№ 2- 6598

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   01 березня 2010 року                                                                        Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Ткаченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету ОСОБА_2 районної в м. Дніпропетровську ради, треті особи комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради  та автогаражний кооператив «Лоцманський» про визнання права власності на гараж, –

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 19 жовтня 2009 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 райвиконкому м. Дніпропетровська про визнання права власності на об’єкт нерухомості – гараж. Позивач у своєму позові та в ході судового засідання посилався на те, що рішенням виконкому ОСОБА_3 було дозволено збудувати гараж, гараж збудовано, він знаходиться в кооперативі «Лоцманський»: № 481; рішенням виконкому № 111 від 16 лютого 1996 року ОСОБА_3 дозволено переоформити вказаний гараж на позивача, що і було зроблено, гараж передано ОСОБА_1 і він став ним користуватися, але належним чином документи оформлені про це не були; позивач звернувся в БТІ для отримання технічний паспорт на вказаний гараж, 28 січня 2009 року отримав його і йому рекомендовано питання про право власності на гараж вирішити в судовому порядку. Просив визнати за ним право власності на вказаний спірний гараж, задовільнивши позовні вимоги у повному обсязі.

    Представник відповідача ОСОБА_2 райвиконкому м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином (в матеріалах справи міститься розписка), в своєму листі на адресу суду проти позову не заперечував, визнав його і просив винести рішення за наявними матеріалами справи по закону на розсуд суду. На підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим слухати справу за відсутності представника вказаного відповідача.

    Представники третіх осіб АГК «Лоцманський» та КП ДМБТІ ДОР в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином (в матеріалах справи містяться розписки), в своєму листі на адресу суду проти позову не заперечували, погодилися і визнали позовні вимоги і просили винести рішення по закону на розсуд суду за наявними матеріалами справи без участі їх представників. Суд вважає можливим слухати справу за відсутності представників вказаних третіх осіб згідно ст. 169 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 09 березня 1988 року виконкомом Дніпропетровської міської ради було прийнято рішення № 67/9 про відвід виробничому об'єднанню ПМЗ земельної ділянки по провул. Садовому в м. Дніпропетровську для будівництва кооперативних гаражів. 15 березня 1988 року був створений авто-гаражний кооператив «Лоцманський», який був зареєстрований згідно рішення № 230 виконкому ОСОБА_2 районної ради м. Дніпропетровська від 15 березня 1988 року, затверджено його Статут.

На підставі рішення виконкому ОСОБА_2 районної ради м. Дніпропетровська ОСОБА_3 було дозволено будівництво гаражу, цей гараж ним було збудовано та зареєстровано - № 481, він ним користувався, утримував та сплачував необхідні платежі до кооперативу. Пізніше ОСОБА_3 звернувся до виконкому ОСОБА_2 районної ради м. Дніпропетровська з заявою про переоформлення даного гаражу на позивача, про що було прийняте рішення № 111 виконкому ОСОБА_2 районної ради м. Дніпропетровська від 16 лютого 1996 року, яким було дозволено переоформити вказаний гараж на ОСОБА_1 Після прийняття даного рішення позивач став членом авто-гаражного кооперативу та став власником даного гаражу. На протязі усього часу володіння, користування даним гаражем він добросовісно виконував обов'язки члена кооперативу, які полягали у своєчасній сплаті членських внесків та плати за гараж.

У зв'язку з тим, що своєчасно ОСОБА_3 не оформив право встановлювальних документів на гараж через органи МБТІ, які б свідчили про право власності на вказаний гараж, позивач не має можливості звернутися до відповідною установи за отриманням свідоцтва про право власності.

Згідно ст. 15 Закону України «Про власність» член гаражного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за гараж наданий йому в користування, набуває права власності на це майно.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому збудував капітальний гараж за власні кошти, вніс в повному обсязі свій пайовий внесок за гараж до кооперативу, позивач також сплатив повністю свій пайовий внесок за гараж  і володіє гаражем на підставі рішення виконкому про переоформлення гаражу.

    Суд приймає до уваги також і ті обставини, що гаражний кооператив «Лоцманський», в якому знаходиться спірний гараж (користувач земельної ділянки) не заперечує і клопоче про визнання права власності на вказаний гараж № 481 за позивачем, про що є письмове підтвердження; виконані роботи по будівництву гаража не протирічать вимогам закону і проводились з відома гаражного кооперативу та органів місцевої влади з дотриманням будівельних та інших необхідних норм; зустрічні позовні вимоги не заявлені; інших спадкоємців або претендентів немає, кооператив на гараж не претендує; оформити документи на спірний гараж позивач в іншому передбаченому законом порядку не може; ніяким іншим чином вирішити питання немає можливості. Тому, у зв’язку з необхідністю узаконити вищевказаний об’єкт нерухомості позивач вимушений звернутися з позовом до суду.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…»

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

          На підставі ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

При таких обставинах суд вважає можливим визнати за позивачем право приватної власності на гараж № 481 з підвалом загальною площею 35.1 кв. м. у автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований в м. Дніпропетровську по провулку Садовому, 3.

Таким чином, позовні вимоги знайшли своє об’єктивне підтвердження в ході судового засідання, вони є обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 331, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право приватної власності на гараж № 481 з підвалом загальною площею 35.1 кв. м. у автогаражному кооперативі «Лоцманський», що розташований в м. Дніпропетровську по провулку Садовому, 3.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                      Суддя -