Справа № 22ц-3067/06       Головуючий в суді першої інстанції Тімінський В.В.

Категорія 44                     Доповідач в суді апеляційної інстанції Медведєва Л.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року           Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів           - Заїка            В.В.

Борисова    Є.А.

при секретарі - Товкач       О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в М.Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 16 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ушкодженням майна,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, посилаючись на те, що воно незаконне та необгрунтоване, і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 2 286,00 гривень за матеріальну шкоду.

Заперечення на подану апеляційну скаргу позивачкою до суду не надані.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідач в судовому засіданні також апеляційну скаргу відповідача підтримав та пояснив, що жоден із свідків, допитаних в судовому засіданні, прямо не підтвердив ту обставину, що відповідач вилив на автомобіль позивачки електроліт. Від проведення експертизи остання відмовилася, а висновок спеціаліста складено Стаханівським МРЕВ, де працює знайомий позивачки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції, колегія суддів встановила наступне.

Звернувшись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_2 у викладенні обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, зазначила, що в ніч з 23 на 24 серпня 2005 року вона з іншими мешканцями села Трьохізбєнка знаходилась у центрі села, так як у школі був випускний вечір, у тому числі, і у її доньки. В цей час до них підійшов ОСОБА_1, який безпричинно став ображати свою дружину, яка була з ними, в результаті чого виникла сварка. Вони декілька разів викликали працівників міліції, однак, вони так і не прибули. ОСОБА_1 на деякий час відлучився від них, однак, через час приїхав на своєму мотоциклі, з коляски якого дістав пляшку з електролітом, і вилив його на кузов її автомобіля ВАЗ-2106. В результаті зазначених дій було ушкоджено лакофарбове покриття автомобіля. Згідно висновку спеціаліста-автотоварознавця їй було завдано шкоду в сумі 2286,00 гривень. Неправомірними діями відповідача їй було завдано і моральну шкоду. Із-за відсутності грошових коштів вона не має можливості відремонтувати автомобіль, відчувала моральні страждання, пов'язані з порушенням права власності. Моральну шкоду вона оцінює в сумі 2286,00 гривень. Просила стягнути з відповідача за завдану матеріальну шкоду 2286,00 гривень, моральну шкоду 2286,00 гривень. В судовому засіданні позивачка від позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за завдану моральну шкоду відмовилась.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні, свідок ОСОБА_3 пояснила, що під час випускного вечора в школі вона бачила, як ОСОБА_1 вилив на машину ОСОБА_2 електроліт. Він був у нього в гаражі. Дзеркало на автомашині після цього позеленіло. Вона розуміла, що це від електроліту.

Інші особи, які були допитані в якості свідків у справі, пояснили, що вони бачили, як ОСОБА_1 вилив на автомобіль ОСОБА_2 якусь рідину, яка була в пляшці. Після цього на кузові автомобіля були плями жовтого коліру, дзеркало позеленіло. Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працює дільничним інспектором місцевого відділу внутрішніх справ та проводив провірку по заяві ОСОБА_2. В ході провірки ОСОБА_1 пояснив, що він облив автомобіль ОСОБА_2 електролітом, який знаходився у пляшці.

Відповідно висновку спеціаліста автотоварознавця №278 від 23 липня 2005 року на автомобілі порушено лакофарбове покриття правої частини кузова, потребується поновити фарбування автомобіля.

В ході провірки заяви ОСОБА_2 працівником Слов'яносербського РВУ МВС України в Луганській області було встановлено факт вилиття відповідачем на автомобіль позивачки електроліту. На підставі матеріалу провірки щодо ОСОБА_1 по даному факту було відмовлено у порушенні кримінальної справи. Зазначена постанова відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась.

Таким чином, колегія суддів встановила, що в матеріалах справи немає доказів і про те, що облиття автомобіля позивачки електролітом зробив не відповідач, а інша особа. Вся свідки пояснили, що саме відповідач зробив це. Висновок спеціаліста судом першої інстанції правильно визнано належним та допустимим доказом у справі.

При викладених обставинах колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_1 і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст..ст.209,303,307,308 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'яносербського районного суду Луганської області від 16 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої ушкодженням майна, відхилити, рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.