вжив заходів до охорони майна підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 160 КПК України (в редакції 1960 року), не зберіг майно і цим не унеможливив проведення всебічного досудового слідства відповідно до вимог ст.ст. 312-315 КПК України (в редакції 1960 року).

Крім того, ОСОБА_9 , в порушення вимог ст. 186 КПК України (в редакції 1960 року) при обшуку і виїмці не склав протокол виїмки з описом майна, належного обвинуваченому ОСОБА_7 , що знаходилося за адресою: АДРЕСА_1 , не забезпечив проведення огляду місця події, що унеможливило виконання рішення суду щодо відшкодування суми матеріальної та моральної шкоди потерпілим ОСОБА_10 за рахунок вищевказаного майна та відшкодування судових, державних витрат на експертизи.

20.03.2007 року ОСОБА_9 , діючи всупереч інтересам служби виготовив окреме доручення та постанову про накладення арешту на нібито невідоме майно (не встановив майновий стан) обвинуваченого ОСОБА_7 , долучивши вказані документи до матеріалів кримінальної справи, зазначивши при цьому про вжиті заходи забезпечення цивільних позовів.

Також, ОСОБА_9 , без відома працівника канцелярії ОСОБА_3 заповнив книгу обліку вихідної кореспонденції, зазначивши вихідний номер за номером кримінальної справи, що не передбачено інструкцією з діловодства в органах прокуратури та невірно зазначив адресу одержувача.

Таким чином, ОСОБА_9 сприяв укриттю майна особи, обвинуваченої у вчиненні вбивства, а також умисно не передав документи, а саме: окреме доручення та постанову працівникові канцелярії прокуратури.

Умисне невиконання вимог Інструкції з діловодства в органах прокуратури полягає у відсутності формування картотеки вищезгаданих документів (доручення та постанови), відсутності картотеки виконаних цих документів (доручення постанови), відсутності фіскального чеку на підтвердження факту відправки складених ОСОБА_9 документів, відсутності цих документів у щоденному реєстрі відправленої кореспонденції, відсутності номеру документа, який складається з індексу структурного підрозділу та порядкового номеру книги обліку вихідної кореспонденції з доданням букв вих. та останніх двох цифр року, у якому здійснюється відправлення документу, відсутності штампу на дорученні, що знаходиться в матеріалах справи із зазначенням дати направлення документу.

Як наслідок, вказана постанова до адресата (Корсунь-Шевченківського РВ УMBС України в Черкаській області) не надійшла.

ОСОБА_9 , всупереч вимогам ст. 120 КПК України (в редакції 1960 року) у 2-місячний термін не долучив до матеріалів кримінальної справи докази накладення арешту на майно ОСОБА_7 .

Відповідно до вимог ч.1 ст. 114 КПК України (в редакції 1960 року) при проведенні досудового слідства та окремих слідчих дій ОСОБА_9 несе повну відповідальність за їх законність та своєчасність їх проведення. Таким чином, ОСОБА_9 своїми діями сприяв підриву авторитету органів державної влади, завдав ОСОБА_1 та потерпілій ОСОБА_11 матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 58718,43 грн. (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять гривень 43 копійки).

Внаслідок бездіяльності ОСОБА_9 майно обвинуваченого ОСОБА_7 , яке знаходилось по вул. Магістральній, 102 в м. Запоріжжі, а саме сідельний тягач ДАФ 95XF430, д/н НОМЕР_1 та автомобільний причіп Шварцмюллер д/н НОМЕР_4 перейшло до третіх осіб, що унеможливило в подальшому виконання вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2008 року у кримінальній справі №030704-пр в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь потерпілих матеріальних збитків та моральної шкоди на загальну суму 58718,43 (п`ятдесят вісім тисяч сімсот вісімнадцять гривень 43 копійки) гривень.

Допитаний в якості свідка колишній слідчий прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя ОСОБА_9 . ОСОБА_12 показав, що у період часу з січня 2006 року по березень 2007 року він працював на посаді слідчого прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя. Згідно з розподілом обов`язків між оперативними працівниками ним забезпечувалося розслідування кримінальних справ, прийняття рішень за матеріалами перевірок за фактами смерті громадян та інше. Враховуючи те, що допит стосується обставин, які мали місце у січні - березні 2007 року, тобто майже вісім років тому, ОСОБА_9 одразу відзначив, що істотно деталізованих показів надати не може.

Так, приблизно наприкінці січня або у перших числах лютого 2007 року до прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя надійшло повідомлення про виявлення трупа чоловіка з ознаками насильницької смерті. Оскільки у той день ним здійснювалось чергування, то він виїхав на місце події у складі слідчо-оперативної групи. Місцем події була територія якоїсь бази або складів, назви не пам`ятає, яка розташована у межах населеного пункту Запоріжжя на автостраді Харків - Сімферополь. На території була розташована будівля та автомайданчик, на якому знаходилось декілька фур з напівпричепами. Під час огляду під одним з напівпричепів виявлено труп чоловіка, як з`ясувалось ОСОБА_10 , ім`я та по-батькові не пам`ятає. На тілі померлого було встановлено наявність тілесних ушкоджень, які вказували на насильницьку смерть.

У подальшому було встановлено, що вказаний злочин було вчинено ОСОБА_13 , первинний допит якого проводила прокурор району ОСОБА_14 О.В. Подальші слідчі дії проводились ОСОБА_9 .

Також, ОСОБА_9 показав, що розслідуванням та вжитими заходами було встановлено родинні зв`язки вбитого ОСОБА_10 . Зокрема, на території міста Запоріжжя мешкав його брат ОСОБА_15 , жінка вбитого, прізвища не пам`ятає, яка проживала на території Херсонської області. Брат вбитого ОСОБА_15 був визнаний потерпілим.

Обставин залучення потерпілою жінки вбитого, визнання її цивільним позивачем ОСОБА_9 не пам`ятає. Він не може вказати, чи були вказані процесуальні дії вчинено під час досудового слідства та припускає, що такі процесуальні дії та рішення приймались вже під час розгляду кримінальної справи у суді.

Потерпілим ОСОБА_16 у проваджені було заявлено цивільний позов. Разом з цим цивільний позов від ОСОБА_1 було прийнято, а його визнано цивільним позивачем

З метою забезпечення цивільного позову ОСОБА_9 було прийнято рішення про накладення арешту на майно обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_7 був мешканцем Черкаської області, зареєстрованим на території Корсунь-Шевченівського району, у зв`язку з чим рішення про накладення арешту з дорученням про виконання було направлено до органу внутрішніх справ, під юрисдикцією якого знаходилось місце мешкання та реєстрації обвинуваченого ОСОБА_7 .

За прийнятим рішенням було передбачено накладення арешту на усе майно обвинуваченого ОСОБА_7 , тобто опису підлягало усе нерухоме майно, у тому числі будинок, у якому мешкав обвинувачений, інші житлові та нежитлові споруди, наявні автотранспортні засоби, предмети побуту та розкоші, коштовності.

Зважаючи, що усе перелічене майно знаходилось або за місцем мешкання та реєстрації обвинуваченого ОСОБА_7 , або обліковувалось у відповідних службах органів місцевої влади, дії, спрямовані на забезпечення арешту усього цього майна повинна була виконати службова особа органу внутрішніх справ за вказівкою керівника. Строк досудового розслідування закінчувався у березні 2007 року. На той період було завершено допит усіх свідків, отримано результати судових експертиз. Проте, не надійшли матеріали виконаного доручення про арешт майна.

Вимогами ст. 64 КПК України (в редакції 1960 року) визначено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальній справі. Зважаючи на вказані вимоги, було прийнято рішення про завершення досудового слідства, ознайомлення потерпілого та обвинуваченого з матеріалами справи та направлення її до суду.

Потерпілим ОСОБА_16 та його представником адвокатом при ознайомленні з матеріалами справи не заявлялось клопотання про продовження досудового слідства з метою отримання з Корсунь-Шевченківського РВ матеріалів арешту майна обвинуваченого ОСОБА_7 . У подальшому протокол про арешт майна, що мав надійти з Корсунь- Шевченківського РВ, підлягав долученню до матеріалів кримінальної справи під час судового розгляду.

02.04.2007 року ОСОБА_9 переведено на іншу посаду. Транспортні засоби, а саме, автомобіль-тягач НОМЕР_5 та причіп «Шварцмюллер» д.н.з. НОМЕР_6 оглядались ОСОБА_9 під час огляду місця події або надалі в процесі досудового слідства.

Крім того, аналогічно на місці події оглядався автомобіль Камаз, який належав вбитому. Зважаючи на великі габарити цих речей, вони не вилучались. Приміщення прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя було розташовано на першому поверсі багатоповерхового будинку. Особиста стоянка або камера схову відсутні. Враховуючи наведене, були відсутні технічні можливості для забезпечення збереження зазначеного майна. Тому автомобіль вбитого ОСОБА_10 був переданий комусь з його родичів чи довірених осіб, автомобіль обвинуваченого ОСОБА_17 - його жінці, анкетні дані якої він не пам`ятає.

На запитання слідчого чи отримував ОСОБА_9  якісь грошові кошти в якості подяки за вирішення питання щодо переміщення, перевезення вказаних вище транспортних засобів, ОСОБА_9 відповів, що ані від потерпілої сторони, ані від обвинуваченого та його родичів за повернуті автотранспортні засоби грошових коштів він не отримував.

Під час досудового розслідування проведено огляд матеріалів кримінальної справи №030704-пр за ч.1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_7 . За результатами огляду встановлено, що 19.03.2007 потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_11 в рамках вказаної кримінальної справи пред`явлено цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_7 . В подальшому 20.03.2007 з метою забезпечення вказаних цивільних позовів слідчим Шевченківського району м. Запоріжжя Бреславським О.В. винесено постанову про накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_7 де б воно не знаходилось.

Виконання вказаної постанови слідчим Бреславським О.В. доручено працівникам Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області (за місцем мешкання ОСОБА_7 та знаходження його майна), про що ним 20.03.2007 було складено окреме доручення відповідно до вимог ст. 118 КПК України (в редакції 1960 року).

Згідно книги обліку кореспонденції, відправленої поштою, окреме доручення слідчого прокуратури району Бреславського О.В. на адресу начальника Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області зареєстровано та відправлено 20.03.2007 за вихідним №030704 за номером кримінальної справи. Копію вказаної книги з відповідною відміткою долучено до матеріалів кримінального провадження.

Після закінчення досудового слідства у кримінальній справі №030704-пр за ч.1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_1 разом зі своїм представником ОСОБА_18 ознайомлювалися з матеріалами вказаної кримінальної справи, про що ними власноручно зроблено записи у протоколі та зазначено про відсутність клопотань.

Відповідно до вимог ст. 125 КПК України (в редакції 1960 року) слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов`язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову.

Кримінально - процесуальне законодавство України на встановлює терміну, протягом якого слідчим повинна бути винесена постанова про накладення арешту на майно обвинуваченого, як і не містить вимоги про винесення окремої постанови про накладення арешту на транспортні засоби обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 212 КПК України (в редакції 1960 року) досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку.

Відповідно до ст. 217 КПК України (в редакції 1960 року) визнавши досудове слідство в справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілого та його представника, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників і роз`яснює їм їх право ознайомитися з матеріалами справи; про це слідчий складає відповідний протокол або додає до справи копію письмового повідомлення. В разі письмового або усного клопотання зазначених осіб про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий повинен надати потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам можливість ознайомитися з ними. Цивільний відповідач може знайомитися з матеріалами справи в межах, передбачених частиною 2 статті 51 цього Кодексу. Зазначені особи мають право робити виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства, щодо яких слідчий приймає рішення за правилами, передбаченими статтею 129 цього Кодексу. Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення зазначеним особам не пред`являються. Оголошення про закінчення слідства і пред`явлення матеріалів справи для ознайомлення оформляється протоколом з додержанням правил статті 220 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 223 КПК України (в редакції 1960 року) після закінчення слідства і виконання вимог статей 217 - 222 цього Кодексу слідчий складає обвинувальний висновок. Обвинувальний висновок складається з описової і резолютивної частин. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого; показання кожного з обвинувачених по суті пред`явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки; наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують його покарання. При посиланні на докази обов`язково зазначаються аркуші справи. В резолютивній частині наводяться відомості про особу кожного з обвинувачених, коротко викладається суть пред`явленого обвинувачення з зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин. Обвинувальний висновок підписує слідчий з зазначенням місця і часу його складання.

Аналізуючи покази потерпілого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_19 та інші докази, зібрані під час досудового розслідування, а також враховуючи вимоги Кримінально-процесуального законодавства України, слідство прийшло до висновку про відсутності в діях колишнього слідчого прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Бреславського О.В. ознак будь-якого кримінального правопорушення, у тому числі передбачених ст.ст. 364, 365, 366, 367 КК України під час проведення досудового слідства у кримінальній справі №030704-пр за ч.1 ст. 115 КК України відносно ОСОБА_7 .

Вищенаведене також підтверджується матеріалами дослідчої перевірки №06/3-1/15-09, за результатами якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.02.2009, яку до теперішнього часу не скасованано прокурором або судом, відповідно до яких, підстав для порушення кримінальної справа відносно колишнього слідчого прокуратури Шевченківського району м.Запоріжжя Бреславського О.В. немає, оскільки відсутня подія будь-якого злочину. Копії матеріалів дослідчої перевірки №06/3-1/15-09 та вказаної постанови долучено до матеріалів кримінального провадження.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 31.05.2007 під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1ст. 115 КК України потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про накладення арешту на майно обвинуваченого з метою забезпечення цивільного позову, яке було задоволено та винесено відповідну постанову.

Відповідно до інформації наданої прокуратурою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області за №05/213-214-07/08 від 18.12.2008 встановлено, що постанова суду Шевченківського району м. Запоріжжя від 31.05.2007 про накладення арешту на майно ОСОБА_7 отримана на виконання 05.06.2007 старшим ДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області Саченко А.І. Незважаючи на те, що згідно довідки №867 від 03.07.2007 заступника начальника 3-го міжрайонного відділення ДАІ при ВДАІ УМВС України в Черкаській області за громадянином ОСОБА_7 рахуються транспортні засоби в кількості 3-х одиниць, але на дане майно арешт дільничним інспектором Саченком А.І ОСОБА_20 накладний не був.

Відповідно до наданої УДАІ УМВС України в Черкаській області інформації за №13/14-Я-6 від 19.12.2008 встановлено, що транспортні засоби, які були зареєстровані за гр. ОСОБА_7 були зняті з обліку для реалізації 04.09.2007, 16.04.2008 та 24.10.2008.        

Також наданою прокуратурою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області інформацією за №04/211-359вих10 від 15.03.2010 встановлено, що 29.01.2009 прокуратурою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області порушено кримінальну справу №0910900003 за фактом підроблення довіреностей від 23.07.2007 на управління та розпорядження автотранспортними засобами громадянкою ОСОБА_2 від імені ОСОБА_7 за ч.1 ст. 358 КК України.                                                                        

Таким чином, здобута сукупність доказів, які могли б свідчити про незаконні дії ОСОБА_9 або інших працівників прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя ґрунтується на припущеннях, а згідно з ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до діючого кримінального процесуального законодавства України недоведена винуватість особи дорівнюється доведеній невинуватості і тому відносно невинуватої особи з урахуванням презумпції невинуватості кримінальне провадження повинно бути закрито за відсутністю у діях складу злочину.

Таким чином, доводи ОСОБА_1  щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків колишнім слідчим прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Бреславським О.В. під час проведення досудового слідства у кримінальній справі №030704-пр не підтвердились та повністю спростовуються зібраними під час розслідування доказами, у зв`язку з чим в діях колишнього слідчого прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя Бреславського О.В. та інших працівників прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя відсутні ознаки складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Крім того, вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_21 , який станом на 2007 рік працював старшим дільничним інспектором СДІМ Корсунь-Шевченківського РВ УМВС України в Черкаській області м. Корсунь-Шевченківський, був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тобто за неналежне виконання своїх службових обов`язків в частині невиконання постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2007 року про накладення арешту, що унеможливило в подальшому виконання вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.01.2008 року за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК України в частині стягнення з засудженого на користь потерпілих матеріальної та моральної шкоди.

Вказаним вироком суду цивільний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_11 було залишено без розгляду, роз`яснено право на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, слідчий дійшов висновку про відсутність у діях   службових осіб прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.

Аналізуючи викладене вище, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування на виконання вимог чинного кримінального процесуального законодавства провів досудове розслідування. Слідчий надав оцінку даних обставин в сукупності з іншими доказами зібраними в кримінальному провадженні, вжив всіх передбачених законом заходів по їх зібранню та оцінці відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, виходячи із загальних завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Зі змісту оскаржуваної постанови та наданих суду доказів вбачається, що органом досудового розслідування вжито всіх необхідних заходів, направлених на повне та всебічне дослідження всіх обставин провадження.

Дослідженим доказам слідчий дав належну оцінку відповідно до вимог статті 94 КПК України, дотримані вимоги ст.284 Кримінального процесуального кодексу України. 

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку.

За встановлених обставин є вірними висновки слідчого про відсутність у діях службових осіб прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, а тому рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 42016000000001889 від 20.07.2016, є законним і обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку щодо відсутності підстав для скасування постанови слідчого та необхідності відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Фастовця О.В. про закриття кримінального провадження № 42016000000001889, оскільки в ході досудового розслідування слідчим на виконання частини 2статті 9 КПК України при закритті кримінального провадження повно і неупереджено досліджені всі обставини кримінального провадження, наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 26, 40, 93, 220, 223, 303, 306, 307, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Фастовця О.В. про закриття кримінального провадження № 42016000000001889 – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: В.А. Фомін