Справа № 10-36 2007 р.                                              Головуючий у 1 -інстанції Ванівський О.М.

Категорія - ст.368 ч.2 КК України                         Доповідач Михайлишин Г.Я.

_УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007     року     березня     05  дня     Колегія  суддів  судової палати  у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого: судді Михайлишин Г.Я. Суддів: Яременка О.Д., Танечника І.І. з участю прокурора: Козловець О.А. та адвоката: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію прокурора Галицького району м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова від 22.02.2007р. про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,

ВСТАНОВИЛА:

14.02.2007р. в.о. прокурора Львівської області порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ст. 368 ч.2 КК України.

14.02.2007р. ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України по підозрі у вчиненні злочину, передбаченому ст. 368 ч.2 КК України.

21.02.2007р. ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченому ст. 368 ч.2 КК України.

Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_2, працюючи податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, 14 лютого 2007р. біля 11 год. в приміщенні адмінбудинку ДПА у Львівській області в м. Львові, по вул. Стрийській, 35, маючи умисел на отримання хабара, шляхом попереднього вимагання, отримав від приватного підприємця ОСОБА_3 грошову винагороду в сумі 300 доларів США за видачу їй свідоцтва про сплату єдиного податку, а також за непроведения протягом шести місяців перевірок її підприємницької діяльності та сприянні у непритягненні її до відповідальності у випадку виявлення порушень в її діяльності з боку податкових органів.

У поданні від 16.02.2007р., погодженому з прокурором Галицького району м. Львова, слідчий прокуратури Галицького району м. Львова ставить питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

16.02.2007р. постановою Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_2 продовжено термін затримання до 10 діб для з'ясування необхідних відомостей про особу обвинуваченого та інших обставин, які мають значення для вирішення подання.

22.02.2007р. постановою Галицького районного суду м. Львова у задоволенні подання відмовлено та обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

В апеляції прокурор Галицького району м. Львова просить скасувати постанову суду та направити матеріали подання на новий судовий розгляд. В обґрунтування покликається на те, що постанова суду не відповідає вимогам закону, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання від п'яти до десяти років позбавлення волі. Зазначає, що з матеріалів кримінальної справи вбачається, що обвинувачений вчинив службовий злочин і будучі на волі може перешкоджати встановленню істини по справі та продовжувати злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення слідчого ОСОБА_4 про те, що обвинувачений може перешкоджати встановленню істини по справі, продовжувати злочинну діяльність, адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які просять залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає .

Згідно ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати не тільки тяжкість злочину, у вчиненні якого особа обвинувачується, а і обставини, передбачені ст. 148 КПК України, а також вік цієї особи, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до ст.ст. 148, 149, 155 КПК України, п. З постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р. " Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, в зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України - коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Приймаючи рішення про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд обгрунтовано покликався на те, що хоча ОСОБА_2 і обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, разом з тим - раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, дружину, яка перебуває у декретній відпустці, батька дружини -інваліда 3-ої групи, непрацездатну матір дружини та, що жодних доказів про те, що він може ухилятись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність суду не представлено.

З матеріалів оглянутої колегією суддів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 21.02.2007р. пред'явлене обвинувачення, практично всі слідчі дії по справі, спрямовані на закріплення доказової бази вже проведені, а тому підстав для висновку про те, що він буде перешкоджати встановленню істини по справі - немає, як і відсутні обґрунтовані доказами підстави до висновку про те, що обвинувачений може ухилятись від слідства і суду, продовжувати злочинну діяльність.

Наведене свідчить про те, що обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є недоцільним і не викликаним достатніми підставами та, що обраний судом запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання в достатній мірі може забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із змісту ч.2 ст. 148 КПК України, його належну поведінку.

Керуючись ст.ст. 366, 377, 379, 382 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 22 лютого 2007 року про відмову в обранні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без змін, а апеляцію прокурора Галицького району м. Львова - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.