Справа № 1-127/ 2010 р.

В И Р О К

            ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

 м.Луцьк                         31 березня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді       Каліновської В.С.

за участі секретаря        Грищенко О.В.

прокурора    Турчинської О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого столяром в приватного підприємця,  несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4,-

- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.3,213 ч.1, 366 ч.2  КК України ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, будучи службовою особою, а саме, засновником, директором та одночасно головним бухгалтером приватного підприємства « Форест» (далі – ПП « Форест»), виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи відповідальною особою за організацію і здійснення обчислення податків, зборів, інших обов’язкових платежів, своєчасну їх сплату до бюджетів згідно ст. 67 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” № 77/97-ВР від 18.02.1997 р., ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 р., п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03. 04.1997 р., п. 20.1 ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р., ст. 10 Закону України “Про підприємництво” № 698-XII від 07.02.1991 р., Статуту ПП « Форест», в період часу з 01 січня 2002 року по 01 жовтня 2003 року,   передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходжень до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах і бажаючи їх настання,  умисно, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей в податкові декларації ПП                         « Форест», які він підписав та надав до Державної податкової інспекції в м. Луцьку, ухилився від сплати до бюджету  в І,ІІ, ІІІ, IV кварталах 2002 року, І, ІІ, ІІІ кварталах 2003 року податку на прибуток на суму 394200 грн. та  в січні, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2002 року, січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2003 року податку на додану вартість у сумі 335203 грн., а всього – податків на загальну суму  729403 грн., що більше, ніж в п’ять тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_1, здійснюючи в 2002 році та в першому, другому та третьому кварталах 2003 року діяльність по придбанню та подальшому продажу товарів, переважно лісоматеріалів, купуючи ці товари у фізичних осіб без оформлення відповідних документів, вартість придбаних товарів безпідставно відносив до валових витрат підприємства» Форест», та самостійно, без наявних податкових накладних, вираховував з вартості товарів суму податку на додану вартість, безпідставно відносячи її до податкового кредиту і таким чином ухилився від сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість.

Зокрема, ОСОБА_1, обраховуючи належний до сплати податок на прибуток, складаючи податкові декларації ПП                   « Форест» з податку на прибуток за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2002 року, І, ІІ, ІІІ квартали 2003 року, умисно занизив в них валові доходи та завищив валові витрати ПП « Форест», не включивши у валовий дохід вартість відвантажених товарів та отриману оплату від реалізації товарів за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2002 року в сумі 34200 грн., за І квартал 2003 року – 48500 грн., а всього 71800 грн., в тому числі, у звітних періодах:

-  в І кварталі 2002 року- 800 грн.;

- в ІІ кварталі 2002 року- 2100 грн.,

- в ІІІ кварталі 2002 року- 23800 грн.;

- в ІV кварталі 2002 року -7500 грн.;

- в І кварталі 2003 року-  48500 грн. та  завищив валові витрати  в І, ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2002 року на суму 638002 грн., в І, ІІ, ІІІ кварталах 2003 року  - 604400 грн., а всього на суму 1 242 400 грн., в тому числі:

 -  в І кварталі 2002 року- 72700 грн.;

- в ІІ кварталі 2002 року- 209300 грн.,

- в ІІІ кварталі 2002 року- 140900 грн.;

- в ІV кварталі 2002 року -215100 грн.;

- в І кварталі 2003 року-  176500 грн.;

- в ІІ кварталі 2003 року- 403500 грн.;

- в ІІІ кварталі  2003 року – 24400 грн.

Таким чином, внаслідок вищевказаних дії ОСОБА_1, спрямованих на умисне завищення валових витрат та заниження валових доходів ПП « Форест» , фактично не було нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі: за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2002 року – 201600 грн., за І, ІІ, ІІІ квартали 2003 року  - 192600 грн., а всього на загальну суму 394200 грн., в тому числі у звітних періодах:  

- в І кварталі 2002 року- 22100 грн.;

- в ІІ кварталі 2002 року- 63400 грн.;

- в ІІІ кварталі 2002 року- 49400 грн.;

- в ІV кварталі 2002 року - 66700 грн.;

- в І кварталі 2003 року-  67500 грн.;

- в ІІ кварталі 2003 року- 118260 грн.;

- в ІІІ кварталі  2003 року - 6900 грн.

Крім того, ОСОБА_1,  обраховуючи належний до сплати податок на додану вартість, складаючи податкові декларації ПП « Форест» з даного податку, умисно, занизив в них податкове зобов’язання: за січень, березень, травень, липень, вересень, листопад, грудень 2002 року на суму 12185 грн., за лютий, березень, квітень, травень, липень 2003 року на суму 12158 грн., а всього на суму 24343 грн., в тому числі, у звітних періодах:

- січні 2002 року- 631 грн.;

- березні 2002 року – 52 грн.;

- травні 2002 року – 3552 грн.;

- липні 2002 року – 3853 грн.;

- вересень 2002 року – 3327 грн.;

- листопаді 2002 року- 266 грн.;

-грудні 2002 року – 504 грн.;

- січні 2003 року – 6 грн.;

- лютому 2003 року- 4404 грн.;

- березні 2003 року- 5299 грн.

- квітні 2003 року – 420 грн.;

 -травні 2003 року -  2029 грн.

та  завищив податковий кредит: за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року на суму 192781 грн.; січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року на суму 140150 грн., а всього на суму 332931 грн., в тому числі, у звітних періодах:

- січні 2002 року- 6250 грн.;

- лютому 2002 року – 21599 грн.;

- березні 2002 року – 11690 грн.;

- травні 2002 року–20964грн.;

- червні 2002 року- 30756 грн.;

- липні 2002 року – 15364 грн.;

- серпні 2002 року- 21164 грн.;

- вересні 2002 року – 16666 грн.;

- жовтні 2002 року – 17698 грн.;

- листопаді 2002 року- 6318 грн.;

-грудні 2002 року – 24312 грн.;

- січні 2003 року – 5546 грн.;

- лютому 2003 року- 7177 грн.;

- березні 2003 року- 23039 грн.

- квітні 2003 року – 29646 грн.;

 - травні 2003 року - 37721 грн.

- червні 2003 року- 27707 грн.;

- липні 2003 року- 7086 грн.;

- серпні 2003 року- 2228 грн.

Таким чином, внаслідок вищевказаних дії ОСОБА_1, спрямованих на умисне заниження податкового зобов»язання та завищення податкового кредиту ПП « Форест», фактично не було нараховано та не сплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі: за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року– 192247 грн.; за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року  - 142956 грн., а всього на загальну суму 335203 грн., в тому числі у звітних періодах:  

- січні 2002 року- 6348 грн.;

- лютому 2002 року – 21599 грн.;

- березні 2002 року – 11742 грн.;

- травні 2002 року–24516 грн.;

- червні 2002 року- 27657 грн.;

- липні 2002 року – 19217 грн.;

- серпні 2002 року- 18652 грн.;

- вересні 2002 року – 19993 грн.;

- жовтні 2002 року – 18013 грн.;

- листопаді 2002 року- 24816 грн.;

-грудні 2002 року – 24816 грн.;

- січні 2003 року – 5552 грн.;

- лютому 2003 року- 11581 грн.;

- березні 2003 року- 28338 грн.

- квітні 2003 року – 30066 грн.;

 - травні 2003 року - 39750 грн.

- червні 2003 року-  21459 грн.;

- липні 2003 року- 5560 грн.;

- серпні 2003 року- 2223 грн.

Крім того, ОСОБА_1, будучи службовою особою, а саме, засновником, директором та одночасно головним бухгалтером ПП « Форест», достовірно знаючи, що для здійснення операцій з брухтом кольорових та чорних металів необхідний спеціальний дозвіл ( ліцензія), одержання якого передбачене законодавством і що дане підприємство не отримувало такої ліцензії,  в період часу з 01 січня 2002 року по 01 жовтня 2003 року, в порушення вимог п.36 ст.9 Закону України « Про ліцензування певних видів господарської діяльності» № 1775-ІІІ від 01.06.2000р. із змінами та доповненнями та п.п.2.19 Статуту підприємства, здійснював від імені ПП « Форест» купівлю металобрухту в ВАТ « Луківська ПМК-198», СГПП « Машівське», ТзОВ « Пісочне», СГВК «ім. Лесі Українки», МП « Лік», ТзОВ « Торгово-комерційна фірма», ПП « Вікторія», який в подальшому  продавав ВАТ                                  « Волиньвтормет» та ТзОВ « Компанія Україна метторг», отримавши загальний дохід в сумі 949499 грн. 39 коп.

В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому  визнав  повністю та показав, що він дійсно з січня 2002 по жовтень 2003 року був засновником і директором ПП « Форест» та одночасно виконував обов’язки бухгалтера, оскільки найманих працівників не використовував. Займався реалізацією лісопродукції і даний вид діяльності був визначений в Статуті підприємства. Крім того, купляв і продавав металобрухт не маючи ліцензії на це; знав, що така діяльність заборонена. Особисто оформляв, підписував і здавав в ДПІ  податкові декларації, в яких занижував податкові зобов’язання, завищуючи валові витрати. При цьому усвідомлював, що вносить   в податкові декларації неправдиві відомості. Крім того, придбавав металобрухт в колгоспах, на підприємствах, який збував на металобазу, отримуючи прибуток.  Визнав пред’явлене обвинувачення в повному об’ємі. Не заперечив проти сум несплаченого в бюджет податку, а також суми прибутку, отриманого від незаконної реалізації металобрухту.

Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив злочини передбачені:

•   ст. 212  ч.3 КК України,  оскільки він, будучи службовою особою підприємства, ухилився від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах;

•   ст. 213 ч.1 КК України, оскільки він здійснював операції з брухтом кольорових і чорних металів без спеціального дозволу       ( ліцензії), одержання якого передбачено законодавством;

•    ст. 366 ч.2 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.

Стосовно розшуку  і екстрадиції підсудного з Португалії, на що посилався представник державного обвинувачення, то підсудний показав, що  виїхав за кордон на заробітки в квітні 2004 року, а в березні 2008 року в ході оформлення документів на легалізацію в цій країні, був затриманий. Виїжджаючи за кордон, йому не було відомо, що стосовно нього порушена кримінальна справа, підписку про невиїзд не давав, не знав, що він перебуває в розшуку. Дані, які спростовували би покази підсудного в цій частині в матеріалах справи відсутні. В зв’язку з тим, доводи обвинувачення про те, що підсудний протягом чотирьох років умисно переховувався від слідства, не знайшли свого підтвердження в суді.

Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочини відносяться