Справа № 22-1482/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Ліпчанський С.М.
Категорія 46 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Баркова В.М., Резникової Л.В.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мар»їнського районного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визначення часток у загальній сумісній власності,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся відповідач ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були частково задоволені позовні вимоги його та дружини: суд визначив частки у загальній сумісній власності сторін щодо квартири АДРЕСА_1; розподілив автомобільний причеп, гараж, меблі та побутову техніку. В іншій частині вимог суд відмовив сторонам.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з березня 1978 року по 8 вересня 2005 року.
Під час шлюбу сторони придбали у власність квартиру АДРЕСА_1; гаражі № 21 та № 46 у двох різних гаражних кооперативах у тому ж місті; автомобільний причеп «Степок»; меблі, побутову техніку тощо.
Крім того, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 поза шлюбом 5 жовтня 2006 року придбав ще одну квартиру - АДРЕСА_3 Дослідивши надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач в період шлюбу не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховував частину своїх доходів, тому відступив від рівності часток у спільній сумісній власності при розподілі квартири АДРЕСА_2.
Суд визнав за позивачкою ОСОБА_2 право власності на причеп та стягнув з неї вартість Ѕ частини на користь відповідача; також визнав за нею право власності на гаражний бокс № 21 у гаражному кооперативі «Енергетик», спальний меблевий гарнітур, м»який куток, холодильник «Донбас» та килим, а за відповідачем ОСОБА_2 – право власності на гаражний бокс № 46 у кооперативі «Мотор».
Суд також стягнув з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідача різницю у вартості часток.
В частині розподілу іншого майна судом було відмовлено, оскільки сторони не надали належних доказів на підтвердження існування цього майна.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Зокрема, апелянт вважає, що висновок суду про те, що він не дбав про матеріальне забезпечення своєї сім»ї є хибним, тому є незаконною і зміна їхніх часток у приватизованій квартирі.
Крім того, суд не врахував, що гаражний бокс № 21 у гаражному кооперативі «Енергетик», який суд залишив у власність позивачки, належав його батькові, після смерті якого цю спадщину приймала його матір, а після її смерті – його брат, якому на цей час і належить цей гараж.
Що стосується гаражного боксу № 46 у кооперативі «Мотор», то цей гараж він будував разом зі своїм братом, будівельні матеріали його брат купував за місцем своєї роботи.
Апелянт також не згоден з тим розподілом судових витрат, який провів суд у своєму рішенні.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, з таких підстав.
У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
З довідки гаражного товариства «Енергетик», виданої 19 листопада 2008 року за № 2, вбачається, що 31 березня 1979 року на підставі заяви у цей гаражний кооператив був прийнятий батько відповідача ОСОБА_5, якому і було виділене під забудову місце № 21 у 12 ряду (а.с.71).
Після його смерті членом гаражного кооперативу спочатку стала його дружина, а після її смерті – її син і брат відповідача – ОСОБА_6, який 17 грудня 1996 року звернувся до голови кооперативу із заявою про переоформлення гаражного боксу № 21 у 12 ряду на ім»я його брата – ОСОБА_1, відповідача у справі, що і було зроблено (а.с.78).
Таким чином, за рішенням суду власником вказаного гаражу з 17 грудня 1996 року є ОСОБА_1, що підтверджується довідкою № 2 від 4 вересня 2008 року, яка була видана головою гаражного кооперативу «Енергетик» (а.с.77).
Однак матеріали справи не містять ані виданого у встановленому законом порядку свідоцтва про право власності на цей спірний гараж, ані протоколу загальних зборів членів гаражного кооперативу або правління кооперативу про прийняття у члени кооперативу вказаних осіб, ані будь-яких інших правовстановлюючих документів на підтвердження права власності на спірний гараж будь-кого з причетних осіб.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що до участі у справі слід було притягнуті у якості сторін як гаражний кооператив «Енергетик», так і брата відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_6, які не брали участь у справі, однак права яких порушені даним рішенням.
Аналогічним чином судом першої інстанції не було досліджене питання про право власності і на другий гараж – у кооперативі «Мотор», тому розподіл і цього гаражу є передчасним.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 311, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Мар»їнського районного суду від 16 грудня 2009 року скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча:
Судді: