АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–467/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30, 34 - Кисельова Т.М.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» про відшкодування завданої шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
20 жовтня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» про відшкодування завданої шкоди.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що він є власником земельного паю, площею 3,76 га, який розташований на території Антонівської сільської ради. Земельна ділянка використовувалась на правах оренди СПОП «Відродження» м. Шполи. 10 липня 2008 року ОСОБА_6 подав до відповідача заяву про обмін земельних ділянок в зв’язку з самостійним обробітком землі для більш зручного її використання.
07 квітня 2009 року Шполянським районним відділом ЧРФ ДП «Центр ДЗК» були перенесені межі земельної ділянки в натурі, встановлені поворотні точки зовнішньої межі, закріплені межовими знаками встановленого зразка в кількості 4 шт..
СПОП «Відрядження», незважаючи на попередження, самочинно засіяло частину площі 1,37 га ячменем, а 27 липня 2009 року обмолотив її, спричинивши позивачеві матеріальної шкоди на суму 6 000 грн., так як позивач недоотримав 69,5 центнерів ячменю, а також 5 000 грн. моральної шкоди в зв’язку з перенесеними стражданнями та переживаннями з приводу виникнення спору між сторонами.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2009 року як незаконне та винести нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового скасування, а судове рішення до скасування з постановленням нового судового рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, на основі повного і всебічного з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Постановляючи судове рішення по справі, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що в липні 2008 року ОСОБА_6 було подано до відповідача заяву про обмін земельних ділянок в зв’язку з самостійним обробітком землі для більш зручного її використання. Шполянським районним відділом ЧРФ ДП «Центр ДЗК» були перенесені межі земельної ділянки в натурі. Відповідач СПОП «Відродження» засіяло частину площі ячменем і в липні 2009 року вказану площу було обмолочено. Суд при ухваленні свого рішення виходив з тих обставин, що оскільки даний факт мав місце, проте СПОП «Відродження» добровільно відшкодував заподіяні збитки, а тому і відпали підстави для задоволення позову.
Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позову з таких підстав, оскільки він не ґрунтується на наявних по справі доказах і не відповідає дійсним обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту про винесення в натурі меж земельних ділянок та зберігання межових знаків від 07 квітня 2009 року (а.с. 8) перенесення меж земельних ділянок було здійснено інженером-землевпорядником Шполянського районного відділу ЧРФ ДП «Центр ДЗК» С.А. Гавурою та землевпорядником Антонівської сільської ради ОСОБА_9. При перенесені меж в натурі були відсутні власники суміжних ділянок. В матеріалах справи взагалі відсутні дані про те, що СПОП «Відродження» було відомо про виділення земельної ділянки (паю).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір на виконання землевпорядних робіт по виносу земельної ділянки (паю) між ОСОБА_6 та ЧРФ ДП «Центр ДЗК» не укладався. В підтвердження даного факту, було зроблено запит суду до Шполянського районного відділу ЧРФ ДП «Центр ДЗК». Із наданої відповіді (вих.. ном. 178-і від 17 березня 2010 року) вбачається, що там відсутні будь-які матеріали по виносу даної земельної ділянки в натурі. Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснив, що в його компетенцію не входить виділення земельних паїв в натурі. Даний акт ним складений на прохання ОСОБА_6. Виділ земельної ділянки в натурі це компетенція Шполянського районного відділу ЧРФ ДП «Центр ДЗК». Тому, колегія суддів вважає, що акт від 07 квітня 2009 року, який є в матеріалах справи не може породжувати юридичні наслідки для сторін і тим самим ОСОБА_6 не провів виділ земельної ділянки в натурі відповідно до вимог діючого законодавства.
Згідно відомостей про видачу кукурудзи та соняшника на земельний пай 2009 року с. Коротино вбачається, що СПОП «Відродження» розрахувалося з ОСОБА_6 за оренду земельної ділянки його батька ОСОБА_10.
Факт розрахунку з ОСОБА_6 підтвердив і допитаний в судовому засіданні в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_11, який працює комірником в СПОП «Відродження» і здійснював видачу вказаної сільськогосподарської продукції.
Дані факти підтверджують ті обставини, що ніякої шкоди діями СПОП «Відродження» ОСОБА_6 завдано не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Оскільки, позивач не довів обґрунтованість своїх позовних вимог, тому колегія суддів вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що для відшкодування моральної шкоди необхідна наявність вини особи, яка її завдала. Оскільки вини відповідача перед позивачем доведено не було, тому, колегія суддів вважає, що відсутні підстави стягнення і моральної шкоди.
Оскільки висновки суду мають невідповідність з обставинами справи, тому з зазначених підстав рішення суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 задовільнити частково.
Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 23 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» про відшкодування завданої шкоди скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.
Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук