Судове рішення 22ц-954/10 від 09.04.2010

Судове рішення #8490981

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/ 10 Головуючий в 1-й інстанції – Маймур Ф.Ф.

Категорія - 43 Доповідач – Пищида М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого – Баранніка О.П.

суддів – Пищиди М.М., Кіктенко Л.М.

при секретарі – Лещинській О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2009 року

по цивільній справі за позовом комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є виконавцем і виробником житлово – комунальних послуг у будинку АДРЕСА_1 Відповідачі зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 та є споживачами житлово – комунальних послуг. Оплату за житлово – комунальні послуги відповідачі за період з 01. 10. 2005 року по 01. 10. 2008 року не здійснюють, у зв’язку з чим у них перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1123, 66 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2009 року в позові комунальному житлово – експлуатаційному підприємству №42 відмовлено (а.с. 126 )

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права .

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України – рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України – під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачі зареєстровані у АДРЕСА_2 (а. с. 122). 01. 02. 1995 року між ПЖРЕО Жовтневого району та ОСОБА_1 був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території ( а. с. 10 – 11) 16. 01. 2006 року між КЖЕП № 42 та ОСОБА_1 укладений договір № 75/56 про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій ( а. с. 45 – 46) Заборгованість відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з жовтня 2005 року по вересень 2008 року становить 1123, 66 грн. ( а. с. 7)

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні підтверджений факт не забезпечення позивачем у повному обсязі послуг відповідачам з утримання будинку.

Така позиція місцевого суду помилкова.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона, в тому числі й позивач, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених законом.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно з ч.4 ст. 60 указаного Кодексу доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до пп.3 п. 11 зазначеного договору споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги у разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. п. 17, 18 договору у разі порушення виконавцем умов договору споживачем та представником виконавця складається акт – претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг. У разі неприбуття представника виконавця у визначений договором строк або необґрунтованої відмови від підписання , акт – претензія вважається дійсним, не менш як два споживачі.

Зі змісту наведеного вбачається, що відповідачі, як споживачі та сторони цього договору повинні були особисто звертатись до позивача з відповідними претензіями.

Крім того, акти – претензії, на які посилаються відповідачі, в супереч договору виконані без участі представника позивача.

Відповідно до правил ст. 68 ЖК України та ст. 20 Закону України « Про житлово – комунальні послуги» від 24. 06. 2004 року, споживач житлово – комунальних послуг зобов»язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з жовтня 2005 року по вересень 2008 року становить 1123, 66 грн. ( а. с. 7)

Таким чином у суду першої інстанції не було правових підстав для відмови у задоволенні позову комунальному житлово – експлуатаційному підприємству №42.

Оскільки судове рішення в цій частині відповідає фактичним обставинам справи, але судом неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України ухвалене судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задовольнити вимоги комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42 про стягнення з позивачів заборгованості по оплаті комунальних послуг.

Керуючись ст.ст.209, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 грудня 2009 року скасувати.

Позов комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь комунального житлово – експлуатаційного підприємства №42 суму заборгованості по оплаті за користування житлом в розмірі 1123, 66 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Судді: