Справа № 2-201/2010р.

                Р І Ш Е Н Н Я    

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 квітня 2010 року     Якимівський районний суд Запорізької області у складі:  

головуючого судді – Федорець С.В.

при секретарі –     Шеліповій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Еталон» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків.

                 в с т а н о в и в:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом   до ТОВ «Агро-Еталон» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків за наступними підставами.

 В ідповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗП № 000962 від 30 червня 2004 року позивач є власником земельної ділянки площею 2,3600 гектарів, яка розташована на території Шелюгівської сільської ради Якимівського району Запорізької області. 26 листопада 2009 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області ТОВ «Мічуріна-2005», було зобов'язано повернути позивачу самовільно зайняту належну йому на праві приватної власності земельну ділянку. 21 січня 2010 року, керівництвом ТОВ «Мічуріна-2005» за актом передачі земельна ділянка була повернута позивачу, однак на земельній ділянці залишилися саджанці для підвою фруктових дерев. Як позивачу стало відомо, залишені на його земельній ділянці саджанці належать ТОВ «Агро-Еталон», яке придбало це майно у ТОВ «Мічуріна-2005» за договорами купівлі-продажу № 8-09 від 1 вересня 2009 року та № 10-09 від 2 вересня 2009 року. За актами прийому-передачі від 30.09.2009 року саджанці були передані новому власнику цього майна - ТОВ «Агро-Еталон». При цьому ТОВ «Агро-Еталон» достеменно було відомо про те, що договір оренди земельної ділянки між позивачем та ТОВ «Мічуріна-2005» не укладено. 01 лютого 2010 року позивач звернувся з письмовою заявою до керівництва ТОВ «Агро-Еталон», яке є власником майна та фактично використовує належну йому земельну ділянку, з проханням звільнити належну йому земельну ділянку від саджанців, оскільки він маю намір самостійно обробляти землю. Однак відповіді до  часу подання позову не отримав. При цьому позивач зазначає, що знаходження саджанців для підвою фруктових дерев - майна, належного ТОВ «Агро-Еталон» на  земельній ділянці позивача позбавляє його можливості самостійно господарювати на своїй землі, своєчасно підготувати земельну ділянку та посіяти яровий ячмінь, оскільки виконати восени необхідні польові роботи з підготовки ґрунтового шару до посівної він не мав можливості через знаходження чужого майна на його земельній ділянці.

На підставі викладеного позивач просить усунути перешкоди у користуванні його земельною ділянкою шляхом зобов’язання відповідача викопати саджанці для підвою та стягнути з відповідача збитки за невикористання земельної ділянки у сумі 4433 гривень та судові витрати на суму 171 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, при цьому зазначивши, що йому невідомо, чи є на теперішній час на земельній ділянці позивача саджанці. Крім того, представник позивача пояснив, що на зазначеній земельній ділянці позивач займався раніше вирощуванням сільськогосподарських культур і у 2009 році мав намір здійснити посіви саме ярового ячменю.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, пояснивши, що на теперішній час саджанці фруктових дерев прибрані з земельної ділянки, що належить позивачеві. Крім того, також зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на те, що він займається вирощуванням саме ярового ячменю, тобто не доведено розмір заявленої позивачем втраченої вигоди.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  підлягають   частковому задоволенню  за наступними підставами :

У відповідності до ст.78 ч.1   Земельного кодексу України, власнику земельної ділянки  належить право на її володіння, користування і розпорядження.

У відповідності до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У судовому засіданні було встановлено, що, в ідповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-ЗП № 000962 від 30 червня 2004 року позивач дійсно є власником земельної ділянки площею 2,3600 гектарів, яка розташована на території Шелюгівської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

26 листопада 2009 року рішенням Якимівського районного суду Запорізької області ТОВ «Мічуріна-2005», було зобов'язано повернути позивачу самовільно зайняту належну мені на праві приватної власності земельну ділянку.

21 січня 2010 року, керівництвом ТОВ «Мічуріна-2005» за актом передачі земельна ділянка була повернута позивачу, однак на земельній ділянці залишилися саджанці для підвою фруктових дерев. Залишені на земельній ділянці позивача саджанці належать ТОВ «Агро-Еталон», яке придбало це майно у ТОВ «Мічуріна-2005» за договорами купівлі-продажу № 8-09 від 1 вересня 2009 року та № 10-09 від 2 вересня 2009 року. За актами прийому-передачі від 30.09.2009 року саджанці були передані новому власнику цього майна - ТОВ «Агро-Еталон».

Вказані факти не оспорюють ся сторонами у судовому засіданні, тому суд вважає їх достовірно встановленими.

При цьому суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на т, що саджанці для підвою фруктових дерев на теперішній час вже прибрані з земельної ділянки, належної позивачеві, оскільки представником відповідача не надано жодного доказу на підтвердження цього факту. Позивач цю обставину також не підтверджує.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що є підстави для задоволення позову у цій частині та зобов?язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем належної йому земельної ділянки шляхом прибирання саджанців для підвою фруктових дерев.

Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування йому відповідачем втраченої вигоди, суд виходить з наступного.

По-перше, земельна ділянка була передана позивачу 21.01.2010 р., відповідач про ці обставини  вчасно повідомлений не був, при розрахунку розміру збитків посилався на неможливість посіяти восени 2009 р. ячмінь на своїй земельній ділянці ( хоча на той момент земельна ділянка знаходилась у користуванні ТОВ «Мічуріна-2005»)

По-друге, з урахуванням часу винесення рішення позивач не позбавлений можливості використовувати належну йому земельну ділянку і отримати врожай у поточному році,

По-третє, представлені позивачем докази не доводять що позивач намагався засадити свою ділянку саме яровим ячменем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача у частині стягнення втраченого прибутку не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги задовольняються частково, суд вважає, що судові витрати по справі повинні бути розподілені між сторонами пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 152 ч. 2, 158 ч. 2 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

     Позов задовольнити частково.

      Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Етелон» ( юридична адреса : 23332 Вінницька область Тиврівський район с.Тростянець вул.Жовтнева б. 60) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3600 га, що належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ЗП №000962 від 30.06.2004 року ОСОБА_2, розташовану на території Шелюгівської сільської ради Якимівського району, шляхом видалення саджанців для підвою фруктових дерев.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Еталон» ( юридична адреса : 23332 Вінницька область Тиврівський район с.Тростянець вул.Жовтнева б. 60) на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування понесених судових витрат 85 /вісімдесят п?ять/ гривень 50 копійок.

     У іншій частині позову – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з моменту ухвалення рішення до Якимівського районного суду. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано через Якимівський районний суд до Апеляційного суду Запорізької області протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя :