Справа №2-253/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 02 квітня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Кішковської З.А.,

при  секретарі – Забаровській С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка цивільну справу за позовом Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив  право користування житловим приміщенням у гуртожитку,

ВСТАНОВИВ:

 01 березня 2010 року Снігурівська міська рада  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку комунальної власності через фактичне не проживання у жилому приміщенні понад шість місяців.  

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини неявки суд не повідомив. Судом, за згоди представника позивача, ухвалено слухати справу у його відсутність у порядку заочного розгляду справи на підставі ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Допитавши представника позивача, свідків, дослідивши докази, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно рішення №4 від 28 жовтня 2005 року гуртожиток по провулку Шкільному №2 в м.Снігурівка передано у комунальну власність територіальної громади, як майно, яке не увійшло до статутних фондів Відкритого Акціонерного Товариства «Снігурівський райагробуд».

Як убачається з реєстраційних даних  (довідка №292 (а.с.5) Комунального Підприємства «Снігурівське житлово-комунальне господарство» від 10 липня 2009 року та адресної довідки Снігурівського СГІРФО (а.с.10), ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05 грудня 1995 року.

Актом депутата Снігурівської міської ради Миколаївської області від 13.07.2009 року (а.с.6), і це підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідач у гуртожитку по провулку Шкільному №2 в м. Снігурівка проживав періодично і в останнє залишив помешкання у 2007 році.

Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а у разі спору – судом.

Стаття 72 ЖК України передбачає, що визнання особи втратившою право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строк провадиться у судовому порядку.

Предметом договору найму жилого приміщення за ст.63 ЖК України в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Позивач по справі під час судового розгляду не надав суду будь-яких доказів проте, що відповідачеві було надано для проживання ізольовану кімнату у гуртожитку по провулку Шкільному №2 в м. Снігурівка і будь-які документи про це в Снігурівській міській раді та КП «Снігурівське ЖКГ» - відсутні.

Суд вважає неприйнятним застосування до вказаних правовідносин глави 4 ЖК України, постільки в силу ст. 129 ЖК УРСР та п.9, 10 Примірного Положення «Про гуртожитки», затвердженого ОСОБА_4 Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. №208, жила площа у гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі цього рішення видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу. Позивач не надав суду доказів про те, що відповідачеві була надана жила площа у гуртожитку відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. Виселення з гуртожитків проводиться в порядку ст.132 ЖК УРСР, а підстави для визнання мешканців гуртожитку такими, що втратили  право на користування ним, Глава ІV ЖК УРСР – не передбачає.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, а тому суд відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3,4,15,57,60,208-210,213,214,215,218,224-226  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Снігурівської міської ради Миколаївської області до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив  право користування житловим приміщенням у гуртожитку – залишити без задоволення.

Заяву на апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів  з  дня  отримання  копії рішення.

             СУДДЯ